Рішення № 11860274, 25.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.10 р.                     Справа № 40/207                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства „Укруглеснаб”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Техпром”, м. Донецьк

про стягнення 3 600 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Ткачев В.М. - юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Укруглеснаб” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Техпром” про стягнення заборгованості в сумі 3600 грн. згідно договору оренди № 4 від 01.06.09р.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому нез’явлення у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалів.

           З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, вислухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.06.09р. між відкритим акціонерним товариством „Укруглеснаб”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Техпром”, далі Орендар, було укладено договір оренди №4.

Відповідно до предмету договору, визначеного у пункті 1, Орендодавець передав, а Орендар прийняв за актом прийому-передачі від 01.06.09р. у тимчасове користування офісне приміщення загальною площею 20,0 кв.м в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: 86145, м. Макіївка, п. Фурманово, вул. Новочеркаська, 25.

З урахуванням розміру орендної плати, встановленого пунктом 3.1. договору, пунктом 3.2. сторони визначили порядок її внесення. Так, орендна плата сплачується Орендарем від дати підписання акта приймання-передачі приміщення, в безготівковому порядку, на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця протягом десяти банківських днів від дати пред’явлення рахунку. Сторони щомісячно підписують акт наданих послуг.

В пункті 7.2. договору зазначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.09р.

Додатковою угодою від 16.12.09р. строк дії договору було продовжено до 31.12.10р.

Згідно з п.п.5.1.1. та п.5.1. договір оренди підлягає достроковому розірванню в односторонньому порядку, а Орендатор зобов’язаний звільнити орендоване приміщення, якщо Орендатор не вніс орендну плату згідно п.3.2. у встановлений строк оплати рахунку.

Позивач вважає договір оренди №4 від 01.06.09р. таким, що припинив свою дію. Він надіслав на адресу відповідача претензію від 20.07.10р. №1/12-248 з проханням сплатити суму боргу з орендних платежів, та до якої додав угоду про розірвання договору №4 від 01.06.09р.

Посилання позивача на те, що спірний договір оренди припинив свою дію є хибним, оскільки мова не йде про розірвання договору згідно приписів ст.ст. 651, 652, 653, 782 ЦК України.

Також, слід зазначити, що додаткова угода від 31.05.10р. про розірвання договору №4 від 01.06.09р., яку не було підписано Орендарем, не вказує на факт припинення відносин за договором, а налаштоване лише на переддоговірний спір, який повинен бути вирішений згідно вимог ст..188 ГК України.

          За відповідачем за період з грудня 2009 року по травень 2010 року утворився борг з орендної плати в сумі 3 600 грн. Обґрунтування позову підтверджено доказами у справі, у тому числі: рахунками – фактурами; актами здачі – прийому наданих послуг, яких долучено до матеріалів справи.

Звірка розрахунків по спірній сумі боргу між сторонами не проведена. Однак судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного типу: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638, ст. 759 ЦК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

До уваги приймається те, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є - суб’єктами господарювання. Тому до спірних відносин сторін слід застосувати статтю 283 ГК України як спеціальну норму, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами статті 286 ГК України орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки та умови внесення орендної плати визначаються в договорі, де сторони встановили можливість зміни розміру орендної плати, яка на час звернення з позовом дорівнює 600 грн. (розрахунок додається).

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Обов’язки щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт того, що зобов’язання відповідача щодо своєчасного перерахування орендної плати останнім не виконано. Вказані обставини підтвердженні доказами у справі.

За таких обставин позов відкритого акціонерного товариства „Укруглеснаб” до товариства з обмеженою відповідальністю „Техпром” щодо стягнення боргу з орендної плати в сумі 3 600 грн. згідно договору оренди №4 від 01.06.2009р. та додаткової угоди до нього від 06.12.09р., обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „Техпром” згідно приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.10.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 599, 625, 638, 653, 759, 762, 782 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 188, 193, 202, 291 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов відкритого акціонерного товариства „Укруглеснаб” до товариства з обмеженою відповідальністю „Техпром” - задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Техпром” , 83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, б. 189, ід. код 31771210, на користь:

-          відкритого акціонерного товариства „Укруглеснаб”, 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, ід. код 13496250, борг з орендної плати в сумі 3 600 грн., витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено –27.10.10р.