Рішення № 11860879, 20.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2010 р.Справа № 9/216-10-3742 За позовом фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1;

До відповідача виробничо-комерційної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-СЕРВІС"

про стягнення 35461,8грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2(за довіреністю);

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 27.08.2010р. за вх. №7176 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Виробничо-комерційної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-СЕРВІС" (далі Відповідач) 35461,80 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, відповідно до відзиву на позов, наданому у судовому засіданні 06.10.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

11 січня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Виробничо-комерційною фірмою у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-СЕРВІС" було укладено договір про надання послуг з прибирання приміщення Супермаркету «Віртус», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54.

На виконання своїх зобов'язань за Договором, Позивачем були надані Відповідачеві послуги, безперервно в період з 01 лютого 2010 року до 31 травня 2010 року.

Відповідно до умов п.3.5 Договору, оплата за послуги, надані Позивачем, в розрахунковому періоді (місяці), здійснюється Відповідачем не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим. На виконання своїх зобов'язань щодо сплати наданих послуг, Відповідач сплатив на користь Позивача кошти в розмірі 11 940 грн. без ПДВ, в тому числі: 5 970 грн. без ПДВ за послуги, надані у лютому 2010 року, і 5 970 грн. без ПДВ за послуги, надані у березні 2010 року. Слід зазначити, що обидві оплати Відповідача були здійснені із порушенням граничних термінів, погоджених у п.3.5. Договору. Так, оплату за послуги, надані у лютому 2010 року, було здійснено 12 березня 2010 року (із затримкою на 7 календарних днів щодо граничного терміну оплати), а оплату за послуги, надані у березні 2010 року, було здійснено 07 квітня 2010 року (із затримкою на 2 календарні дні щодо граничного терміну оплати).

Оплата за послуги, надані в період з 01 квітня 2010 року по 31 травня 2010 року, Відповідачем здійснена не була. Позивач направив на юридичну адресу Відповідача офіційне звернення (вих. №0026 від 19.05.2010 року) з проханням погасити існуючу заборгованість за надані послуги, а також сплатити штрафні санкції у формі пені, нарахованої згідно з умовами п.5.1 Договору. Відповідач 20.05.2010 року спрямував на адресу Позивача лист (вих. № 005/368-10 від 10.05.2010 року), в якому заявив про розірвання Договору про надання послуг від 11.01.2010 року в односторонньому порядку, порушивши таким чином норми чинного законодавства і пп.. 2.2, 2.4, 4.4.3 Договору, а також запросив Позивача або його уповноваженого представника з'явитися для підписання акту наданих послуг.

Враховуючи зазначені вище обставини, Позивач спрямував на юридичну адресу Відповідача претензію (вих. №0028 від 16.06.2010 року) і повторну претензію (вих. №0035 від 22.07.2010 року) із проханням погасити існуючу заборгованість за надані послуги та сплатити нараховану згідно з умовами п. 5.1 Договору пеню. Всі зазначені вище звернення були залишені Відповідачем без відповіді.

У судовому засіданні від 17.09.2010р. Позивачем було надано клопотання про уточнення суми позовних вимог. У зв'язку з підготовкою пакету документів, витребуваних Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 9/216-10-3742, Позивачем були понесені додаткові витрати: 18,54 грн. - витрати на отримання інформації в Одеському обласному управлінні статистики стосовно Відповідача; 4,50 грн. - витрати на розрахунково-касове обслуговування банку при здійсненні оплати за отримання інформації в Одеському обласному управлінні статистики стосовно Відповідача; 57,80 грн. - витрат на отримання витягу від Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Відповідача; 8,00 грн. - витрати на розрахунково-касове обслуговування банку при здійсненні оплати за отримання витягу від Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Відповідача; 78,20 грн. - витрат на отримання довідок від Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Відповідача і Позивача; 32,00 грн. - витрати на розрахунково-касове обслуговування банку при здійсненні оплати за отримання довідок від Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Відповідача і Позивача (на загальну суму 199,04 грн.). У судовому засіданні від 06.10.2010р. представник Відповідача надав суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого не визнає позовні вимоги в повному обсязі. Згідно п.3.6.1. Договору про надання послуг від 11.01.2010 року, акт наданих послуг складається виконавцем, тобто Позивачем, на підставі записів в журналі обліку наданих послуг. Своїм листом №Ю-05/368-10 від 10.05.2010 року Відповідач повідомляв Позивача про те, що Позивачем систематично не виконуються роботи, передбачені Договором. Зазначеним листом Позивачу було запропоновано надати журнал обліку наданих послуг для визначення дійсного об'єму виконаних робіт. В зв'язку з тим, що вказаний журнал наданий не був, акти виконаних робіт не були підписані.

У судовому засіданні від 06.10.2010р. Позивачем було надано розгорнутий розрахунок нарахованої суми пені станом на 06.10.2010р., що становить 785,84 грн.

20.10.2010р. Позивач надав суду письмові пояснення щодо відзиву Відповідача. Згідно з п.3.6.1 Договору, на який посилається Відповідач, акт наданих послуг складається Виконавцем (Позивачем) на підставі записів в журналі наданих послуг. Відповідно до умов п.3.6.2 Договору відповідальність за ведення і зберігання журналу наданих послуг несе Замовник (Відповідач). Таким чином, вимоги Відповідача щодо надання журналу наданих послуг для визначення дійсного об'єму наданих послуг є безпідставними і суперечать умовам підписаного Сторонами Договору.

Відповідно до умов п.3.8 Договору послуги за відповідний місяць вважаються прийнятими Замовником (Відповідачем) без зауважень у випадку, якщо Замовник (Відповідач) у триденний термін з моменту отримання для підписання акту наданих послуг не надав Виконавцю (Позивачу) підписаний зі свого боку акт або мотивовану відмову від його підписання. Таким чином, послуги, надані Позивачем в період з 01.04.2010 року по 31.05.2010 року, були прийняті Відповідачем в повному обсязі і без зауважень згідно з п.3.8 Договору.

У своєму листі «Про розірвання договору»від 10.05.2010 року №Ю05/368-10 Відповідач заявляє про те, що Виконавцем (Позивачем) систематично не надавалися послуги, передбачені умовами Договору. При цьому жодних конкретних фактів (дата, час, обсяги послуг, що вони не були надані взагалі або були надані із порушенням вимог щодо обсягу, якості та/або своєчасності надання таких послуг), доказів та будь-яких документальних підтверджень повного або часткового ненадання Виконавцем (Позивачем) послуг, передбачених умовами Договору, Відповідач не надає. Таким чином, лист «Про розірвання договору»від 10.05.2010 року №Ю05/368-10 є безпредметним, а викладені в ньому претензії щодо обсягу і якості наданих послуг - безпідставними. Позивачем було надано також розгорнутий розрахунок нарахованої суми пені станом на 20.10.2010р., що становить 851,74 грн.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути на його користь 11940,00 грн. основного боргу; 851,74 грн. пені, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ; 199,04 грн. витратна отримання пакету документів, витребуваних Ухвалою суду.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно положень ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, витрати понесені Позивачем на отримання пакету документів, витребуваних Ухвалою суду, не підпадають під перелік, котрий зазначений нормами чинного законодавства.

Як зазначається ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із Виробничо-комерційної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-СЕРВІС" (65076, Одеська область, Малинівський район, м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2, кв. 39, код ЄДРПОУ 20974052, р/р 26004301540231 в Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса”, МФО 328135) на користь фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (65005, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в АБ Південний в м. Одеса, МФО 328209, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основну заборгованість в сумі 11 940 грн., суму пені 851,74 грн., 127,92 грн. витрати по державному миту в сумі грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

3. Видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 довідку на повернення державного мита в сумі 226,70 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.