Рішення № 118611397, 22.04.2024, Оболонський районний суд міста Києва

22.04.2024 Справа № 756/3443/24

Унікальний номер 756/3443/24

Провадження номер 2/756/2501/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання - Крикун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року позивач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - АТ «ПУМБ») звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 86925,93 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 23 лютого 2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001253675201, за умовами якого надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 20000,00 грн, який в подальшому збільшено до 50000,00 грн.

Відповідач не виконала належним чином умови договору, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01 лютого 2024 року складає 86925, 93 грн, з яких: 49962,41 грн - заборгованість за кредитом; 36963,52 грн - заборгованість за відсотками.

Позивач надсилав на адресу проживання відповідачу письмову вимогу (повідомлення) про повернення кредитних коштів, однак заборгованість відповідачем не була погашена.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2024 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року справу прийнято до розгляду, визначено, що спір підлягає розгляду за правилами спрощеного провадження та призначено до розгляду на 22 квітня 2024 року о 11.30 год.

Представник позивача в судове засідання не з?явився, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. В позовній заяві позивач просить проводити розгляд справи за відсутності сторони.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена судом належним чином. 22 квітня 2024 року надала до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі. Просить стягнення заборгованості за рішенням суду проводити зі заробітної плати. Зазначила, що працює в ФОЗЗІ ФУД «Сільпо».

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 лютого 2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання відповідачем заяви № 2001253675201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписавши вказану заяву, відповідач беззастережно підтвердила, зокрема, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).

Відповідно до вказаного договору відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у сумі 20000,00 грн, який в подальшому збільшено до 50000,00 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.

З копії паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем 23 лютого 2019 року, слідує, що в ньому зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (сума кредиту 20000,00 грн, строк, на який надається кредит - 12 місяців), інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (пільгова процентної ставки 0 % річних, стандартна процентна ставка 47,88 %), порядок повернення кредиту, додаткова інформація (процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 62 % річних).

Із змісту Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, яка є складовою частиною договору, слідує, що у ній зазначено умови кредитування.

Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно із розрахунку заборгованості, станом на 01 лютого 2024 року становить 86925,93 грн та складається з: 49962,41 грн - заборгованість за кредитом; 36963,52 грн - заборгованість за відсотками.

АТ «ПУМБ» за вих. КНО-44.2.2/74 направило ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про необхідність виконати зобов`язання щодо погашення заборгованості на загальну суму 86925,93 грн, проте відповідач залишила зазначене повідомлення банку без відповіді та задоволення.

Між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачем, як позичальником, взятих на себе кредитних зобов`язань.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу норм ст. ст. 1048, ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Позивач реалізував своє право на стягнення усієї заборгованості за кредитним договором шляхом пред`явлення позову до суду.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає вірним.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обсяг заборгованості за кредитними коштами знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 2001253675201 від 23 лютого 2019 року, яка утворилася станом на 01 лютого 2024 року в розмірі 86925,93 грн.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи положення ст. 142 ЦПК України та те, що відповідач визнала позов, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, а з державного бюджету підлягає поверненню позивачу судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 206, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованість за кредитним договором № 2001253675201 від 23 лютого 2019 року, яка утворилася станом на 01 лютого 2024 року, в загальному розмірі 86925,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211, 20 грн.

Повернути Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4) з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору в розмірі 1211, 20 грн, згідно платіжної інструкції № 26 від 11 березня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 квітня 2024 року.

Суддя І.С. Шролик