Рішення № 118619798, 02.04.2024, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/135/24

Провадження № 2/366/228/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючогосудді Ткаченко Ю.В., при секретарі Мартовицькій Н.Є., за участю: представника позивача адвоката Пономаренка Д.Ю. (в режимі відео конференції),розглянувши всмт.Іванків Київськоїобласті увідкритому судовомузасіданні,за правиламиспрощеного позовногопровадження,цивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (даліВідповідач,Позичальник) про стягнення заборгованості за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0968874284 від 08.09.2019 року в сумі 72509,97 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 17 000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0968874284 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 2628606234 від 08.03.2020 p., що акцептована Відповідачем 08.03.2020 p., шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 1 1 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України).

Згідно умов Договору відповідач отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами з максимальним лімітом 20000 грн. строком на 36 календарних місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом.

14 липня 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 0968874284 від 08.09.2019 року.

10 січня 2023 року відповідно до договору № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», в тому числі за договором№ 0968874284 від 08.09.2019 року.

Відповідач порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість станом на 11 грудня 2023 року в сумі 101943,22 грн., які складаються із заборгованості за тілом кредиту6050 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги95893,22 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 72 509,97 грн., з яких: Заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6050,00 грн.; Заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 66 459,97 грн.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Коллект Центр» 2684 грн. судового збору та 17 000 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно правил ч. 6ст. 19 ЦПК Українизазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимогст. 274 ЦПК Українисправа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2024 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін /а.с. 60-61/.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 05 лютого 2024 року, представник відповідача адвокат Підодвірний Тарас Іванович надав суду відзив, в якому посилається на безпідставність позовних вимог. Представник посилається на те, що роздруківка електронного листування не може вважатися електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення. Тобто, позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статтей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору.

Також, представник відповідача посилається в своєму відзиві на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, а також те, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу. Також позивачем не надано до суду жодного доказу акцептування відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору, а також доказу, який би підтверджував встановлення особи, якій направлявся та чи направлявся взагалі примірник спірного договору.

Тобто, Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 08.09.2019 року № 0968874284, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а тому вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; Стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з розглядом справи, в розмірі 10 000 грн., з яких: витрати на професійну правничу допомогу 10 000 грн. /а.с. 64-91/.

16 лютого 2024 року до суду через систему «Електронний Суд» від представника позивача ТОВ «Коллект Центр» - адвоката Морозової В.В. надійшла Відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просять позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 задовольнити повністю з наведених підстав у позовній заяві, а в задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити /а.с. 98-108/.

16 лютого 2024року досуду черезсистему «ЕлектроннийСуд» відпредставника позивачаТОВ «КоллектЦентр» -адвоката МорозовоїВ.В.надійшло клопотанняпро витребуваннядоказів,зокрема,просять судвитребувати уАкціонерного товариства«РАЙФФАЙЗЕН БАНК»(01011,м.Київ вул.Алмазова Генерала,буд.4А,код ЄДРПОУ14305909)інформацію провидачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )платіжної картки НОМЕР_2 ,строк їїдії,вид таінше,а такождокази зарахуванняна картку НОМЕР_2 грошових коштіву сумі6050грн.,які 08.03.2020року о21.55було перерахованоза номеромтранзикції 50543422(виписказ картковогорахунку/платіжнедоручення/меморіальнийордер тощо) /а.с. 109-120/.

19 лютого 2024 року до суду через систему «Електронний Суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Т.І. надійшло заперечення на клопотання (заяву) про витребування доказів, в якій останній просить відмовити у задоволенні клопотання Позивача про витребування в АТ «Райффайзен Банк» додаткових доказів, оскільки разом із клопотанням про витребування доказів Позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували, що Позивач здійснив всі дії залежні від нього дії спрямовані на отримання вказаного доказу /а.с. 121-124/.

19 лютого 2024 року до суду через систему «Електронний Суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ПідодвірногоТ.І.надійшло заперечення(навідповідь навідзив),в якомуостанній проситьвідмовити узадоволенні позовуТОВ «КоллектЦентр» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості завідсутності належнихдоказів;Стягнути зТОВ «КоллектЦентр» накористь ОСОБА_1 судові витратипов`язаніз розглядомсправи,в розмірі 10 000 грн., з яких: витрати на професійну правничу допомогу 10 000 грн. на підставі наданих представником Відповідача належних та допустимих доказів наданих обсягів правової допомоги та обгрунтовано суму витрат Відповідача /а.с. 125-135/.

Ухвалою суду від 20.02.2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, зокрема, ухвалено витребувати у Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ вул. Алмазова Генерала, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909) інформацію про видачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) платіжної картки НОМЕР_2 , строк її дії, вид та інше, а також докази зарахування на картку НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 6050 грн., які 08.03.2020 року о 21.55 було перераховано за номером транзикції 50543422 (виписка з карткового рахунку/платіжне доручення/меморіальний ордер тощо)./а.с. 142, 143-144/.

На виконання ухвали суду від 20.02.2024 року АТ «Райффайзен Банк» було надано витребувані судом докази, зокрема, інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 видана емітована картка НОМЕР_2 , а саме: термін дії: 30.09.2022р., тип картки: visa gоld; та виписку про рух коштів по банківській карті НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), який належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період 08.03.2020 по 09.03.2020.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» - адвокат Пономаренко Д.Ю. у судовомузасіданні позовнівимоги підтримав,з підставвикладених упозовній заяві,Відповіді навідзив.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно, заяв та клопотань не надіслали.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Вимогами ст.12ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цьогоКодексу.

Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, 08 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0968874284 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 2628606234 від 08.03.2020 p., що акцептована Відповідачем 08.03.2020 p., шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 1 1 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1, ст. 205 Цивільного Кодексу України) /а.с. 4-19/.

Згідно умов Договору відповідач отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами з максимальним лімітом 20000 грн. строком на 36 календарних місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання Заявки і, відповідно, укладення Договору здійснюється наступним чином: клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники товариства не мають. Вказаний ключ автоматично через API-сервіс надсилається на телефонний номер Клієнта, верифікований в його Особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора СМС-відправлень. Після введення Клієнтом А згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними.

Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст.ст 641, 644 Цивільного кодексу України.

Згідно Заявки-анкети № 2628606234 від 08.03.2020 р. в рамках Договору про надання позики № 0968874284 від 08.09.2019 р. підписано Позичальником 08.03.2020, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця /а.с. 8/.

Тобто, Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було перераховано грошові кошти в розмірі 6050 грн.

Підписанням Договору позики Відповідач, також підтвердила, що вона повністю ознайомилася з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та їй було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Правилами надання коштів у позику, передбачено, що Договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається Позичальником у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України) /а.с. 8-18/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1,2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно достатті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннястатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч.1ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Саттею 526ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зст.1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першоюстатті 1048 ЦК Українивстановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК Українипередбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1,2ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Відповідно до вимогст.1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч.1ст.633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст.634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються позикодавцем (кредитором), то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позикодавець (кредитор), має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (позичальник) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зст. 611 ЦК Українипри порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629ЦПК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справисвідчать проте,що оспорюванийдоговір укладенийв електроннійформі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно дост. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюютьсяЗаконом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За змістомст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому цивільним тагосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.

Також, приписамист. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто,суд приходитьдо висновку,що вищевказанийдоговір укладенодистанційно,в електроннійформі,з використаннямінформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положеньЗакону України «Про електронну комерцію»Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Також судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 видано емітовану картку НОМЕР_2 , а саме: термін дії: 30.09.2022р., тип картки: visa gоld.

Випискою про рух коштів по банківській карті НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) підтверджено факт належності даної банківської картки саме ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та рух коштів по ній за період 08.03.2020 по 09.03.2020.

Також випискою про рух коштів доведено зарахування на картку НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 6050 грн., які 08.03.2020 року о 21.55 було перераховано за номером транзикції 50543422.

Крім того, судом встановлено, що 14 липня 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 0968874284 від 08.09.2019 року /а.с. 25-29/.

10 січня 2023 року відповідно до договору № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», в тому числі за договором№ 0968874284 від 08.09.2019 року /а.с. 30-35/.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.512ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною другою статті 517ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Принцип змагальності, закріплений уст.12 ЦПК України, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Така правова позиція відображена в постанові ВС від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Судом установлено, що відповідач не сплачувала своєчасно грошові кошти для погашення позики за договором № 0968874284 від 08.09.2019 року, тобто порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 11 грудня 2023 року становить 101943,22 грн., які складаються із заборгованості за тілом кредиту6050 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги95893,22 грн. /а.с. 23-24/.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 72509,97 грн., з яких: Заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6 050,00 грн.; Заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 66 459,97 грн.

Враховуючи те, що отримані кредитні кошти в добровільному порядку відповідачем до ТОВ «Коллект Центр» не повернуті, в позивача наявне право вимагати від відповідача повернення отриманих ним кредитних коштів та процентів за невиконання зобов`язання за кредитом.

Отже, встановлення судом факту невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем щодо погашення кредиту, є підставою для повного задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості за договором № 0968874284 від 08.09.2019 року становить 72509,97 грн., з яких: Заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6 050,00 грн.; Заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 66 459,97 грн.

Враховуючи порушення позичальником відповідачем ОСОБА_1 умов договору, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 684 грн 00 коп.

Враховуючи, що позов задоволено, відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Позивачем також до суду подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 17 000 грн 00 коп.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, другастатті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами четвертою та п`ятоюстатті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шостастатті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежуконкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначеннявизначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що до клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу стороною позивача надані докази на підтвердження обсягу понесених позивачем витрат та їх розміру.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу наполягав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на завищений розрахунок часу наданих послуг та неспівмірність їх зі складністю справи.

З огляду на наявність заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 5000 грн 00 коп.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Керуючись ст.4,5,12,76-84,133,141,263,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306) заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0968874284 від 08.09.2019 року в сумі 72509,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2684 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Іванківський районний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (01 листопада 2023 року).

Відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2024 року

Відомості про учасників сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код за ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ вул. Мечнікова,3 офіс 306

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО