Рішення № 118576997, 17.04.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6992/23

Провадження № 2/346/423/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді П`ятковського В.І.

з участю: секретаря Насадик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи Приватний виконавець Кушнір Олег Вікторович, Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись в суд із даним позовом, позивач посилається на те, що в листопаді 2023 року йому стало відомо про відкрите щодо нього виконавче провадження на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною, який зареєстровано в реєстрі за № 83146 від 03 квітня 2021 року, про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в сумі 9836,16 грн.

Позивач не визнає заборгованості, вказує, що не отримував від кредитора письмової вимоги про усунення заборгованості, розмір штрафів та пені, які вважає нарахованими безпідставно , що підтверджується умовами кредитного договору та графіком платежів.

Зазначає, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не отримала від відповідача первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та його погашення, а також доказів про повідомлення боржника про зміну кредитора у зобов`язанні. Крім того вказує що кредитний договір на підставі якого була стягнуто заборгованість не був нотаріально посвідченим,що є самостійною підставою для скасування виконавчого напису.

Позивач зазначає, що на підставі оспорюваного виконавчого напису приватним виконавцем Кушнір відкрито виконавче провадження № 68500623, та в ході примусового виконання стягуються грошові кошти із його заробітної плати, зокрема за серпень-жовтень 2023 року стягнуто 3126,20грн. за листопад - 691,85 грн.

Просить визнати спірний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача в порядку повернення стягнутих за виконавчим написом грошових коштів в сумі 3745,85 грн, та понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник адвокат Чеботар В.В. подав заяву про розгляд справи в його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Щодо Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни, то згідно відповіді Міністерства юстиції України від 07 серпня 2023 року, Наказом Міністерства юстиції України від 19.04.2021 року № 1424/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 3 від 05.04.2021 на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, а саме у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 28.07.2008 року за № 6997 на ім`я ОСОБА_2 , анульовано. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 30, статті 301 Закону на підставі вищезазначеного наказу Міністерства юстиції України наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.04.2021 року № 451/6 нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Головкіної Я.В. припинена з 21.04.2021 року. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/6270/21 за позовною заявою приватного нотаріуса Головкіної Я.В. до міжрегіонального управління, Міністерства юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про визнання протиправними дій та скасування рішення і наказів. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року ту задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У відповідності до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідност. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Судом встановлено, що 03 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 83146 про стягнення з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 399289-А від 22 жовтня 2018 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-09 від 27 лютого 219 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФінФорс», ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підстав Договору про відступлення прав вимог за кредитними договорами № 28/1220-01 від 28 грудня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» ідентифікаційний код юридичної особи 42224696, заборгованість за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року у розмірі 9836,16 грн. з яких: 4800 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1532,16 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2304 грн заборгованість за штрафами і пенями; 1200 грн. плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 22).

На підставі вказаного виконавчого напису 03 лютого 2022 року приватним виконавцем Кушніром Олегом Вікторовичем відкрито виконавче провадження № 68500623 (а.с. 23). В межах вказаного виконавчого провадження звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно дост. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна,а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перш статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Згідно з ч. 1ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно дост. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Законувизначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою.

Відповідно дост. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, що визначеност. 88 Закону України «Про нотаріат». Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року в справі № 201/15282/16-ц провадження № 61-40796св18, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Також нотаріус при вчиненні виконавчого напису, не врахував, щоПостановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р в справі № 826/20084/14визнано не чинним та скасовано пп..1,2 постанови КМУ № 662, а відтакперелікдіє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусомна нотаріально не посвідченому договорі, тобто виконавчий напис було вчинено в період, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі,отже, приватний нотаріус не дотримався ст. 87, 88 ЗУ Про нотаріат та Переліку документів та порушив порядок вчинення виконавчого напису.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: "Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника".

Наведене також узгоджується з висновком, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року (справа № 910/10374/17).

Оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 03 квітня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Позивач стверджує, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому це самостійна підстава для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі 910/10374/17 у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року в справі № 757/3014/18-ц (провадження № 61-9202св22).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, зазначено, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Що ж стосується нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, то Великою Палатою Верховного Суду роз`яснено, що після закінчення строку кредитування, права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З копії оскаржуваного виконавчого напису вбачається, приватний нотаріус задовольнивши вимоги стягувача за період 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року, а саме: 4800 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1532,16 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2304 грн заборгованість за штрафами і пенями; 1200 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

З огляду на вказані роз`яснення, оскільки виконавчий напис не містить вказівку на підставинарахування відсотків та комісії, ці обставини не підтверджуються жодними іншими доказами, обґрунтованість нарахування відповідачем відсотків є недоведеною і відтак не є безспірною.

Таким чином, оскільки позивач заперечує факт існування фінансової заборгованості перед стягувачем за виконавчим написом, а також невизнання позивачем розміру заборгованості, нарахованої стягувачем, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення, а нотаріус при вчиненні напису не дотримано вимог ст. 87, 88 ЗУ Про нотаріат та відповідачем вказані обставини не спростовані, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з недотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст.141ЦПКУкраїни з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати сплачені при подачі позову, оскільки вони викликані захистом порушеного права, та судовий збір на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі наведеного та ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.8,44,50,87,88 Закону України "Про нотаріат", керуючись ст.ст.141, 247 ч. 2,264,265,268, 280-289, 354, ЦПК Українисуд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 83146, вчинений 03 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, адреса : м. київ, вул. Гната Хткевича, 12, офіс 177, 02094), заборгованості кредитним договором № 399289-А від 22 жовтня 2018 в розмірі 9836,16 гривень.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 3745,85 грн безпідставно стягнутих коштів в ході примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати у розмірі 2 684 грн сплаченого судового збору та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя: П`ятковський В. І.