Рішення № 118517020, 03.04.2024, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.2024 Справа №905/2203/21

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи за позовом:

позивача-1: ОСОБА_1 , м.Львів,

позивача-2: ОСОБА_2 , м.Львів,

позивача-3: ОСОБА_3 , м.Ужгород,

позивача-4: ОСОБА_4 , м.Дніпро,

позивача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛМА УКРАЇНА, м.Запоріжжя,

позивача-6: ОСОБА_5 , с.ВеликаЗагорівка, Борзнянський район, Чернігівської області,

до відповідача 1: Компанії "Barlenco LTD", Nicosia, Cyprus (Кипр),

до відповідача 2: Компанії Metinvest Management B.V., м.Гаага, Нідерланди,

та відповідача 3: ОСОБА_6 , м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, м. Запоріжжя

про визнання права на отримання справедливої вартості за примусово вилучені акції та встановлення її розміру, солідарне стягнення збитків

за участю представників сторін:

від позивачів: Погрібна С.О. - адвокат на підставі ордерів (в режимі відеоконференції)

від відповідача 1, 2, 3: не з`явилися

від третьої особи: Чайкіна К.О. - адвокат на підставі довіреності (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

Позивачі: ОСОБА_1 , м.Львів (позивач-1), ОСОБА_2 , м.Львів (позивач-2), ОСОБА_3 , м.Ужгород (позивач-3), ОСОБА_4 , м.Дніпро (позивач-4), Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛМА УКРАЇНА, м.Запоріжжя (позивач-5), ОСОБА_5 , с.Велика Загорівка, Борзнянський район, Чернігівської області (позивач-6), звернулись до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, м.Маріуполь Донецької області, Компанії BARLENСO LTD, Nicosia, Cyprus, Компанії METINVEST MANAGEMENT B.V., м.Гаага, Нідерланди, у якому просять суд:

- визнати недійсним правочин щодо застосування до ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛМА УКРАЇНА (ЄДРПОУ 34564181), ОСОБА_5 (і.п.н. НОМЕР_5 ) процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, ЄДРПОУ 00191129 у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ ММК ім.Ілліча від 19.03.2018;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (ЄДРПОУ 00191129), Компанії ВАRLENCО LTD, реєстраційний номер: НЕ 221823, Компанії МЕТINVEST МАNАGЕМЕNТ В.V., номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) суму компенсації за вилучені акції ПрАТ ММК ім.Ілліча в розмірі 64'490грн. 43коп., стягнути з Приватного акціонерного товариства ММК ім.Ілліча (ЄДРПОУ 00191129) на користь ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) суму збитків за нестримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ММК ім.Ілліча у 2017, 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 8'894грн. 90коп;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (ЄДРПОУ 00191129), Компанії ВАRLENCО LTD, реєстраційний номер: НЕ 221823, Компанії МЕТINVEST МАNАGЕМЕNТ В.V., номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598, на користь ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2 ) суму компенсації за вилучені акції ПрАТ ММК ім.Ілліча в розмірі 451'433грн. 04коп., стягнути з Приватного акціонерного товариства ММК ім.Ілліча (ЄДРПОУ 00191129) на користь ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2 ) суму збитків за нестримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ПрАТ ММК ім.Ілліча у 2017, 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 62'264 грн. 27коп;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (ЄДРПОУ 00191129), Компанії ВАRLENCО LTD, реєстраційний номер: НЕ 221823, Компанії МЕТINVEST МАNАGЕМЕNТ В.V., номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_3 ) суму компенсації за вилучені акції ПрАТ ММК ім.Ілліча в розмірі 626'995грн. 35коп., стягнути з Приватного акціонерного товариства ММК ім.Ілліча (ЄДРПОУ 00191129) на користь ОСОБА_3 (і.н.н. НОМЕР_3 ) суму збитків за нестримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ММК ім.Ілліча у 2017, 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 86'478грн. 85коп;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (ЄДРПОУ 00191129), Компанії ВАRLENCО LTD, реєстраційний номер: НЕ 221823, Компанії МЕТINVEST МАNАGЕМЕNТ В.V., номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_4 ) суму компенсації за вилучені акції ПрАТ ММК ім.Ілліча в розмірі 1'621'289грн. 51коп., стягнути з Приватного акціонерного товариства ММК ім.Ілліча (ЄДРПОУ 00191129) на користь ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_4 ) суму збитків за нестримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ММК ім.Ілліча у 2017, 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 223'617грн. 69коп;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (ЄДРПОУ 00191129), Компанії ВАRLENCО LTD, реєстраційний номер: НЕ 221823, Компанії МЕТINVEST МАNАGЕМЕNТ В.V., номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_5 (і.п.н. НОМЕР_5 ) суму компенсації за вилучені акції ПрАТ ММК ім.Ілліча в розмірі 2'257'165грн. 19коп., стягнути з Приватного акціонерного товариства ММК ім.Ілліча (ЄДРПОУ 00191129) на користь ОСОБА_5 (і.п.н. НОМЕР_5 ) суму збитків за нестримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ММК ім.Ілліча у 2017, 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 311'321грн. 36коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на порушення діючих норм законодавства під час процедури викупу акцій Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, вочевидь несправедливу та занижену вартість викупу акцій позивачів в розмірі 0,08грн за акцію, внаслідок чого останнім спричинені збитки у заявленому розмірі. Вартість однієї акції, на думку позивачів, становить 2,441грн, виходячи з Меморандуму про пропозицію, яка розміщена на офіційному сайті компанії Metinvest B.V. За доводами позивачів, правочин щодо проведення процедури обов`язкового продажу акцій ПрАТ «ММК ім.Ілліча» є недійсним не лише в зв`язку його невідповідністю Конституції України, Конвенції прав людини та основоположних свобод, спеціальним нормам законодавства, але й на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6 ч.1. ст.3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст.13 ЦК України). Також, в зв`язку з недійсністю правочину позивачі просили стягнути збитки у вигляді недоотриманих дивідендів за 2017-2020 роки. За аналогією закону позивачі просили в тому числі стягнути з відповідачів санкцію у вигляді подвійної справедливої ціни на підставі Директиви Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 2004/25/ЄС, а також 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2203/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

04.01.2022 від ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча на електронну адресу суду надійшов відзив №9/171 від 04.01.2022, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та покласти судові витрати на позивачів. Аналогічний за змістом відзив надійшов також через канцелярію суду 10.01.2022. За твердженнями товариства у відзиві ціна акції не може визначатись на підставі формули «чистих активів», оскільки не ґрунтується на показниках ринкової вартості майна товариства. Вартість однієї акції майна визначена станом на 02.03.2018 дату отримання повідомлення Barlenko LTD про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства». Вважає дії Наглядової Ради при прийнятті рішення про затвердження ринкової вартості добросовісними та правомірними, враховуючи, що ринкова вартість акцій затверджена згідно із Звітом про оцінку, який був виконаний ТОВ «Оціночний стандарт». Крім того, за позицією учасника справи заявлені позивачами збитки задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю. Відповідач заперечував і щодо застосування аналогії закону при визначенні вартості акцій (стягнення вартості акцій в подвійному розмірі).

10.01.2022 через канцелярію суду від ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча надійшло клопотання №9171 від 04.01.2022, в якому просить зупинити провадження у справі №905/2203/21: до отримання доказів належного повідомлення про вручення судових документів у справі Компанії BARLENKO LTD та Компанії METINVEST MANAGEMENT B.V. або спливу шести місяців з дня направлення судових документів; до вирішення Господарським судом Донецької області спору у справі №905/379/21 та набрання судовим рішенням у справі №905/379/21 законної сили.

18.01.2022 через канцелярію суду від представника позивачів надійшли:

- відповідь б/н від 17.01.2022 на відзив;

- заперечення б/н від 17.01.2022 на клопотання ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча про зупинення провадження у справі №905/2203/21, в якому просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи №905/379/21.

07.02.2022 через канцелярію суду від ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча надішли заперечення на відповідь на відзив №23/01/22 від 23.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 24.11.2022, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2023, зупинено провадження у справі №905/2203/21 до набрання судовим рішенням у справі №905/379/21 законної сили.

23.01.2023 на електрону адресу суду від представника позивачів надійшла заява про відмову від позову відносно відповідача-1 та залучення у справу в якості співвідповідача кінцевого беніфіціара (гр. ОСОБА_6 ).

Ухвалою суду від 22.06.2023 поновлено провадження у справі №905/2203/21 та призначено підготовче засідання.

03.07.2023 через систему «Електронний суд» від ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча надійшло клопотання б/н від 30.06.2023 про передачу матеріалів справи №905/2203/21 для розгляду в рамках провадження про банкрутство ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" №908/2465/22.

03.07.2023 на електрону адресу суду від представника позивачів надійшла заява про витребування доказів б/н від 03.07.2023.

06.07.2023 на електрону адресу суду від представника позивачів надійшла заява про зміну предмету позову та позовна заява (уточнена) б/н від 05.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 прийнято відмову позивачів від позову відносно ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, закрито провадження у справі №905/2203/21 в частині позовних вимог до відповідача-1 на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України; залучено ОСОБА_6 до участі у справі в якості співвідповідача; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча; відмовлено у задоволенні заяви представника позивачів про витребування доказів б/н від 03.07.2023; прийнято заяву представника позивачів про зміну предмета позову б/н від 05.07.2023. Розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням відповідних змін позовних вимог в редакції прохальної частини заяви про зміну предмета позову, з урахуванням уточнень від 05.07.2023, а саме:

«Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (позивач-1), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (позивач-2), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) (позивач-3), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) (позивач-4), Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 34564181) (позивач-5), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) (позивач-6) право на отримання з 12.04.2018 справедливої вартості за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (ЄДРПОУ 00191129) та встановити її розмір на рівні подвійного розміру від 2грн. 441коп. із розрахунку на 1 акцію.

Стягнути солідарно з гр. ОСОБА_6 , Компанії «BARLENCO LTD», реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії «METINVEST MANAGЕMENT B.V.», номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму збитків на загальну суму 86 442грн. 40 коп.

Стягнути солідарно з гр. ОСОБА_6 , Компанії «BARLENCO LTD», реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії «METINVEST MANAGЕMENT B.V.», номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму збитків на загальну суму 605 097грн. 10коп.

Стягнути солідарно з гр. ОСОБА_6 , Компанії «BARLENCO LTD», реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії «METINVEST MANAGЕMENT B.V.», номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) суму збитків на загальну суму 840 419грн. 30 коп.

Стягнути солідарно з гр. ОСОБА_6 , Компанії «BARLENCO LTD», реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії «METINVEST MANAGЕMENT B.V.», номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) суму збитків на загальну суму 2 173 162грн. 90 коп.

Стягнути солідарно з гр. ОСОБА_6 , Компанії «BARLENCO LTD», реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії «METINVEST MANAGЕMENT B.V.», номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) суму збитків на загальну суму 3 025 485грн. 40 коп.».

10.08.2023 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких третя особа просить суд визначити поважними та поновити строки подання пояснень; розгляд справи здійснювати з врахуванням наданих пояснень та документів доданих до пояснень.

15.09.2023 від представника третьої особи через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому останній просить суд винести у справі №905/2203/21 додаткову ухвалу про стягнення з позивачів на користь ПАТ «ММК ім.. Ілліча» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 33977,37грн.

20.09.2023 на електрону адресу суду від представника позивачів надійшли заперечення б/н від 20.09.2023 на заяву третьої особи про розподіл судових витрат, в яких просить суд заяву третьої особи про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу розглядати разом із позовною заявою, у задоволенні заяви ПАТ «ММК ім.. Ілліча» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

20.09.2023 на електрону адресу суду від представника позивачів на виконання ухвали суду від 10.08.2023 надійшла заява про надання доказів, до якої додані докази направлення пояснень відповідачу-3.

Ухвалою суду від 26.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою від 30.10.2023 зупинено провадження у справі №905/2203/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи №910/3831/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови у справі №910/3831/22.

29.11.2023 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшло клопотання про залучення Фонду державного майна України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою суду від 06.03.2024 поновлено провадження у справі №905/2203/21, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 03.04.2024.

15.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивачів надійшли додаткові пояснення до позовної заяви та заява про здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

03.04.2023 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 03.04.2024 в режимі відеоконференції приймала участь представник позивачів, яка підтримала остаточні позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі, заперечила проти заявленого ПАТ «ММК ім.Ілліча» клопотання про залучення Фонду державного майна України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. Під час судового засідання представник також надала усні пояснення щодо знаходження у власності відповідача-3 акцій товариства у кількості 17223шт.

У судовому засіданні 03.04.2024 в режимі відеоконференції також брала участь представник третьої особи, яка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, закрити провадження у відношенні відповідача-3 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України. Підтримала позицію, яка висловлена у поданих через систему «Електронний суд» 02.04.2024 додаткових поясненнях, підтримала клопотання про залучення Фонду державного майна України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. Щодо заявлених позивачами витрат на професійну правничу допомогу зазначила, що вони заявлені в тому числі до третьої особи, що суперечить нормам ГПК України, в тому числі вважає заявлений розмір витрат на послуги адвоката завищеним.

Відповідачі-1,2,3 в судове засідання 03.04.2024 не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому судом враховано, що їх явка у судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Станом на 03.04.2024 від відповідачів Компанії Barlenco LTD та Компанії "Metinvest Management B.V." та ОСОБА_6 будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань до суду не надходили, їх представники участь у судових засіданнях не приймали. Про час і дату судових засідань вказані учасники справи повідомлялись належним чином, зокрема за допомогою електронних засобів зв`язку, а також засобами поштового зв`язку.

Копії ухвал, надіслані на поштову адресу відповідача-3, повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто з незалежних від суду причин.

Пунктом а ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (надалі - Конвенції) передбачено, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають закордоном.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного права (www.hcch.net) Королівство Нідерландів, як і Республіка Кіпр заявили, що вони не заперечують проти способів передачі документів, передбачених ст. 10(а) Конвенції, тобто шляхом надсилання безпосередньо поштою ухвали суду.

Вимога щодо перекладу судових документів, яка міститься у ст.5 Конвенції не поширюється на вручення документів поштовими каналами відповідно до ст. 10 (а) Конвенції (постанова ВС від 29.04.2022 у справі № 905/830/21).

Виходячи з висновків, які викладені в постановах Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №905/830/21 та від 23.05.2022 у справі №905/1060/21, суд повідомляв про розгляд цієї справи іноземних юридичних осіб - Компанію "Barlenko LTD" та Компанію "Metinvest Management B.V." шляхом надсилання безпосередньо поштою ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2021 та ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 18.01.2022 на адресу компаній українською мовою. В матеріалах справи наявне зворотне рекомендоване повідомлення про вручення Компанії "Barlenko LTD" ухвали суду от 20.12.2021, відтак вказаний учасник справи був обізнаний про розгляд справи за його участю.

Також, з метою повідомлення учасників про розгляд цієї справи, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщувались відповідні повідомлення із зазначенням дати, часу та місця проведення судових засідань у цій справі.

Крім того, всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями.

Розглянувши у судовому засіданні 03.04.2024 клопотання ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча про залучення третіх осіб суд залишив його без огляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 50 Господарсько процесуального кодексу України (далі - ГПК України) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, може бути залучена до участі у справі до закінчення підготовчого провадження або до першого судового засідання по суті спору, якщо справа розглядається судом у спрощеному порядку.

Як передбачено нормами статті 182 ГПК України, саме у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, розглядає заяви та клопотання учасників справи.

Згідно ч.2 ст.177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

У даній справі підготовче провадження було закрито 26.09.2023, що підтверджується відповідною ухвалою суду. Отже, ПАТ «ММК ім.Ілліча» мало право подати заяву про залучення третіх осіб на стадії підготовчого провадження або звернутися з заявою про поновлення процесуального строку для звернення з відповідною заявою.

Суд зазначає, що розгляд заяв та клопотань на стадії розгляду справи по суті регламентовано ст. 207 ГПК України. Так, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Отже процесуальний закон надає можливість особі подати заяви/клопотання поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому необхідно враховувати, що чинний ГПК України спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів.

Відповідно до ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Заявляючи клопотання про залучення третіх осіб після закриття підготовчого провадження, ПАТ «ММК ім.Ілліча» не заявило клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відповідного клопотання з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Враховуючи зазначене, суд залишив клопотання ПАТ «ММК ім.Ілліча» без розгляду.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, відсутність обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно з випискою про операції з цінними паперами (обмежена) за період з 12.04.2018 по 12.04.2018, ОСОБА_1 була власником акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" в кількості 10000 шт.

Згідно з випискою про операції з цінними паперами за період з 12.04.2018 по 12.04.2018, ОСОБА_2 був власником акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" в кількості 70000шт.

Згідно з випискою про операції з цінними паперами за період з 12.04.2018 по 12.04.2018, ОСОБА_3 була власником акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" в кількості 80000шт. За твердженнями у позові, позивачу-3 також належали акції товариства в кількості 17223шт., які за наданими під час судового засідання 03.04.2024 поясненнями представника позивача не були оформлені договором о зберіганні цінних паперів та за наслідками примусового викупу яких ОСОБА_3 були виплачені 22.05.2018 готівкою кошти з рахунку умовного зберігання (ескроу), що підтверджується приєднаною до позову заявою на видачу готівки №1510162. Володіння вказаними акціями позивачем-3 відповідачами та третьою особою під час підготовчого провадження не заперечувалося.

Суд відзначає, що Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" у статусі відповідача у справі надавав суду відзив на позовну заяву, який не містив незгоду з обставиною знаходження у володінні позивача-3 загальної кількості акцій у розмірі 97223шт, на якій ґрунтуються в тому числі позовні вимоги. Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У заявах по суті справи Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" у статусі третьої особи також не заперечував проти зазначених обставин позовних вимог.

Як вбачається з виписки про операції з цінними паперами за період з 12.04.2018 по 12.04.2018, ОСОБА_4 був власником акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" в кількості 251400шт.

Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах (обмежена) на 11.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМА УКРАЇНА» було власником акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" в кількості 270580шт.

Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах на 11.04.2018 (по одному емітенту), ОСОБА_5 був власником акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" в кількості 350000шт.

Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 23.03.2017, Компанія Metinvest Management B.V. був власником акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" в кількості 12287452297шт., що складає 99,3226% частки в статутному капіталі. (а.с. 19, том 2).

Судом встановлено, що загальна кількість акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" становить 12371260750.

Отже, до набрання чинності Законом України №1983-VIIІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, домінуючий контрольний пакет акцій ПАТ ім.Ілліча знаходився у власності Компанії Metinvest Management B.V..

27.02.2018 між Компанією Metinvest B.V., Компанією Metinvest Management B.V. та Компанією "Barlenco LTD" укладено договір, у відповідності до якого, враховуючи, що сторони цього договору є афілійованими особами в розумінні п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про акціонерні товариства, Компанія Barlenco LTD уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій Товариства шляхом надсилання до Товариства публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Товариства та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та в порядку, визначеному ст.65-2 ЗУ Про акціонерні товариства та п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах .

01.03.2018 Компанією "Barlenco LTD" надіслано ПАТ ММК ім. Ілліча повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 ЗУ Про акціонерні товариства, щодо обов`язкового продажу простих іменних акцій акціонерами Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча".

У повідомленні зазначено, що кількість акцій товариства, що належать афілійованим особам Компанії "Barlenco LTD" станом на дату направлення цього повідомлення:

- компанії Metinvest Management B.V. належить 12187452297 штук простих іменних акцій Товариства. Таким чином, компанія Metinvest Management B.V. прямо володіє 99,322555% статутного капіталу ПАТ ММК ім. Ілліча;

- Компанії Metinvest B.V. належить 100% статутного капіталу компанії Metinvest Management B.V. Таким чином, компанія Metinvest B.V. опосередковано володіє 99,322555% статутного капіталу ПАТ ММК ім. Ілліча.

Усіма вищезазначеними афілійованими особами та компанією Barlenco LTD укладений відповідний договір, згідно якого компанія Barlenco LTD виступає суб`єктом реалізації прав, статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства та п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1983-VIII від 23.03.2017.

02.03.2018 протоколом №312 ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча прийнято рішення про обрання ТОВ Оціночний стандарт оцінювачем ринкової вартості акцій товариства на дату отримання товариством повідомлення (а.с 53, том 2).

05.03.2018 ТОВ "Оціночний стандарт" склало звіт, яким визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції товариства станом на 2 березня 2018 року в розмірі 0,0799грн у складі пакетів загальною кількістю 0,677% від статутного фонду (далі - Звіт).

07.03.2023 Компанія "Barlenco LTD" уклало з ПАТ ПУМБ договір рахунку умовного зберігання (ескроу) №31/2017-3.

12.03.2018 відповідно до довідки №2799 ПАТ ПУМБ відкрило рахунок умовного зберігання на Компанію "Barlenco LTD".

12.03.2018 Всеукраїнською громадською організацією Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів складено рецензію на звіт про оцінку вартості однієї акції у складі пакетів загальною кількістю 0,677% від статутного фонд з метою реалізації права обов`язкового продажу простих іменних акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій) Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча", згідно з висновком якого звіт, що виконаний ТОВ Оціночний стандарт, в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

14.03.2018 третьою особою прийнято рішення про затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча у розмірі 0,08грн (а.с 111, том 2).

19.03.2018 Компанія "Barlenco LTD" надіслала третій особі Публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча. У вказаній вимозі зокрема зазнається, що заявник вимоги прямо не володіє акціями товариства, опосередковане володіння разом з афілійованими особами складає 12 287 452 297 шт. (99,322555%).

12.04.2018 акції ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, які належали позивачам, списані з відповідних рахунків в цінних паперах на користь Компанії "Barlenco LTD" як заявника безвідкличної вимоги про придбання акцій.

Як стверджує позивач у позові та не заперечується іншими учасниками справи, заявником безвідкличної вимоги були перераховані позивачам грошові кошти на рахунки ескроу та фактично отримано грошові кошти: позивачем-1 у розмірі 800,00грн; позивачем-2 у розмірі 5600,00грн; позивачем-3 у розмірі 7777,84грн. (6400,00грн та 1377,84грн); позивачем-4 у розмірі 20112,00грн; позивачем-5 у розмірі 21646,40грн та позивачем-6 у розмірі 28000,00грн, тобто виходячи з вартості однієї акції в розмірі 0,08грн, яка за твердженням позивачів є несправедливою, оскільки є суттєво заниженою, що і стало підставою для звернення позивачів до суду з даним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до частини 5 статті 41 Конституції України примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Аналогічні приписи містяться у частині 3 статті 321 Цивільного кодексу (далі ЦК України).

Акція є об`єктом права власності (стаття 177 ЦК, частина 1 статті 4 Закону "Про акціонерні товариства", стаття 6 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу, що при примусовому вилученні майна надзвичайно важливим є отримання справедливої компенсації до моменту такого вилучення. У справі Bramelidand Malmstrom v. Swedwen (1982), де вперше постало питання щодо порушення прав власності вилученням акцій у процедурі сквіз-аут, Європейська комісія з прав людини вказала, що речення перше ст.1 Протоколу першого до Конвенції охоплює право власності на акції, незважаючи на їх комплексну природу. Комісія вказала, що в окремих випадках обов`язок передати своє майно іншій особі є допустимим. Такі випадки не суперечать ст.1 Протоколу першого Конвенції, проте в будь-якому разі необхідно гарантувати, що закон не створює нерівність сторін, за якої одна з них може бути свавільно та несправедливо позбавлена своєї власності на користь іншої. Питання примусового викупу акцій міноритаріїв було також предметом скарги у справі OfferhausandOfferhaus v. theNetherlands, заява №35730/97). ЄСПЛ рішенням від 16.01.2001 відмовив у допуску, але вказав, що, встановлюючи порушення ст.1 Протоколу першого, необхідно визначити, чи забезпечують засоби досягнення мети справедливий баланс інтересів. Ключовими для цього є умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонерів.

Обов`язковий продаж простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій передбачений статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства №514-VI від 17.09.2008 (в редакції станом на дату відправлення відповідачем-1 повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, щодо обов`язкового продажу простих іменних акцій ПРАТ ММК ім. Ілліча).

23.03.2017 був прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах №1983-VIII, згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого (в редакції станом на дату відправлення відповідачем-1 повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, щодо обов`язкового продажу простих іменних акцій ПРАТ ММК ім. Ілліча), протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Для реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", заявник вимоги зобов`язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 652 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Товариство зобов`язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов`язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги.

Для цілей цього пункту ціною обов`язкового продажу акцій є:

щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;

щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.

Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов`язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".

Отже, у процедурі примусового викупу акцій має бути визначена ціна обов`язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній вимозі як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продати йому пакет акцій.

Таким чином, одним із передбачених зазначеною нормою варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства.

Згідно зі ст.8 Закону "Про акціонерні товариства" ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ухвалюється наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто - у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається суб`єктом оціночної діяльності:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів;

у разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому НКЦПФР;

3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування п.2 цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин 1 і 2 цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Згідно з абз.2 ч.3 ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Згідно з ч.3 ст.92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст.3 та інших статтях ЦК, яким мають відповідати дії будь-якого суб`єкта.

При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль - вона обирає суб`єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.

Втім, те, що особа - член наглядової ради не є незалежним директором, не означає, що вона може діяти виключно в інтересах мажоритарного акціонера, бути лише його представником і діяти відповідно до наданих ним вказівок.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 звернув увагу на те, що затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої вартості акцій залежить правомірність процедури.

Таким чином, дослідження обставин законності і обґрунтованості рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій, яке ухвалюється відповідно до ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", має істотне значення для вирішення цього спору, адже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій (постанова від 24.11.2020 у справі №908/137/18).

При розгляді даної справи суд звертає увагу на надзвичайно стислі строки проведення оцінки ТОВ "Оціночний стандарт" та її затвердження наглядовою радою третьої особи.

Так, рішення про обрання оцінювача ринкової вартості акцій третьої особи було прийнято 02.03.2018, а вже 05.03.2018 оцінювачем складений звіт в якому була визначена ринкова вартість однієї акції в розмірі 0,0799грн. 12.03.2018 Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" була надана рецензія на вказаний звіт, в свою чергу 14.03.2018 наглядова рада ухвалила рішення про затвердження ринкової вартості акцій.

Вказані обставини ставлять під обґрунтований сумнів сумлінне виконання обов`язків наглядової ради до процедури встановлення ринкової вартості акцій, та не виключає суто формального ставлення наглядової ради до вказаної процедури.

Предметом цієї справи є визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі сквіз-аут здійсненої в 2018 році та визначення вартості акції, стягнення різниці між фактично сплаченою сумою колишнім акціонерам та справедливої компенсації за примусовий викуп акцій.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГК, яка визначає способи захисту, права та законні інтереси суб`єктів господарювання і інших суб`єктів захищаються не лише шляхом стягнення збитків, а й, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав. Аналогічні положення містяться у ст.16 ЦК, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Таким чином, спосіб захисту, обраний позивачами, прямо передбачений ст.20 ГК та ст.16 ЦК.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 у справі №908/137/18 звертала увагу на недостатню якість законодавства щодо сквіз-аут, яка полягає, окрім іншого, у відсутності попереднього адміністративного чи судового контролю за процедурою сквіз-аут і, зокрема, ціною на акції, що примусово викупляються. Законодавство багатьох країн надає акціонерам можливість звертатися до регулятора чи до суду для визначення ціни на акції, щодо яких проводиться процедура сквіз-аут.

Враховуючи це, визнання судом права акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру є належним способом захисту, спрямованим на встановлення стану правової визначеності у відносинах між міноритарним акціонером, товариством і покупцем (мажоритарним акціонером). Правова визначеність щодо суми справедливої компенсації надасть сторонам додаткову можливість врегулювати конфлікт шляхом переговорів чи медіації, без подальшого звернення до суду.

Рішення суду про визначення розміру компенсації (ринкової/справедливої вартості акцій) спрямоване на забезпечення балансу інтересів акціонерів товариства; воно дозволить обом сторонам правочину вирішити спір щодо вартості акцій (яку товариство та мажоритарний акціонер вважають справедливою, а міноритарний акціонер - заниженою) і, враховуючи це, визначити свою подальшу поведінку (судову та позасудову).

Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та/або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК.

Таких правових висновків щодо належних способів захисту у спірних правовідносинах дотримується Верховний Суд у складі суддів судової Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у пунктах 111 - 113 своєї постанови від 15.06.2022 у справі №905/671/19.

Заперечуючи проти позовних вимог, третя особа зазначає, що відповідач-2 та відповідач-3 не є належними відповідачами і даній справі, вважає належним відповідачем у справі тільки Компанію "Barlenco LTD". Позиція мотивована тим, що обов`язковий продаж акцій проведений на підставі публічної безвідкличної вимоги Компанії "Barlenco LTD", саме вказана особа виступає зобов`язаною у відносинах з оплати (компенсації вартості) акцій.

У цій справі суд встановив, що акціонери (позивачі) втратили право власності на акції 12.04.2018, коли їх акції були перераховані на рахунок у цінних паперах покупця (відповідач-1).

В процедурі сквіз-аут покупець (заявник публічної пропозиції) не визначає ціну, за якою викупляються акції. Ця ціна формується з об`єктивних показників зокрема оцінки ринкової вартості акцій, яка затверджується наглядовою радою. Відтак саме емітент та його наглядова рада відіграють ключову роль у визначенні ціни, за якою примусово викупляються акції у міноритарних акціонерів.

Законодавство України дозволяє виступати покупцем акцій у процедурі сквіз-аут не лише особі, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, але й її афілійованим особам або уповноваженим особам, які не є афілійованими, а діють на підставі угоди.

В цій справі покупцем акцій є особа, яка не була акціонером станом на дату примусового викупу, в той же час, Компанія «Barlenсo LTD», Metinvest B.V. та Компанія «Metinvest Menegment B.V.» є афілійованими особами. Компанія "Metinvest Management B.V." прямо володіє 99,32255% статутного капіталу ПАТ ММК ім. Ілліча. Компанії Metinvest B.V. належить 100% статутного капіталу Компанії "Metinvest Management B.V.".

Домінуючий контрольний пакет акцій - пакет у розмірі 95 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства (п.3-1 ч.1 ст.2 Закону "Про акціонерні товариства"). Афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи) - це юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи (п.1 ч.1 ст.2 Закону "Про акціонерні товариства"). Саме ця обставина - наявність домінуючого контрольного пакету акцій у групи осіб, що діяли на підставі договору, як раз і надала Компанії «Barlenсo LTD» можливість провести процедуру сквіз-аут. Після примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів покупець та його афілійовані особи володіли 100% акцій третьої особи. Відтак покупцем виступив не мажоритарний акціонер, а його афілійована особа.

Тому відсутні підстави вважати, що саме покупець, який формально діяв у правовідносинах від імені групи пов`язаних/афілійованих осіб, отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.

Судом також враховано, що оскільки законодавство передбачає можливість викупу акцій у процедурі сквіз-аут мажоритарним акціонером разом із групою міноритарних акціонерів (афілійованих з ним осіб чи таких, що діють на підставі угоди), то така можливість створює потенційне підґрунтя для зловживань. Адже покупцем акцій може виступити номінальна особа, яка не має значних активів, чи "технічна" юридична особа (спеціально створена чи придбана для участі у процедурі), які потім будуть ліквідовані чи не матимуть достатніх активів для того, щоб відповідати за зобов`язаннями.

Вказане дає суду достатні підстави вважати, що Компанія «Barlenсo LTD» могла бути використана в процедурі сквіз-аут мажоритарним акціонером як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси".

Обмеження міноритарного акціонера у праві звертатися з позовом про визначення суми компенсації виключно до покупця акцій істотно обмежить можливості захисту ним своїх прав.

Слід також відзначити, що питання належних відповідачів у подібних правовідносинах неодноразово поставало перед Верховним Судом у справах №908/137/18, №905/1926/18, №905/2291/19, №910/12591/18, №905/671/19. Аналогічні доводи у справах в подібних правовідносинах, що відповідачем має бути тільки заявник публічної вимоги вже були неодноразово відхилені Верховним Судом, в тому числі Палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19), Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 20.11.2020 у справі №908/137/18).

У справі №905/671/19 Верховний Суд вказав, що оскільки ознакою домінуючого контрольного пакету акцій є наявність повного контролю над товариством з боку мажоритарного акціонера (його афілійованих осіб чи осіб, що діють з ним спільно на підставі угоди), то позивач (колишній міноритарний акціонер) має право вибору щодо відповідача, адже вигоду від викупу акцій у міноритарних акціонерів отримує насамперед товариство, у якого суттєво знижуються витрати, а також мажоритарний акціонер, який отримує повний контроль над товариством. Мажоритарний акціонер може не бути покупцем акцій у процедурі сквіз-аут. Відсутні підстави вважати, що саме покупець, який просто формально діяв у правовідносинах від імені групи пов`язаних/афілійованих осіб, отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.

Підняття корпоративної завіси щодо емітента та акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно відповідно до укладеної угоди (підхід до них як до єдиної особи, нехтування самостійною правосуб`єктністю), дозволить суду запобігти можливим зловживанням правом щодо міноритарних акціонерів, захистити їх як слабку сторону у відносинах з емітентом та мажоритарним акціонером.

Верховний Суд зазначив, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси» (п.145 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19). Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.

Правові висновки Верховного Суду зазначені Палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 визначають порядок застосування норми права у правовідносинах обов`язкового продажу акцій (сквіз-аут) і на підставі ч.2 ст. 315 ГПК України є обов`язковими для застосування судами при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

«Кінцевий бенефіціарний власник» - фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність компанії, а саме: володіє часткою не менше 25% статутного капіталу компанії самостійно або через своїх пов`язаних осіб (фізичних або юридичних), або здійснює фактичний контроль незалежно від формального володіння.

Кінцевий бенефіціарний власник контролер ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча Ахметов Р.Л. (відповідач-3) володіє часткою 75,4776% мажоритарного акціонера Компанії Metinvest Management B.V., що підтверджується третьою особою. Внаслідок процедури сквіз-аут в тому числі кінцевий бенефіціарний власник набув прямо та опосередковано право власності на акції ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча.

За таких обставин, суд вважає правомірним пред`явлення позивачами позовних вимог про визначення суми компенсації до покупця пакету акцій міноритаріїв Компанії «Barlenсo LTD» та Компанії Metinvest Management B.V. як афілійованої з покупцем особи, а також до кінцевого бенефіціарного власника - Ахметова Р.Л.

Щодо тверджень третьої особи про непідсудність спору господарським судам в частині вимог до відповідача-3, то суд зазначає наступне.

При вирішенні питання юрисдикційності спору застосуванню підлягає процесуальне законодавство, чинне на час вчинення такої процесуальної дії, як подання позову до суду.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесено зміни до процесуальних кодексів та викладено їх у новій редакції.

Зокрема, вказано, що згідно із п. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарського суду відносяться спори з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових відносинах.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 14.12.2021 у справі №905/2291/19 та в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №914/1804/18 публічна безвідклична вимога є одностороннім правочином примусового продажу акцій.

Отже, спір з правочину обов`язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут у справі №905/2203/21 є спором з правочину щодо акцій, який належить до юрисдикції господарського суду в силу прямої вказівки процесуального закону (п.4 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Спори щодо оскарження процедур сквіз-аут, позовними вимогами в яких є недійсність правочину, визнання права на отримання компенсації, стягнення збитків або стягнення компенсації вартості акцій, в тому числі заявлені колишніми акціонерами - фізичними особами до учасників процедури сквіз-аут, заявників публічної вимоги - в т.ч. фізичних осіб, розглядаються господарськими судами. Вказані висновки викладені в постанова Верховного Суду у справах №908/137/18, №905/671/19, №905/1926/18, №905/1925/18, №906/453/19, 908/3492/19.

Щодо визначення справедливої вартості акцій (суми компенсації).

Позивачі зазначали, що при проведенні сквіз-аут ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою, посилаючись в тому числі на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18.

У постанові від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 Верховний Суд надав аналіз положенням чинного законодавства, зокрема, Закону "Про акціонерні товариства", що стосуються порядку та способів визначення ціни придбання акцій, зокрема, для цілей процедур добровільного викупу акцій та примусового викупу акцій (сквіз-аут).

Верховний Суд дійшов зокрема таких висновків щодо співвідношення понять ринкової та справедливої вартості:

- "Закон України "Про акціонерні товариства" передбачає можливість викупу акцій мажоритарним акціонером у міноритарного акціонера. Для реалізації цієї можливості Закон передбачає три варіанти (процедури): 1) добровільний викуп акцій, 2) примусовий викуп акцій (процедура сквіз-аут), 3) викуп акцій на вимогу міноритарних акціонерів (процедура сел-аут);

- процедура добровільного викупу акцій урегульована статтею 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства". У цій процедурі має бути визначена ціна придбання акцій, так звана ціна пропозиції. Вчинення дій, передбачених статтею 65-1 цього Закону, зокрема і дій щодо визначення ціни пропозиції, є обов`язковим перед здійсненням процедури сквіз-аут, що випливає із норм, закріплених у абзацах 1 та 4 частини четвертої статті 65-2 Закону;

- процедура примусового викупу акцій (сквіз-аут) урегульована статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". У цій процедурі має бути визначена ціна обов`язкового продажу акцій, так звана ціна вимоги;

- порядок визначення ціни придбання акцій для цілей усіх трьох зазначених процедур чітко встановлений законом, проте має певні відмінності. Однаковим для визначення ціни придбання акцій в усіх трьох процедурах є те, що Закон передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у законі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Одним із таких передбачених Законом варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства;

- порядок визначення ринкової вартості акцій встановлений у статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", однак при її визначенні у процедурах добровільного викупу акцій та сквіз-аут враховуються особливості, встановлені статтями 65 - 65-3 Закону (абзац 2 частини третьої статті 8 Закону);

- у разі звернення міноритарного акціонера до суду з позовом про стягнення ціни придбання акцій у процедурі сквіз-аут, яка на його думку є справедливою, посилаючись при цьому в обґрунтування позову на порушення порядку визначення ринкової вартості акцій товариства та на те, що визначена відповідачами ринкова вартість акцій є несправедливою, суд має з`ясувати розмір ринкової вартості акцій товариства, що визначається у процедурі добровільного викупу акцій, передбаченій статтею 65-1 Закону, а також розмір ринкової вартості акцій, що визначається у процедурі сквіз-аут, передбаченій статтею 65-2 Закону, встановити чи відрізняються ці розміри ринкової вартості акцій між собою та чи є різниця між ними істотною. Також суд має перевірити, чи правильно була визначена ринкова вартість акцій в обох процедурах. Тобто суди мають з`ясувати, чи є визначена кожною із сторін у справі ринкова вартість акцій товариства правильною та справедливою".

У низці інших постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої "при проведенні сквіз-аут ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).

Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", Палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 уточнила висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначила, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.

Тобто при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.

Саме через те, що ціна акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку є зазвичай дуже низькою, особливого значення для визначення справедливої вартості набуває проведення оцінки вартості акцій незалежним оцінювачем або шляхом проведення судової експертизи (якщо така вартість визначається судом).

При вирішенні питання щодо призначення експертизи у справі, судом враховано, що місцезнаходженням основних виробничих потужностей емітента є м.Маріуполь, Донецька область, яке є тимчасово окупованою територією України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Внаслідок активних бойових дій на території міста Маріуполь, майно ПАТ ММК ім.Ілліча могло бути суттєво пошкоджено або знищено.

Вказані обставини об`єктивно унеможливлюють проведення експертизи у справі з метою визначення ринкової вартості акцій із застосуванням майнового методу і переоцінкою активів за ринковою вартістю, а відтак призначення у справі експертизи не є недоцільним.

У постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-аут має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч.6 ст.9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт №1 та Національний стандарт №3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: «ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 вказано, що при проведенні процедури примусового викупу акцій, належних міноритарним акціонерам (сквіз-аут), останні перебувають у менш захищеному стані. Тому наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що запровадження нормативного регулювання, при якому, залежно від обраного способу визначення ціни акцій, їх вартість може відрізнятися в рази, не може гарантувати отримання міноритарним акціонером в усіх випадках справедливої компенсації за обов`язковий продаж акцій та, відповідно, дотримання у таких відносинах критерію пропорційності втручання у право власності.

У Національному стандарті №3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Відповідно до п.38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів).

Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об`єктивний розрахунок ринкової вартості акцій. При чому розрахунки різними методами можуть давати різну ринкову вартість.

Відповідно до правових висновків Верховного суду у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті, у зв`язку з цим має бути обов`язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18).

Майновий метод оцінки має бути обов`язково застосований поряд з іншими методами оцінки.

В той же час, як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту оцінювача, оцінка вартості однієї акції була здійснена не у 100% пакеті акцій, а у складі пакетів загальною кількістю 0,677% від статутного фонду. При оцінці була прийнята концепція ринкової вартості, заснованого на використання лише порівняльного підходу. (а.с. 99 том 2).

Позивачами в позові зазначається, що вартість однієї акції, згідно з даними річної фінансової звітності третьої особи за 2017 рік, за майновим методом (методом балансової вартості чистих активів) складає 1,90грн.

В той же час, позивачі вважають справедливою вартість однієї акції в розмірі 2,441грн, виходячи з вартості чистих активів третьої особи, яка вказана в Меморандумі про пропозицію, яка розміщена на офіційному сайті Компанії Metinvest B.V.

Визначаючи справедливу вартість однієї акції, суд виходить з наступного.

У Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, вказано, що у багатьох випадках балансова вартість вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій. Автори методики також зазначають, що в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов`язано з відсутністю об`єктивної інформації для використання інших методів.

Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18 (розділ 3.6 "Визначення вартості акцій за балансовим методом") також передбачена формула, за якою позивачем визначена вартість акції в розмирі 1,9 грн.

Відповідно до офіційної фінансової звітності третьої особи за 2017 рік, а саме балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2017 власний капітал (чисті активи) ПАТ ММК ім.Ілліча становив 23 523 163 000,00грн. (а.с. 35, том 1).

Крім того, в розділі Регулярна інформація (XML) Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) (https://smida.gov.ua/db/emitent/year/xml/showform/116330/179/templ) розрахункова вартість чистих активів третьої особи складає 23523163тис. грн.

Опис: Чисті активи за попереднiй та звiтний перiоди розраховуються як рiзниця мiж сумою необоротних активiв, оборотних активiв, витрат майбутніх перiодiв та сумою довгострокових зобов`язань, поточних зобов`язань, забезпеченням наступних виплат i платежiв, доходiв майбутніх перiодiв. Розрахунок вартості чистих активів здійснено за Методичними рекомендаціями щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств, схваленими рiшенням ДКЦПФР вiд 17 листопада 2004р. №485 (з урахуванням змін показників фінансової звітності).

Висновок: Вартiсть чистих активів більша за суму статутного капіталу. Вартість чистих активiв ПРАТ ММК IМ. IЛЛIЧА вiдповiдає вимогам чинного законодавства (п. 3 ст. 155 Цивiльного кодексу України).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визначити вартість однієї акції за балансовою вартістю чистих активів у розмірі 1,90грн (23 523 163 000,0грн : 12 371 260 750 штук акцій) на підставі формули, викладеної у розділі 3.6. "Визначення вартості акцій за балансовим методом" Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18.

Ринкова вартість акцій, яка розрахована за майновим підходом (за формулою "балансова вартість чистих активів поділена на одну акцію") і яка базується на офіційній фінансовій звітності відповідача за 2017 рік становить найменшу справедливу суму компенсації.

В цій справі визначено не ринкову вартість акцій як таку, а суму справедливої компенсації, у значенні ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч.3 ст.321 ЦК, ст.1 Протоколу 1 Конвенції, яку позивач мав би отримати за одну акцію в результаті примусового викупу його акцій.

За таких обставин, рішенням від 14.03.2018 Наглядова рада третьої особи затвердила вочевидь несправедливу вартість акцій, визначену ТОВ "Оціночний стандарт" як ринкову.

Судом відхиляються доводи позивачів щодо визначення вартості однієї акції виходячи з розміру чистих активів третьої особи, який зазначений в Меморандумі про пропозицію від 19.04.2018, що розміщений на сайті Компанії Metinvest B.V. (https://metinvestholding.com/ua/investor/ebonds2023) та який стосується зареєстрованих 23.04.2018 Компанією Єврооблігацій у Нідерландах.

Як зазначає представник позивачів, у таблиці на стор. 97 станом на 31.12.2017 вказана вартість чистих активів NetAssets Гаранта IlyichSteel (ПАТ ММК IМ. IЛЛIЧА) в розмірі 1076000000,0 дол.США.

Отже, з урахуванням офіційного курсу долара США станом на 31.12.2017, вартість однієї акції складає 2,441 грн.

Позивачем до позовної заяви доданий вибірковий переклад з англійської мови на українську сторінки і, сторінки іі, сторінки 97 та сторінки 339 вказаного Меморандуму, текст з яких вміщений на одному аркуші.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 06.07.1999 № 996-XIV, фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

За змістом ч.1,2,4 статті 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013№ 73 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності.

Пунктом 2 розділу 1 вказаного положення визначено, що норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов`язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення:

баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал;

власний капітал - різниця між активами і зобов`язаннями підприємства.

Пунктом 1 розділу 2 цього положення визначено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Таким чином баланс, як складовий елемент обов`язкової фінансової звітності підприємства відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал та має відповідати зазначеним вище вимогам законодавства, зокрема, має бути підписаний керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. Уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе відповідальність.

Приєднаний до позовної заяви баланс станом на 31.12.2017 відповідає вказаним вище вимогам та розцінюється судом як належним доказ щодо розміру вартості чистих активів третьої особи, виходячи з розміру якого судом визначається вартість однієї акції.

В той же час, наданий позивачем вибірковий переклад на одному аркуші Меморандуму не відповідає вказаним вище вимогам до фінансової звітності, не може вважатись документом на підставі якого можливо визначити активи, зобов`язання і власний капітал третьої особи, а відтак не може бути віднесений ані до фінансової звітності, ані до консолідованої фінансової звітності.

Щодо застосування до відповідачів за аналогією закону (ст.8 ЦК України, ч.10 ст.11 ГПК України) санкції у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни, як це передбачено в ч.ч.6,7 ст.65-2 Закону України Про акціонерні товариства.

За змістом статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

В той же час, Директива ЄС щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 №2004/25/ ЄС не може вважатись ані частиною національного законодавства, ані міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Отже, вказана Директива не є актом цивільного законодавства, а відтак врегулювання відносин в цій справі в частині стягнення подвійної справедливої ціни не може бути здійснено на її підставі.

Крім того, законодавством України не встановлена відповідальність у виді стягнення подвійної справедливої ціни акцій за неналежне виконання учасниками вимог Закону України Про акціонерні товариства чи Закону 1983-VIII при здійсненні процедури сквіз-аут.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог в цій частині.

В даному випадку позивачі не отримали належні їм грошові кошти (справедливу компенсацію за примусово вилучені акції) внаслідок взаємопов`язаних сукупних дій відповідачів з єдністю наміру - викупу акцій у позивачів за заниженою ціною. А тому, відповідачі повинні нести перед позивачами солідарну відповідальність.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ст. 541 ЦК України). У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 статті 543 ЦК України). Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку щодо справедливої вартості однієї акції на рівні 1,90грн, підлягає стягненню солідарно з відповідачів:

- на користь ОСОБА_1 (позивач-1) грошові кошти в сумі 18200,00грн. (10 000 простих іменних акцій х (1,90грн - 0.08грн виплачений розмір);

- на користь ОСОБА_2 (позивач-2) грошові кошти в сумі 127400,00грн (70 000 простих іменних акцій х (1,90грн - 0.08грн виплачений розмір);

- на користь ОСОБА_3 (позивач-3) грошові кошти в сумі 176945,86грн (97223 простих іменних акцій х (1,90грн - 0.08грн виплачений розмір);

- на користь ОСОБА_4 (позивач-4) грошові кошти в сумі 457548,00грн (251400 простих іменних акцій х (1,90грн - 0.08грн виплачений розмір);

- на користь ОСОБА_5 (позивач-6) грошові кошти в сумі 637000,00грн. (350000 простих іменних акцій х (1,90грн - 0.08грн виплачений розмір).

Позовні вимоги щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМА УКРАЇНА» справедливої компенсації за примусовий викуп акцій не заявлялись.

Позивачами також заявлені вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов`язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов`язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред`явлення кредитором йому вимоги. Ця норма зазвичай застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов`язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.

Проте у статті 1212 ЦК України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). З моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним. Тому зобов`язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.

Норма частини другої статті 530 ЦК України до недоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовується (пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/3831/22).

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з розрахунку, позивачі здійснюють нарахування 3% річних за період з 12.04.2018 по 03.07.2023 та інфляцію з використанням сукупних індексів інфляції за період з 12.04.2018 по 03.07.2023.

Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, суд зробивши власний розрахунок 3% річних за період з 13.04.2018 (наступний день з дня списання акцій) по 03.07.2023 та інфляційних втрат з використання індексів інфляції з квітня 2018 по червень 2023 на вже встановлені судом суми компенсації за примусово вилучені акції, встановив наступне:

-на користь позивача-1 на суму 18200,00грн підлягає стягненню 3% річних у розмірі 2852,66грн та інфляція у розмірі 12507,07грн.;

-на користь позивача-2 на суму 127400,00грн підлягає стягненню 3% річних у розмірі 19968,64грн та інфляція у розмірі 87549,50грн;

-на користь позивача-3 на суму 176945,86грн підлягає стягненню 3% річних у розмірі 27734,45грн та інфляція у розмірі 121597,51грн;

-на користь позивача-4 на суму 457548,00грн підлягає стягненню 3% річних у розмірі 71715,95грн та інфляція у розмірі 314427,79грн;

-на користь позивача-6 на суму нарахування 637000,00грн підлягає стягненню 3% річних у розмірі 99843,21грн та інфляція у розмірі 437747,52грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо витрат на правову допомогу, які були понесені ПАТ ММК ім.Ілліча як відповідачем.

Первісно позов був заявлений до трьох відповідачів, одним з яких був ПАТ ММК ім.Ілліча. Під час розгляду справи позивачем була подана заява про відмову від позову в частині вимог до ПАТ ММК ім.Ілліча, яка прийнята судом, провадження у справі в цій частині було закрито.

Представником ПАТ ММК ім.Ілліча на підставі ч.3 ст.130 ГПК України була подана заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, якщо спір виник неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з того, спір виник внаслідок прийняття ПАТ ММК ім.Ілліча рішення про затвердження вартості акції в явно заниженому розмірі, що стало підставою для звернення позивачів до суду за захистом своїх прав та яка, згідно з цим рішенням, визнана обґрунтованою, суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій саме ПАТ ММК ім.Ілліча, а відтак витрати товариства на правову допомогу на підставі ч.9 ст. 129 ГПК України покладаються на ПАТ ММК ім.Ілліча.

Судові витрати за приписами статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, суд вважає за необхідне стягнути: з ОСОБА_1 (позивач-1) на користь Державного бюджету України недоплачений при збільшенні майнових позовних вимог судовий збір в розмірі 195,86грн.; з ОСОБА_2 (позивач-2) на користь Державного бюджету України недоплачений при збільшенні майнових позовних вимог судовий збір в сумі 1371,00грн.; з ОСОБА_3 (позивач-3) на користь Державного бюджету України не доплачений при збільшенні майнових позовних вимог судовий збір в розмірі 1904,17грн.; з ОСОБА_4 (позивач-4) на користь Державного бюджету України не доплачений при збільшенні майнових позовних вимог судовий збір в сумі 4923,83грн.; з ОСОБА_5 (позивач-6) на користь Державного бюджету України не доплачений при збільшенні майнових позовних вимог судовий збір в сумі 6854,98грн.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати право ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛМА УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 34564181), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) на отримання компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча (код ЄДРПОУ 00191129) в розмірі 1,90грн за 1 акцію.

Стягнути солідарно з Компанії "Barlenco LTD" (1066, Nicosia, Cyprus, Themistokli Dervi, 3 Julia House) (1066, Нікосія Кіпр, ОСОБА_7 , 3 ОСОБА_8 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 ), Компанії "Metinvest Management B.V." (1077 XV Amsterdam, Zuidplein 216, The Netherlands) (1077, Амстердам, Зюйдплейн 216, Нідерланди) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 18200,00грн, 3% річних у розмірі 2852,66грн, інфляцію у розмірі 12507,07грн та витрати з оплати судового збору у розмірі 1323,41грн.

Стягнути солідарно з Компанії "Barlenco LTD" (1066, Nicosia, Cyprus, Themistokli Dervi, 3 Julia House) (1066, Нікосія Кіпр, ОСОБА_7 , 3 ОСОБА_8 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 ), Компанії "Metinvest Management B.V." (1077 XV Amsterdam, Zuidplein 216, The Netherlands) (1077, Амстердам, Зюйдплейн 216, Нідерланди) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 127400,00грн, 3% річних у розмірі 19968,64грн, інфляцію у розмірі 87549,50грн та витрати з оплати судового збору у розмірі 2138,58грн.

Стягнути солідарно з Компанії "Barlenco LTD" (1066, Nicosia, Cyprus, Themistokli Dervi, 3 Julia House) (1066, Нікосія Кіпр, ОСОБА_7 , 3 ОСОБА_8 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 ), Компанії "Metinvest Management B.V." (1077 XV Amsterdam, Zuidplein 216, The Netherlands) (1077, Амстердам, Зюйдплейн 216, Нідерланди) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 176945,86грн, 3% річних у розмірі 27734,45грн, інфляцію у розмірі 121597,51грн та витрати з оплати судового збору у розмірі 5775,45грн.

Стягнути солідарно з Компанії "Barlenco LTD" (1066, Nicosia, Cyprus, Themistokli Dervi, 3 Julia House) (1066, Нікосія Кіпр, ОСОБА_7 , 3 ОСОБА_8 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 ), Компанії "Metinvest Management B.V." (1077 XV Amsterdam, Zuidplein 216, The Netherlands) (1077, Амстердам, Зюйдплейн 216, Нідерланди) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 457548,00грн, 3% річних у розмірі 71715,95грн, інфляцію у розмірі 314427,79грн та витрати з оплати судового збору у розмірі 9722,62грн.

Стягнути солідарно з Компанії "Barlenco LTD" (1066, Nicosia, Cyprus, Themistokli Dervi, 3 Julia House) (1066, Нікосія Кіпр, ОСОБА_7 , 3 ОСОБА_8 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 ), Компанії "Metinvest Management B.V." (1077 XV Amsterdam, Zuidplein 216, The Netherlands) (1077, Амстердам, Зюйдплейн 216, Нідерланди) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛМА УКРАЇНА (69037, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд.40, прим. 91, ЄДРПОУ 34564181) витрати з оплати судового збору у розмірі 2270,00грн.

Стягнути солідарно з Компанії "Barlenko LTD" (1066, Nicosia, Cyprus, Themistokli Dervi, 3 Julia House) (1066, Нікосія Кіпр, ОСОБА_7 , 3 ОСОБА_8 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 ), Компанії "Metinvest Management B.V." (1077 XV Amsterdam, Zuidplein 216, The Netherlands) (1077, Амстердам, Зюйдплейн 216, Нідерланди) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 637000грн, 3% річних у розмірі 99843,21грн, інфляцію у розмірі 437747,52грн та витрати з оплати судового збору у розмірі 4423,90грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 195,86грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1371,00грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1904,17грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 4923,83грн.

Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 6854,98грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням об`єктивних обставин, пов`язаних з дією воєнного стану на території України та складною поточною ситуацією у м. Харків через постійну загрозу ракетних обстрілів, періодичну відсутність енергопостачання та особливий режим роботи суду, враховуючи період знаходження головуючого судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 19.04.2024.

Суддя Ю.В. Макарова