Рішення № 11860869, 20.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2010 р.Справа № 20/95-10-3517

За позовом: Затоківської селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області

до відповідача: Фірми „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов’язання передати земельну ділянку

за зустрічним позовом Фірми „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Затоківської селищної ради

про внесення змін до договору оренди

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від Затоківської селищної ради: не з'явились.

Від Фірми „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді ТОВ: Мелащенко Д.С., діючий за дов. б/н від 27.05.2009 року.

Від третьої особи - Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області: не з'явились.

Суть спору: Затоківська селищна рада звернулася до господарського суду Одеської області із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,304 га, укладеного 23.03.2006р. між Затоківською селищною радою та Фірмою „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю терміном на 25 років.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, зазначаючи, що в порушення умов договору ним (відповідачем) до 1.06.2008р. не проведено будівництво та не зданий до експлуатації заклад відпочинку з урахуванням його каналізування, у термін до 1.05.2007р. не виконано будівництво під’їзних шляхів, благоустрій прилеглої території та не встановлено вуличне освітлення по периметру закладу відпочинку.

Позивач стверджує, що ніяких робіт відповідачем взагалі не розпочато, прилегла територія має занедбаний стан, забруднена побутовим брудом. Таким чином, на підставі рішення Затоківською селищної ради від 30.09.2009р. №1252, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідач і наданому відзиві (а.с.47) проти заявлених вимог заперечує, вказуючи, що зобов'язання, у зв'язку із невиконанням яких Позивач вимагає розірвання Договору оренди, не є основними зобов'язаннями за договором оренди земельної ділянки, оскільки ані в п. 1 Договору, анi в розділі Договору «Умови використання земельної ділянки»(п.п. 13-15) не відтворені вказані зобов'язання.

Відповідач вважає, що вказані зобов’язання взагалі не можуть вважатися зобов’язаннями згідно до ст. 509 ЦК України, оскільки будівництво закладу відпочинку та здача його в експлуатацію, будівництво під’їзних шляхів, благоустрій прилеглої території та встановлення вуличного освітлення по периметру закладу відпочинку –здійснюються відповідачем на свою користь, а не на користь кредитора (позивача).

Крім того, відповідач зазначає про сплату ним орендної плати своєчасно та у належному розміри та про відсутність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Одночасно, відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою (а.с.18), в якій, з урахуванням заяви про виправлення помилки, просить суд, згідно до ст.30 Закону України „Про оренду землі”, посилаючись на неодержання відповіді на пропозицію про внесення змін в порядку ст.188 ГК України, внести зміни до п.28 договору оренди земельної ділянки від 23.03.2006р. в частині збільшення (продовження) строку будівництва та здачі в експлуатацію закладу відпочинку на до 31.12.2010року.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 8.09.2010р. та 29.09.2010р. розгляд справи відкладався у зв'язку з нез’явленням представника позивача. Затоківську селищну раду було зобов’язано надати докази в обґрунтування позовних вимог; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду суду; належним чином засвідчену читаєму копію договору; відзив на зустрічну позовну заяву, явку представників було визнано обов’язковою.

Незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення судових ухвал, позивач по первісному позову у судові засідання жодного разу не з’явився, про причини відсутності суд не повідомив, витребувані документи не надав.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Приймаючи до уваги, що ухвалою суду від 29.09.2010р. строк розгляду справи вже був продовжений на 15 днів, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Затоківської селищної ради.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм відповідно правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи вимоги первісного позову, суд вказує, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України в якості підстави для припинення права користування земельною ділянкою вказує, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

При цьому, ст.143 Земельного кодексу України визначає, що у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Ст.144 Земельного кодексу передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 № 7 роз'яснено, що припинення права користування земельними ділянками, у т. ч. відповідно до положень статті 144 ЗК України, має здійснюватися у судовому порядку шляхом подання позову про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В аспекті п. "а" ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства проводяться державними інспекторами у відповідності до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель /наказ Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 р. із подальшими змінами і доповненнями/.

Крім того, згідно до Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15, у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід, зокрема, враховувати, що про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про недоведеність Затоківською селищною радою, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди у зв'язку із використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Надаючи правову оцінку зустрічним позовним вимогам про внесення змін до договору оренди, суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, Фірма „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю неодноразово зверталася до Затоківської селищної ради щодо внесення змін до п.28 договору оренди від 23.03.2006р. стосовно відстрочення кінцевого терміну проведення будівництва та здачі в експлуатації закладу відпочинку, у зв'язку з чим, враховуючи, що згідно із відомостями, наданими позивачем по зустрічному позову, які належним чином відповідачем не спростовані, Фірма „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю обґрунтовано звернулася до суду із відповідним позовом.

Судом враховується, що істотними умови договору оренди землі, згідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Таким чином, запропоновані Фірмою „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю зміни стосуються положень Договору якими встановлено кінцевий термін закінчення будівництва і введення в експлуатацію закладу відпочинку, не є істотними в контексті ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та не суперечать чинному законодавству.

Правовий аналіз чинного законодавства свідчить про те, що рішення органу місцевого самоврядування, прийняте на пленарному засіданні, необхідне лише для вирішення питання про надання земельної ділянки в оренду чи поновлення такого договору, проте, таким рішенням умови та повний текст договору оренди, що укладається в подальшому на підставі цього рішення, не визначаються. З вказаного вбачається, що чинним законодавством не передбачено необхідності прийняття рішення відповідним органом для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що не стосуються його істотних умов.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Фірма „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про внесення змін до п. 28 договору оренди підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивачем по зустрічному позову не заявлялися вимоги про відшкодування судових витрат, а, навпаки, представник Фірми „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю просив покласти судові витрати по зустрічному позову на позивача, у суду відсутні підстави для стягнення витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу з Затоківської селищної ради.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Внести зміни до п. 28 договору оренди від 23.03.2006 року, укладеного між Затоківською селищною радою (67772, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська, 21, код ЄДРПОУ 04527052) та Фірмою „Харрісонс-Транс-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (м. Одеса, вул. Базарна, 47, кв. 7, код ЄДРПОУ 20007091), посвідченого нотаріально та зареєстрованого за реєстровим № 1031, а саме: замінити словосполучення „... до першого червня дві тисячі восьмого року...” словосполученням „... до тридцять першого грудня дві тисячі дванадцятого року...”.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 22.10.2010р.