Рішення № 11861107, 13.10.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2010 р.Справа № 8/27-436 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Прокурора міста Тернополя в інтересах держави, в особі Тернопільської міської ради від імені якої діє Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника,1, м. Тернопіль

до відповідача: Тернопільського колективного виробничо-комерційного підприємства "Інтерконтингент", вул. Доли, 5, м. Тернопіль

про: стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3015грн. 77 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов’язання в сумі 500 грн. 13 коп. та звільнення приміщення у зв’язку із припиненням дії договору оренди

За участю представників:

Прокурора: Ковальчук О.О. –помічника прокурора міста Тернополя, посвідчення №36 від 17.06.09р.

Позивача: Коковської І.А. –начальника юридичного відділу Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, довіреність №60 від 10.12.2008р.

Відповідача: не з'явився.

В попередніх судових засіданнях представникам сторін та прокурора роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави, в особі Тернопільської міської ради від імені якої діє Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, до Тернопільського колективного виробничо-комерційного підприємства «Інтерконтингент», м. Тернопіль, про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3015 грн. 77 коп. (з врахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог від 12.05.2010 року), пені за несвоєчасне виконання зобов’язання в сумі 500 грн. 13 коп. та звільнення приміщення у зв’язку із припиненням дії договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №5093 від 27.05.2009р., зокрема в частині внесення орендної плати за користування майном, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становила 3015 грн. 77 коп., на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору нараховано 500,13грн. пені та звільнення приміщення у зв’язку із припиненням дії договору оренди.

В підтвердження викладеного надано: договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №5093 від 27.05.2009р., розрахунки заборгованості, претензію №1167-у від 22.09.2009р., лист №52-у від 21.01.2010р., квитанцію №3 від 12.05.2010р. на суму 3000грн., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:20 год. 14.04.2010 року, в порядку ст. 77 ГПК України, неодноразово відкладався, з підстав викладених у відповідних ухвалах суду. В судових засіданнях 12.05.2010 року та 21.07.2010 року оголошувалась перерва до 15:00 год. 14.06.2010 року та, відповідно, до 16:15год. 13.09.2010 року.

Ухвалою суду від 27 вересня 2010 року розгляд справи було відкладено до 12:00 год. 13.10.2010 року, у зв’язку із неявкою відповідача та неподанням сторонами витребовуваних судом документів.

Строк вирішення спору продовжено, в порядку ч.4 ст. 69 ГПК України (чинна редакція на момент винесення ухвали), про що судом винесено ухвалу від 12.05.2010р.

В судове засідання 13.10.2010 року представники прокурора та позивача прибули. Позивач повідомив, що 21.07.2010 року відповідачем частково,- на суму 3005 грн. сплачено заборгованість по орендній платі, в підтвердження надав належним чином засвідчену копію банківської виписки за 22.07.2010 року. Відтак, просить суд позовні вимоги, з врахуванням даної проплати, задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 13.10.2010 року не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. В судових засіданнях 12.05.2010 року та 21.07.2010 року підтвердив факт наявності перед позивачем заборгованості по орендній платі в сумі 3 015грн. 77 коп.

За даних обставин, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріалі справи, заслухавши доводи та пояснення в судових засіданнях представників сторін та думку представника прокурора, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також, підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

27.05.2009р. між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Департаментом економіки, підприємництва та управління комунальним майном, як уповноваженим органом по укладанню договорів оренди, як Орендодавцем, з однієї сторони, та Тернопільським колективним виробничо-комерційним підприємством «Інтерконтингент», як Орендарем, був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №5093, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 20.04.1994р. за № 343 передає, а Орендар 01.01.2009р. приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлове приміщення) комунальної власності, площею 73,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Тернопіль, вул. Доли, 3 на першому поверсі, що знаходиться на балансі Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном, вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку/ висновком про вартість майна станом на 31.01.2009 року і становить за незалежною оцінкою 54603 грн. Майно передається в оренду з метою використання під виробничу майстерню (п.п. 1.1. п. 1 Договору).

П.п. 2.1. п. 2 Договору сторони передбачили, що вступ Орендаря в строкове платне користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі майна. Обов’язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця .

Орендодавець зобов’язався передати Орендарю в оренду майно згідно п. 1.1 цього Договору по акту прийняття –передачі, який підписується одночасно з цим договором.

Як стверджує представник позивача і дане підтвердив представник відповідача, Акт прийняття –передачі нежитлового приміщення комунальної власності, площею 73,1 кв.м, розміщеного за адресою: м. Тернопіль, вул. Доли, 3 на першому поверсі сторонами не складався, оскільки Тернопільське колективне виробничо-комерційне підприємство «Інтерконтингент»даним приміщенням користувалось ще з грудня 1994 р. (договори оренди в матеріалах справи).

Окрім того, факт користування орендованим майно за договором № 5093 від 27.05.2009р. та часткову сплату орендних платежів підтвердив і сам представник відповідача в судових засіданнях 12.05.2010р. та 21.07.2010р.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у комунальній власності регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який передбачає істотні умови договору, а також інші умови, передбачені за згодою сторін.

У відповідності до статті 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” - орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов’язки сторін.

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст.762 ЦК України).

Відповідно до п.п.5.3 р.5 Договору, Орендар зобов’язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування майном.

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.95р. №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна.

Сума до оплати за перший місяць оренди становить без ПДВ 477,78грн. Орендна плата за перший місяць оренди вноситься протягом 10 днів з дня підписання Договору. Орендна ж плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця (міського бюджету)/ Балансоутримувача не пізніше 15 числа наступного місяця (п.п. 3.1.- 3.2, 3.6 р.3 Договору) на вказаний у п.п. 3.5. Договору рахунок.

Як стверджує позивач та дане підтверджується помісячним розрахунком орендної плати за нежитлове приміщення згідно договору №5093 та підтверджено самим відповідачем у судових засіданнях 12.05.2010р. та 21.07.2010 року, останній взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати виконував не належним чином, внаслідок чого його заборгованість по орендній платі, за період з січня місяця 2009 року по грудень місяць 2009р. (включно), становила 6015,77грн., які позивач і просив стягнути в судовому порядку.

Разом з тим, в процесі судового розгляду, а саме 12.05.2010 року відповідачем погашено заборгованість по орендній платі на суму 3000грн., (належним чином засвідчена копія квитанції №3 від 12.05.2010 року знаходиться в матеріалах справи), у зв’язку з чим позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з останнього заборгованість по орендній платі в сумі 3015 грн. 77 коп.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Разом з тим, в судовому засіданні 13.10.2010 року встановлено, що 21.07.2010 року відповідачем сплачено на рахунок позивача, в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за користування приміщенням по вул. Доли, 3, - 3005грн. (належним чином засвідчену копію банківської виписки з рахунку позивача за 22.07.2010 року, долучено до матеріалів справи).

Відповідач в судове засідання не прибув, не надав належних та допустимих доказів сплати заборгованості по орендних платежах в повному обсязі, як і не заперечив доводів позивача.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 3005грн., підлягає припиненню у відповідності до вимог п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 10грн. 77 коп. (3015,77 грн. –3005 грн.) підлягають до задоволення як обґрунтовані, правомірно заявлені та не заперечені відповідачем.

Окрім того, статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. п. 3.9 п. 3 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати Орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку пені за прострочення термінів оплати за оренду приміщення згідно договору №5093, позивачем нараховано відповідачу за період липня місяця 2009 року по грудень місяць 2009 року, з врахуванням останніх шести місяців оренди приміщення та визначених термінів сплати орендної плати, 500,13 грн. пені.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його правомірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

П. 10.6 Договору сторони, зокрема, визначили, що дія Договору припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна“ термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же термін і на тих же самих умовах, які були передбачені договором.

П. 10.1. р. 10 Договору, сторони погодили, що договір укладений на 1 рік, та діє з 01.01.2009р. по 31.12.2009 р. включно.

Згідно п.6.3. Договору після закінчення терміну Договору оренди, Орендар, якщо він належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження Договору оренди на новий термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов’язковій наявності дозволу органу уповноваженого управляти об’єктом оренди ( п. 10.3. р. 10 Договору).

П.п. 2.4 р.2 Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору, або по закінченні терміну дії Договору оренди, якщо договір не продовжений, Орендар зобов`язаний в 10-ти денний термін повернути Орендодавцю Майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.

Окрім того, п. 5.18 р. 5 Договору, визначено, що орендар зобов’язаний у разі припинення Договору в 10-ти денний термін повернути Орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому невід’ємними поліпшеннями, сплатити орендну плату відповідно до умов договору. Передача приміщення і ключів від нього оформляються актом приймання-передачі.

На виконання п. 10.3 Договору оренди та вимог статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна, 21.01.2010р. Департаментом економіки, підприємства та управління комунальним майном Тернопільської міської ради відповідачу направлялось повідомлення № 52-у від 21.01.2010р. (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи) про те, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2009р., продовжуватись на наступний строк не буде, а, відтак зобов’язувало звільнити орендоване приміщення і в 10-денний термін передати по акту прийому-передачі Департаменту, яке залишене останнім без належного реагування та задоволення.

Однак, відповідач всупереч умов договору та вимог діючого законодавства орендоване приміщення не звільнив, по акту приймання-передачі не передав, а навпаки по даний час продовжує користуватись майном комунальної власності без правових підстав.

Станом на дату розгляду справи відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів повернення відповідачем орендованого майна та сплати наявної у нього заборгованості.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд вважає, що після 31.12.2009 року відповідач –Тернопільське колективне виробничо-комерційне підприємство «Інтерконтингент»без належних правових підстав фактично користується орендованим раніше ним майном –нежитловим приміщенням комунальної власності, площею 73,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Доли, 3 на першому поверсі, чим порушує умови договору та норми чинного законодавства України.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про звільнення нежитлового приміщення комунальної власності, що знаходиться за адресою: вул. Доли, 3, м. Тернопіль, площею 73,1 кв.м та передачі його по акту прийому-передачі позивачу підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд у відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22,29, 32, 33, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85,115-117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Тернопільського колективного виробничо-комерційного підприємства «Інтерконтингент», вул. Доли,5, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 22604916), на користь Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника,1, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 23588119):

–10 грн. 77 коп. –заборгованості по орендній платі;

-           500 грн. 13 коп. –пені.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 3005 грн. заборгованості по орендній платі по п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

4.          Стягнути з Тернопільського колективного виробничо-комерційного підприємства «Інтерконтингент», вул. Доли,5, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 22604916) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі –102 грн. державного мита.

5.          Стягнути з Тернопільського колективного виробничо-комерційного підприємства «Інтерконтингент», вул. Доли,5, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 22604916) в дохід Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач: Державний бюджет міста Тернополя –236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Зобов’язати Тернопільське колективне виробничо-комерційне підприємство «Інтерконтингент», вул. Доли,5, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 22604916) звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 73,1 м2, розміщене за адресою м. Тернопіль, вул. Доли, 3 та передати його по акту прийому-передачі Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника,1, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 23588119).

7.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення –18.10.2010р.).

8.          Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

9.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

Суддя