Рішення № 11859996, 26.10.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2010 р. Справа № 02/147-38 за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Волинської філії

до приватного підприємства “Станколіс”, м. Ківерці

про стягнення 1349,89 грн.,

                                                                                                    суддя Костюк С.В.

за участю представників:

від позивача: Якобчук А.В. –юрисконсульт (довіреність від 18.07.2008р.)

від відповідача: н/з

Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Заяви про технічний запис судового процесу не подано.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: позивач - ВАТ “Укртелеком”в особі Волинської філії звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ПП “Станколіс” 1349,89 грн., з них: 1317,70 заборгованості за надані на підставі договорів № 2 від 5.01.2007р., № 2 від 30.03.2007р. послуги електрозвязку та послуги ADSL–підключення до мережі Інтернет за період квітень –серпень 2010р., 21,40 грн. пені за період з 21.05.2010р. по 29.09.2010р., 7,68 грн. процентів річних за цей же період, 3,11 грн. збитків, завданих інфляцією, за серпень 2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не представив, в судове засідання не з'явився. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.10.2010р. направлена за адресою зазначеною в позовній заяві, отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення за № 4520001377025. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не скористувався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.

Оскільки судом прийняті належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, то за даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих позивачем матеріалів, пояснень його представника вбачається наступне.

5.01.2007р. між ВАТ «Укртелеком»в особі Волинської філії і приватним підприємством “Станколіс” було укладено договір № 2 про надання послуг електрозв’язку, згідно з умовами якого позивач взяв зобов’язання надавати відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач їх оплачувати.

30.03.2007р. між ВАТ «Укртелеком»в особі Волинської філії і приватним підприємством “Станколіс” було укладено договір № 2 про надання послуги ADSL–підключення до мережі Інтернет.

Пунктом 4.4. договору № 2 від 5.01.2007р. визначено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.2. договору № 2 від 30.03.2007р. передбачено, що споживач проводить оплату щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

Згідно розрахунку позивача з квітня по серпень 2010р. надано послуг на суму 1317,70 грн., оплата за які відповідачем не проведена.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

          В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.8 договору № 2 від 5.01.2007р. передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені нарахованої за період з 21.05.2010р. по 29.09.2010р. складає 21,40 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних становить 3,11 грн., 3% річних –7,68 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 1317,70 грн. підтверджена матеріалами справи, інфляційні та 3% річних нараховані згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, пеня в сумі 21,40 грн. на підставі п. 5.8 договору, вимога позивача підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то понесені позивачем витрати на оплату державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

          Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства “Станколіс” (юридична адреса: 45200, м. Ківерці, вул. Кравчука, 7/6; поштова адреса: 45200, м. Ківерці, вул. Грушевського, 26, р/р 260084399, МФО 303569, код ЄДРПОУ 32060584) в користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії ВАТ "Укртелеком" (43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 260091963 в ВОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 303569, код ЗКПО 23251963) 1349,89 грн., з них 1317,70 грн. основного боргу, 7,68 грн. - 3% річних, 3,11 грн. індексу інфляції, 21,40 грн. –пені, а також 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя                                                                                                     С.В.Костюк

«Повне рішення складено»27.10.2010р.