Ухвала суду № 118526557, 19.04.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 квітня 2024 р.№ 400/3602/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕТЕЙ», пл. Кобзаря, 19А, с. Піски, Баштанський район, Миколаївська область, 56150,

доГоловного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4, м. Луцьк, Луцький район, Волинська область, 43027, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053,

провизнання протиправним та скасування рішення №7889334/37893781 від 19.12.2022, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕТЕЙ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України про:

визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 19.12.2022 № 7889334/37893781 (далі рішення від 19.12.2022 № 7889334/37893781);

зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладу від 30.06.2022 № 4 датою її подання.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що вона подана після закінчення строків, установлених законом.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абзацом третім пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 56.23 статті 26 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Таким чином, якщо платник податків скористався правом на адміністративне оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то строк звернення до адміністративного суду становить три місяці, який обчислюється з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.

Суд встановив, що згідно з квитанції № 2 позивач подав 27.12.2022 до Державної податкової служби України скаргу на рішення від 19.12.2022 № 7889334/37893781, за результатами розгляду якого контролюючий орган прийняв рішення від 04.01.2023 № 839/37893781/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Отже, позивач скористався правом на адміністративне оскарження рішення від 19.12.2022 № 7889334/37893781, а тому строк звернення до адміністративного суду становить три місяці, з дня вручення йому рішення від 04.01.2023 № 839/37893781/2.

Позовну заяву позивач подав більш чим через 15 місяців з дня прийняття рішення від 04.01.2023 № 839/37893781/2 про залишення скарги без задоволення, тобто із значним пропущенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду.

Поряд з цим, одночасно із позовною заявою позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку від 17.04.2024 № 17/04-24, поважність пропуску строку звернення до суду в якій умотивував тим, що:

з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває і до цього часу;

листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорну обставину: військову агресію російської федерації проти України;

населений пункт, де розміщується позивач з 01.03.2022 по 17.03.2022 було тимчасово окупованим, і окупантами було завдано йому майнової шкоди, за фактом чого 12.05.2022 Слідчим управлінням УСБУ в Миколаївській області відкрито кримінальне провадження;

Миколаївська область і надалі залишається прифронтовою зоною та постійно потерпає від регулярних обстрілів, а також в області регулярно застосовуються аварійні відключення електропостачання.

Розглянувши заяву позивача про визнання пропуску процесуального строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

У пунктах 30 і 31 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023 і від 05.02.2024 № 49/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб та з 14.02.2024 строком на 90 діб.

Тобто воєнний стан в Україні діє з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по 05 години 30 хвилин 14.05.2024.

У пункті 47 постанови від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Верховний Суд сформував правову позицію, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, сам факт введення в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.

Відповідно не можуть бути визнаними поважними причинами пропуску строку звернення до суду більш чим на один календарний рік такі обставини як повітряні тривоги, відключення електропостачання та інші обставини, що обумовлені введенням на території України воєнних дій.

Поряд з цим, необґрунтованим є посилання позивача на поважність пропуску строку на лист Торгово-промислова палата України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорну обставину: військову агресію російської федерації проти України.

Так, відповідно до частини другої статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Абзацом третім частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин, яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору або податкових зобов`язань за наявності причинного зв`язку між обставиною / подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань за договором або законом.

Однак, лист Торгово-промислова палата України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 адресований до всіх, кого це стосується, тобто до невизначеного кола осіб, а отже не є сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що стосується позивача.

Відтак вказаний лист не може слугувати підставою для визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Що стосується фактів перебування населеного пункту, де розміщується позивач, в окупації та викрадення і знищення його майна окупантами, то вказані обставини мали місце у першій половині 2022 року.

Згідно з підпунктом 1.5 пункту 1 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, Баштанська міська територіальна громада, на території якої розміщується позивач, з 11.11.2022 відносилась до територій можливих бойових дій.

Такі причини поважності пропуску строку звернення до суду, як окупація, викрадення та знищення майна, дійсно унеможливлювали звернення позивача до суду. Але вони мали місце у 2022 році, а не в 2023 і 2024 роках.

Жодних конкретних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом протягом 15 місяців у 2023-2024 роках, позивач не навів.

З огляду на вище викладене, суд прийшов до висновку про неповажність пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Водночас протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивач повинен подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Відмовити у задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕТЕЙ» про поновлення пропущеного процесуального строку.

3. Надати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПРОМЕТЕЙ» десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/3602/24.

4. Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву;

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

6. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.Г.Ярощук