Рішення № 118556006, 22.04.2024, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/190/24

Провадження № 2/355/366/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Баришівка заправилами спрощеногопровадження цивільнусправу позовомпредставника позивача ОСОБА_1 ,адвоката ЧередніченкоНаталії Вікторівнидо ОСОБА_2 про стягненняаліментів,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чередніченко Н.В. з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачка ОСОБА_1 від спільного подружжя з відповідачем ОСОБА_2 мають неповнолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем позивачка не проживає разом, сама виховує доньку власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати її. Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання свого обов`язку щодо утримання власної дитини, матеріальної допомоги не надає, участі у виховані не приймає та не виконує своїх батьківських обов`язків. Позивачка ОСОБА_1 не має можливості належним чином самостійно без участі відповідача ОСОБА_2 утримувати неповнолітню дитину. Відповідач не перебуває на обліку в лікарні з будь якими хронічними захворюваннями та являється особою працездатною.

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, просила розглядати позовну заяву за її відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити.

Представник позивача адвокат Чередніченко Н.В. в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 01 квітня 2024 року о 14 годині 30 хвилин однак до суду повернувся поштовий пакет з копією ухвали та позовної заяви з додатками де в довідки було вказано «за терміном зберігання», в зв`язку з чим про час, місце розгляду справи йому було повідомлено через веб-сайт Судової влади України на 22 квітня 2024 року о 13 годині 30 хвилин. Відзиву з запереченнями надано не було.

Суд прийшовдо такоговисновку відповіднодо п.п.3,4ч.8,ч.11ст.128ЦПК Українислід,що днемвручення судовоїповістки є: деньпроставлення упоштовому повідомленнівідмітки провідмову отриматисудову повісткучи відміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд прийшов до думки про можливе задоволення заявлених позовних вимог з таких підстав:

Як слід з копії паспорту позивачка, є громадянкою України.(а.с.4-5)

З копії паспорта ОСОБА_3 вона є громадянкою України.(а.с.6)

З копії свідоцтва про народження слід, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .(а.с.8)

З пенсійного посвідчення на ім`я ОСОБА_1 слід, що вона є інвалідом довічно, має загальне захворювання з 24 квітня 2019 року.(а.с.9)

З копії свідоцтва про шлюб слід, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 25 жовтня 2008 року, актовий запис №178 у відділ реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області, після реєстрацію шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 .(а.с.10)

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст.129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч.1ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року дитина має право на фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток.

Відповідно дост. 8 Закону України "Про охорону дитинства"кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За ч.3ст.11 Закону України "Про охорону дитинства"батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

В ч.2статті 150 СК Українивизначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч.1ст.180 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, відповідно до нормСК Українибатьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Відповідно до ч.1 ст. 183СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В ч.1ст.182СК Українивизначено обставини,які враховуютьсясудом привизначенні розміруаліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В ч.2ст.182СК Українипередбачено,що розміраліментів маєбути необхіднимта достатнімдля забезпеченнягармонійного розвиткудитини. Мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У пункті 13постанови Кабінету Міністрів України N 146 від 26.02.93 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"передбачено, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Відповідно до пункту 17постанови пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"судам роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, було доведено, що позивачка має сумісну дитину з відповідачем, яка знаходиться на утриманні позивачки та проживає з нею разом. Відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання їх сумісної дитини. З таких обставин позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню оскільки у суду не виникло сумніву у їх незаконності.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.2,4, 12, 13,81,89,141, 229, 263-265, 274-279ЦПК України, ст.84 ст.ст. 180-183 СК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до суду з 05 лютого 2024 року і до досягнення донькою повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України на наступний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ):37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) 899998

Номер рахунку : UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ст.430ЦПКУкраїни допустити негайне виконання рішення у межах сплати аліментних платежів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2024 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов