Рішення № 11860889, 18.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р.Справа № 27/99-10-3522 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Вергелес Ю.О. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не зявились;

від третьої особи: не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3;

про стягнення 56563,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.ГСОО №25984 від 29.09.2010р.) просить суд стягнути з відповідача 56563,32 грн., з яких 11111,12 грн. заборгованість за кредитом, 27876,69 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 10171,00 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 1224,00 грн. - прострочена заборгованість за щомісячною комісійною винагородою, 6180,51 грн. пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами кредитного договору №513-К від 13.05.2008р. позивач надав кредит відповідачу у розмірі 50000,00 грн., проте відповідач свої договірні зобовязання виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2010 року за клопотанням представника позивача (вх.ГСОО №24348) до участі у даній справі залучено ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.10.2010 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у судові засідання не зявився, письмового відзиву на позовні вимоги не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення. На виконання вимог суду, позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, який підтверджує адресу місцезнаходження відповідача та свідчить про відсутність внесення будь яких змін щодо його місцезнаходження.

Згідно із ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були отримані відповідачем, але він без поважних причин не зявлявся в засідання та не надав витребувані судом документи, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

13 травня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНРОСТБАНК" (надалі - банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір №513-К, згідно з яким, банк у разовому порядку надає позичальнику кредит у сумі 50000,00 грн. (пятдесят тисяч гривень 00 коп.) (надалі кредит), строком з 13 травня 2008 року до 13 травня 2011 року для поповнення обігових коштів, зі сплатою 16,50 (шістнадцять цілих пяти десятих) відсотків річних.

Відповідно до умов п. 1.2 договору, відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця в останній робочий день місяця, за фактичні дні користування кредитом по методу «факт/факт»згідно з затвердженими Національним банком України «Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України».

У п. 2.1 договору встановлено, що позичальник відповідає перед банком за зобовязаннями, що передбачені цим договором і повязані з ним, усім своїм майном, що належить йому на праві приватної власності та на яке відповідно до діючого законодавства може бути звернене стягнення.

Згідно до п. 2.2 кредит, наданий за цим договором, забезпечується порукою, згідно окремо складеного договору, який є невідємною частиною цього договору.

Положеннями п. 3.1 договору, визначено зобовязання банку відкрити позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_2 для видачі кредиту. Видача кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника відкритого в ТОВ "ФІНРОСТБАНК" №НОМЕР_3 згідно заявок.

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 договору, позичальник зобовязується у процесі користування кредитом дотримуватись принципів кредитування: терміновості, зворотності, платності, забезпеченості. Використовувати кредит на зазначені в цьому договорі цілі.

Пунктом 4.4 договору, встановлено обовязок позичальника здійснювати погашення наданого банком кредиту (розділ 1 цього договору) згідно графіку (додаток №1 до цього договору), який є невідємною частиною цього договору, при цьому залишок заборгованості за кредитом на кожну звітну дату не повинен перевищувати розміру встановленого графіком.

Згідно до умов п. 4.5 договору встановлено, що позичальник зобовязаний щомісяця, до 8-го числа кожного місяця, оплачувати на рахунок №20689003000513 нараховані відсотки за користування кредитом у попередньому календарному місяці. За період в якому наступає строк погашення кредиту відсотки сплачуються не пізніше строку повернення кредиту, вказаного у п.1.1 даного договору.

У п. 4.6 договору, визначено обовязок позичальника повернути кредит і сплатити нараховані відсотки в строк не пізніше 13 травня 2011 року.

Умовами п. 4.7 договору встановлено, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань по п. 4.4, п. 4.5 цього договору, при відсутності домовленості про відстрочку погашення кредиту, сплатити банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.8 договору, кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляти для сплати комісій, пені, штрафів потім відсотків за користування кредитом, потім простроченої заборгованості, сума, що залишається направляється на погашення основної суми боргу за кредитом.

Положеннями п. 4.11 договору, визначено обовязок позичальника щомісячно сплачувати комісійну винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,4 (нуль цілих чотири десятих) відсотків (без ПДВ) від суми наданого кредиту на рахунок № 61103007008, код банку 328599.

У п. 5.4 договору встановлено, що банк має право на дострокове розірвання цього договору у випадках:

а) виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням;

б) відхилення від банківського контролю;

в) якщо наданий кредит виявиться по різних причинах незабезпеченим;

г) у випадку недотримання позичальником умов цього договору.

Згідно до умов п. 5.5 договору, у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань, зазначених у п. 4.4, п. 4.5, п.4.11 цього договору, банк має право на договірне списання суми заборгованості з поточного рахунку позичальника №НОМЕР_3 відкритого в ТОВ "ФІНРОСТБАНК", код банку 328599, у порядку, передбаченому Інструкцією Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року.

У п. 5.6 договору визначено, що при наявності грошових коштів на поточному рахунку позичальника, банк має право самостійно утримувати нараховані відсотки у розмірі (згідно п. 1.1) та погашення кредиту (розділ 1 цього договору) згідно графіку (додаток №1 до цього договору) зі свого поточного рахунку вказаного у п. 3.1 у випадку настання строків, а також комісійну винагороду згідно з п. 4.11, пені за несвоєчасне виконання зобовязань по платежам відповідно до п. 4.3, 4.7 цього договору.

Положеннями п. 5.7 договору встановлено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту, відсотків, комісій по ньому, сплати пені, а у випадку не виконання вимоги банку, звернути стягнення на предмет застави або звернутися в суд у випадках:

- погіршення фінансового стану позичальника;

-несплати відсотків більше тридцяти календарних днів від дня їхнього нарахування;

-порушення позичальником умов цього договору;

-невиконання позичальником графіка погашення кредиту.

У п. 5.8 та п. 5.9 договору визначено, що при першому порушенні позичальником своїх зобовязань, вказаних у п. 4.2-4.6, п. 4.11 договору, банк направляє позичальнику повідомлення про порушення з попередженням про застосування санкцій, вказаних у п. 5.6 договору. При другому порушенні позичальником своїх зобовязань, вказаних у п. 4.2-4.6, п. 4.11 договору, строки виконання зобовязань позичальника за цим договором щодо погашення кредиту і відсотків вважаються такими, що настали на наступний день після останнього дня для погашення відсотків, вказаного у п. 4.4, та кредит і відсотки підлягають достроковому поверненню.

Відповідно до умов п. 7.7 термін дії цього договору встановлюється від дня надання кредиту та до повного погашення позичальником суми кредиту і відсотків по ньому.

Згідно до додатку №1 до кредитного договору № 513-К від 13.05.2008р., що підписаний та скріплений печатками сторін, відповідач зобовязаний погашати кредит щомісячно рівними частинами на протязі періоду з 08 червня 2008 року по 08 квітень 2011 року включно та останній платіж до 13.05.2009р., всього 50 000,00 грн.

13 травня 2008 року між ТОВ "ФІНРОСТБАНК" ОСОБА_3 укладено договір поруки №513-П, згідно якого ОСОБА_3 зобовязалась перед позивачем відповідати за виконання зобовязань Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. Договір поруки є невідємною частиною кредитного договору №513-К від 13.05.2008р.

На виконання умов договору ТОВ "ФІНРОСТБАНК" перерахувало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на поточний рахунок №НОМЕР_3, кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з виписки банку з особового рахунку відповідача за період з 13.05.2008р. по 28.07.2010р. Зазначені обставини підтверджують належне виконання ТОВ "ФІНРОСТБАНК" своїх договірних зобовязань.

В порушення умов договору відповідач свої договірні зобовязання виконав частково: сплатив всього 11012,19 грн. кредиту, 1220,95 грн. відсотків за користування кредитом та 824,00 грн. щомісячної комісійної винагороди, що вбачається з наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку відповідача за період з 13.05.2008р. по 28.07.2010р.

Отже, відповідач у встановлені графіком строки кредит не повертав, нараховані відсотки за користування кредитними коштами та щомісячну комісійну винагороду за кредитне обслуговування своєчасно не сплачував, в зв'язку з чим станом на 27.09.2010р. заборгованість відповідача за кредитним договором склала 45452,20 грн.

Згідно до статуту, затвердженого протоколом загальних зборів № 6 від 07.09.2009р. зареєстрованого 01.10.2009р. номер запису 15561450000037043, Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК" є господарським товариством, яке створено шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНРОСТБАНК" ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14366762 та є правонаступником його прав та обовязків, що підтверджує належні повноваження для звернення з даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача наявної заборгованості у сумі 56563,32 грн. за кредитним договором №513-К від 13.05.2008р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

В силу вимог ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільно кодексу України встановлює, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Положеннями п. 5.7 договору встановлено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту, відсотків, комісій по ньому, сплати пені, а у випадку не виконання вимоги банку, звернути стягнення на предмет застави або звернутися в суд у випадках:

- погіршення фінансового стану позичальника;

- несплати відсотків більше тридцяти календарних днів від дня їхнього нарахування;

- порушення позичальником умов цього договору;

- невиконання позичальником графіка погашення кредиту.

Такі умови укладеного між сторонами договору кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Із вищезазначених, обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за кредитним договором № 513-К від 13.05.2008р., а саме у встановлені графіком строки кредит не повертав, нараховані відсотки за користування кредитними коштами та комісійні за обслуговування кредиту не сплачував, в зв'язку з чим станом на 27.09.2010р. заборгованість відповідача за кредитним договором склала 56563,32 грн.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ПАТ "ФІНРОСТБАНК" в частині стягнення основної заборгованості за кредитом у сумі 50382,81 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 193 Господарського Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Положеннями п. 4.7 договору встановлено, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань по п. 4.4, п. 4.5 цього договору, при відсутності домовленості про відстрочку погашення кредиту, сплатити банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем загальної суми пені у розмірі 6180,51 грн., що нарахована відповідачу за порушення строків повернення кредиту у сумі 4604,53 грн. та сплати відсотків у сумі 1575,98грн. суд встановив, що при здійснені даного розрахунку позивач допустив помилку, у звязку з чим вважає його таким, що підлягає задоволенню частково.

Суд зробивши власний розрахунок пені встановив, що нарахована відповідачу пеня за порушення строків повернення кредиту становить 2265,64 грн. та пеня нарахована відповідачу за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом становить 853,95 грн.

З огляду на вищенаведене, загальна сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача становить 3119,59 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 565,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" (65104, м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 13, п/р №37390007005 в АТ "ФІНРОСТБАНК", МФО 328599, ідентифікаційний код 14366762) 50382/пятдесят тисяч триста вісімдесят дві/грн. 81 коп. основної заборгованості, 3119/три тисячі сто девятнадцять/грн. 59 коп. пені, 535/пятсот тридцять пять /грн. 09 коп. державного мита та 223/двісті двадцять три/грн. 26 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя

Повний текст рішення складено 22.10.2010р.