Ухвала суду № 118503967, 22.04.2024, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1683/24

провадження №: 1-кс/398/647/24

УХВАЛА

Іменем України

"22" квітня 2024 р. слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , на постанову про закриття кримінального провадження №12023121180000379, -

ВСТАНОВИВ:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшла скарга ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , на постанову дізнавача від 31.08.2023 про закриття кримінального провадження №12023121180000379.

Скаргу обґрунтовує тим, що постановою дізнавача від 31.08.2023 закрито кримінальне провадження №12023121180000379 від 21.07.2023 у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення. Зазначає, що потерпіла надала дізнавачу всі необхідні данні та докази, які у неї були у наявності. Подальші слідчі дії для встановлення доказів по справі повинен проводити дізнавач для встановлення суми збитку та отримання доказів по справі. Зазначену постанову потерпіла отримала 27.03.2024, у зв`язку з чим просить визнати поважним пропущений строк та поновити строк на оскарження постанови дізнавача.

Скаржник та її представник в судове засідання не з`явилися, представник скаржника подав заяву про розгляд справи без їх участі, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заступник начальника СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області направила до суду матеріали кримінального провадження №12023121180000379.

За відсутності клопотань від учасників, на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши скаргу та надані до неї матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, у ході судового розгляду було встановлено, що 21.07.2023 органом поліції розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12023121180000379, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, за заявою ОСОБА_3 .

Під час досудового розслідування було опитано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Постановою від 31.08.2023 дізнавач ОСОБА_6 закрила кримінальне провадження, внесене 21.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121180000379, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Постанова обґрунтована тим, що саме на потерпілого покладається обов`язок по зазначеному провадженню довести належність та наявність майна, а також його найменування, тобто підтвердити розмір можливої шкоди від злочину, однак потерпіла сторона не долучила оригіналів (копій) документів про завдання матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим, до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому законом порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Відсутність складу кримінального правопорушення, як підстава для закриття кримінального провадження застосовується, коли встановлено, що подія, з приводу якої надійшли заява або повідомлення, мала місце, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльності), але сама по собі не є злочином, оскільки: відсутній хоча б один із елементів складу злочину (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона); наявні обставини, які виключають злочинність діяння.

Диспозицією ст.356 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що він порушує встановлений порядок реалізації громадянами своїх законних або передбачуваних прав, призводить до дезорганізації нормальної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян, а також до порушення прав та законних інтересів інших фізичних та юридичних осіб.

З об`єктивної сторони для наявності цього кримінального правопорушення необхідно встановити сукупність таких трьох ознак: самовільне вчинення будь-яких дій; оспорювання правомірності цих дій іншими громадянами або юридичною особою (підприємством, установою чи організацією); заподіяння такими діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Самовільне вчинення будь-яких дій має місце тоді, коли винний реалізує своє дійсне або уявне право незаконними методами, зокрема, усупереч волі власника вчиняє дії щодо його майна.

Оспорюваність таких дій означає, що інша фізична або юридична особа вважає їх неправомірними. Чи дійсно у винного було відповідне право, чи воно було уявним - значення не має.

Дійсне право - це право, що належить особі в силу закону, договору чи іншої підстави. Уявним (передбачуваним) є право, яке в дійсності особі не належить, але вона помилково вважає, що має це право. Навіть за наявності рішень уповноважених органів права особи мають бути реалізовані у встановленому законом порядку, а не на її власний розсуд.

Зі матеріалів кримінального провадження вбачається, що скаржник не надала об`єктивних доказів, що саме їй завдано матеріальної шкоди, що вона є власником земельної ділянки, орендує її або на інших законних підставах нею користується та обробляє. Крім цього, скаржник не надала інформації щодо кількості пошкоджених об`єктів, на підставі яких можливо було б призначити експертизу для визначення розміру шкоди, а також належності саме їй зазначених об`єктів, що може підтвердити завдання шкоди її інтересам. Отже, скаржником не доведено обставин або доказів, які б не були предметом дослідження під час досудового розслідування і спростовують або ставлять під сумнів мотиви, наведені в оскаржуваній постанові.

Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в ст. 17 КПК України, якою також встановлено, що винуватість особи повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою.

Відповідне тлумачення принципу поза розумним сумнівом наведене в постанові ККС Верховного Суду від 23.06.2020 року №159/3738/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що винесена дізнавачем постанова ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні зібраних в ході досудового розслідування матеріалів кримінального провадження, а тому скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , на постанову про закриття кримінального провадження №12023121180000379 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1