Рішення № 11859994, 21.10.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2010 р. Справа № 7/100-64 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Текс", м. Львів

до відповідача приватного підприємства "УТМ", м. Луцьк

про зобов'язання повернути майно, збережене без достатньої правової підстави, стягнення 4600 грн. отриманого доходу та стягнення 500 грн. штрафу

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Ігнатишин В.І., керівник юрвідділу (дов. від 19.10.2010р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Лео Текс" звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "УТМ" про зобов'язання повернути майно (стелажі під кріплення); зобов'язання повернути на користь позивача усі отримані відповідачем доходи, які він одержав або міг одержати за період з 10.05.2010р. до моменту подання позову в розмірі 4600,00 грн.; стягнення штрафу в розмірі 500,00 грн. за порушення умов договору про співпрацю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, господарський суд на підставі ст.75 ГПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами. При цьому господарським судом взято до уваги те, що господарським судом належним чином було повідомлено відповідача про розгляд справи №7/100-64.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 17.09.2010р. надсилалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала господарського суду від 17.09.2010р. повернулась до суду з поштовою відміткою “За закінченням терміну зберігання”.

Згідно з п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланий судом і повернутий органом зв'язку з позначкою “За закінченням терміну зберігання” з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, В С Т А Н О В И В :

16 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лео Текс" (за договором сторона 1) та приватним підприємством "УТМ" (за договором сторона 2) укладено договір про співпрацю за № 37/10.

Згідно п. п. 1, 2, 3 договору про співпрацю сторони зобов'язуються спільно діяти в рамках досягнення взаємовигідної мети - стимулювання покупців на придбання товарів, які продаються сторонами, збільшення обсягів роздрібного продажу цієї продукції в торговій точці сторони 2 та гуртового продажу стороною 1. Сторони не об'єднують будь-які свої вклади, але діють з метою подальшого одержання прибутку від збільшення обсягів продажу продукції. Сторона 1 передає стороні 2 майно, визначене в додатку до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього договору, а остання приймає визначене цим договором та додатком майно та зобов'язується використовувати їх відповідно до умов цього договору, забезпечувати належне зберігання майна та не допускати його пошкодження, нанесення будь-яких механічних пошкоджень з власної вини чи вини третіх осіб. Місце, спосіб розташування майна в торговому залі, визначення осіб та режим їх допуску до майна, яке передається стороні 2, визначається стороною 2. Передача майна здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками обох сторін, у якому вказується кількість та вартість отриманого майна, проте це не припиняє право власності сторони 1 на нього. Сторона 2 зобов'язується повернути майно на першу вимогу сторони 1 на протязі 10-ти календарних днів з моменту заявлення вимоги сторони 1, про що складається акт приймання - передачі, який підписується уповноваженими представниками обох сторін. Майно повинно бути повернуто у тому стані, в якому воно було передано в користування з урахуванням нормального природного зносу. Сторона 2 не може передати майно у тимчасове користування або для інших цілей третім особам без письмової на те згоди сторони 1. Сторона 1 має право здійснювати контроль за використанням майна стороною 2.

Відповідно до акту приймання-передачі від 16.03.2010р. позивачем передано відповідачу майно (стелажі під кріплення).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору №37/10 від 16.03.2010 року.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсним судом не визнавалась, сторонами розірвана не була, у зв’язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

26.05.2010р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про повернення майна.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В порушення умов договору про співпрацю (п. 3 договору) відповідачем на протязі 10 к.д. не повернуто майно, яке належить позивачу.

Доказів, які б спростовували викладені обставини, відповідачем суду не надано.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути майно, підставна та підлягає до задоволення.

У зв’язку з порушенням умов договору, відповідачу відповідно до ст.ст. 230-232, ГК України, п. 7 договору позивачем нараховано штраф у розмірі 500 грн.

Нарахований позивачем штраф у розмірі 500грн. підставний і підлягає до стягнення з відповідача в силу ст. ст. 230, 232 Господарського кодексу України.

Крім того позивачем ставиться вимога про зобов'язання відповідача повернути на користь позивача усі отримані відповідачем доходи від безпідставно набутого майна, які він одержав або міг одержати за період з 10.05.2010р. до моменту подання позову в розмірі 4600грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання позивача на можливе отримання доходів відповідачем за період користування безпідставно набутим майном, не знайшли свого відображення у відповідності до представлених суду доказів.

На підставі викладеного, позовна вимога про зобов’язання відповідача повернути на користь позивача, отримані доходи від безпідставно набутого майна, які він одержав або міг одержати за період з 10.05.2010р. до моменту подання позову в розмірі 4600грн. до задоволення не підлягає, як необґрунтована та безпідставна.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню останньому у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 144, 173,193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати приватне підприємство "УТМ" (м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 1/9, код 36452506) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лео Текс" (м. Львів, вул. Личаківська, 24/4, код 30478644) майно (стелажі під кріплення) загальною вартістю 7935грн., а саме Ящик складський 701 чорний в кількості 144 шт.; Ящик складський 702 чорний в кількості 54 шт.; Стелаж (стійка) 1,8 м в кількості 3 шт.; Траверса універсальна в кількості 33 шт.; Панель з логотипом Koelner під стелаж в кількості 3 шт.

3. Стягнути з приватного підприємства "УТМ" (м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 1/9, код 36452506) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Текс" (м. Львів, вул. Личаківська, 24/4, код 30478644) 85 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                М.С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 26.10.2010р.