Рішення № 11860664, 05.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10                                                                                           Справа№ 32/161 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Альфа-Маркет”, м.Запоріжжя.

До відповідача: Приватного підприємства „Мірт”, м.Львів.

Про стягнення 56 883,98 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Лабунець М.Ф. –представник (довіреність №01/2010 від 05.01.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Альфа-Маркет”, м.Запоріжжя до Приватного підприємства „Мірт”, м.Львів про стягнення 56 883,98 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.10.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 17.09.2010р. не виконав, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №79035 0267645 3 від 17.09.2010р. –вручено 20.09.2010р. та №508 4557 від 17.09.2010р. –вручено 20.09.2010р.

Станом на 05.10.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

20.09.2008р. Приватним підприємством „Мірт” (відповідач) було виставлено для Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Альфа-Маркет” (позивача) рахунок-фактуру №СФ-0000133 на сплату звукового обладнання, всього на загальну суму 66883,98 грн.

Позивачем 29.12.2008р. та 23.03.2009р. було здійснено оплату на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 56883,98 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №5766 від 29.12.2008р. на суму 40000,00 грн. та №989 від 23.09.2009р. на суму 16883,98 грн., всього на суму 56883,98 грн. Призначенням платежу у вищезгаданих платіжних дорученнях є передоплата за звукове обладнання згідно рахунку-фактури №СФ-0000133 від 20.09.2008р. Проте відповідач свої зобов’язання не виконав, а саме не передав у власність позивача звукове обладнання.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Альфа-Маркет” неодноразово зверталося до відповідача з претензіями вих. №33 від 26.02.2010р. та вих. №387 від 23.07.2010р. про поставку товару (звукового обладнання) або повернення на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів в сумі 56883,98 грн. Проте відповідач залишив дані претензії без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 56883,98 грн. передоплату за непоставлений товар (звукове обладнання).

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт сплати позивачем грошових коштів в сумі 56883,98 грн. за товар (звукове обладнання) підтверджується платіжними дорученнями: №5766 від 29.12.2008р. на суму 40000,00 грн. та №989 від 23.09.2009р. на суму 16883,98 грн., з призначенням платежу: передоплата за звукове обладнання згідно рахунку-фактури №СФ-0000133 від 20.09.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач не передав у власність позивача звукове обладнання.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було погоджено строків поставки, позивач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України неодноразово звертався до відповідача з претензіями: вих. №33 від 26.02.2010р. та вих. №387 від 23.07.2010р. про поставку товару або повернення сплачених коштів в сумі 56883,98 грн. Проте відповідач залишив дані претензії без відповіді та задоволення.

Згідно п.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача передоплати в сумі 56 883,98 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №2591 від 07.09.2010р. –568,80 грн. держмита і №2592 від 07.09.2010р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 693 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Мірт” (юридична адреса: 79038, м.Львів, Личаківський район, вул.Пасічна, буд.81, кв.12; фактична адреса: 79038, м.Львів, вул.Дністерська, буд.16; р/р 26008066024901 в ВАТ „Сведбанк” м.Львів; МФО 300164; код ЄДРПОУ 22396799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний Дім „Альфа-Маркет” (69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, буд.119; р/р 26008589001 в ПАТ „Мета банк”, м.Запоріжжя; МФО 313582; код ЄДРПОУ 30256150) 56 883,98 грн. передоплати, держмито в сумі 568,80 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя