Рішення № 118492125, 19.04.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року справа № 580/1506/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

12.02.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ; - фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;- РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 57; код ЄДРПОУ 40108667) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності, яка полягає в не зарахуванні йому до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в ГУНП в Черкаській області вислугу років з 16.03.2016 до 18.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі у загальній кількості 07 років 05 місяців 02 дні;

зобов`язання відповідача зарахувати йому до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в ГУНП в Черкаській вислугу років з 16.03.2016 до 18.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі у загальній кількості 07 років 05 місяців 02 дні;

стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч вимог закону відмовив у зарахуванні вказаної вище вислуги років позивачу до його до стажу служби в поліції.

Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачам строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзивів на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 20.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

04.03.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги без округлення фактичного розміру вислуги років у сторону збільшення. Частина 2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба у яких зараховується до стажу служби в поліції. У зазначеному переліку відсутня служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби (Державної пенітенціарної служби України). Постанова КМУ №393 не є нормативним актом в розумінні ч.4 ст.78 вказаного вище Закону, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції. Включення періодів служби в ДКВС України до вислуги років визначено законодавцем лише для права на призначення пенсії та права на виплату одноразової грошової допомоги. Посилався на постанови Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 520/903/19, від 31 березня 2020 року у справі № 520/2067/19, від 22.02.2023 у справі № 320/12166/20, від 28.02.2023 у справі № 260/7359/21.

13.03.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача, в якій просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Обгрунтовуючи зазначив, що Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 визнав неправильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України відсутня у переліку, визначеному статтею 78 Закону № 580-VIII, а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. Верховний Суд підтримав висновок суду першої інстанції, який врахував тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, та вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. Стверджує, що відповідач у тексті клопотання про залишення позову без розгляду, адресує заперечення не позивачеві, а зовсім іншій особі - ОСОБА_2 , що свідчить про шаблонність підготовки документів до суду, байдужість та пасивну поведінку відповідача при наданні відзиву на позов. Вважає, що заперечення відповідача, викладені у відзиві не стосуються спірних питань, зазначених у позові.

Ухвалою від 19.04.2024 суд відмовив повністю у задоволенні клопотання вх. від 04.03.2024 відповідача про залишення позову без розгляду.

Оскільки сторони у встановлений строк не заявили обґрунтованих клопотань щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні з їх повідомленням і викликом, з огляду на відсутність доцільності допитати свідків чи призначити експертизу, суд вирішив справу розглянути на підставі наявних письмових доказів у письмовому провадженні.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви з огляду на таке.

Відповідно до записів №№1-2 у трудовій книжці від 16.03.2016 АН №563820 позивач з 16.03.2016 до 18.08.2023 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно з витягом із послужного списку позивач з 16.03.2016 до 18.08.2023 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, з 23.08.2023 дотепер -інспектор сектору реагування патрульної поліції Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Відповідно до наказу Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 16.08.2023 № 115/ос-23 позивача з 18.08.2023 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Зазначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 07 років 05 місяців 02 дні, у пільговому обчисленні 10 років 08 місяців 11 днів.

Витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.08.2023 № 253 о/с підтверджується, що відповідно до п.1 ст.56 Закону України «Про Національну поліцію» позивача з 23.08.2023 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Відповідно до ст.78 ЗУ «Про Національну поліцію» позивачу встановлено стаж служби для виплати надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - 00 років 00 місяців 01 день.

Вказані вище періоди служби позивача також підтверджуються записами його послужного списку (спеціальний жетон № 0166774).

При переході на службу до Національної поліції України відповідач не зарахував позивачу вислугу років з 15.03.2016 до 18.08.2023.

01.12.2023 позивач подав рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Черкаській області полковнику поліції Вячеславу Гуріну, в якому просив зарахувати до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в ГУНП в Черкаській області вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України за період з 15.03.2016 до 18.08.2023, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Листом від 14.12.2023 №3262/05/12/4-2023 ГУНП в Черкаській області повідомило позивача про відсутність законних підстав для зарахування йому в стаж служби в поліції періоду служби у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 02 липня 2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами ст.78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною 2 ст.78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли щодо не зарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, суд застосовує п.3 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, згідн з яким до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Водночас ч.5 ст.23 Закону України від 23 червня 2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі ЗУ №2713-IV) передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 №3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, ч.1 ст.6 ЗУ №2713-IV закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Отже, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Водночас п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями підп.підп. 3-6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей", який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Отже, служба в Державній пенітенціарній службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до п.3 ч.2 ст.78 Закону № 580-VIII повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.

Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби у спірний період розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому поліції, у т. ч. дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону №580-VIII, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Для вирішення спору суд також врахував правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС), викладену у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 щодо подібних правовідносин. Аналізуючи вказані вище норми законодавства, а саме ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, п.5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, ч.5 ст.23 ЗУ №2713-IV ВС зазначив, що "на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України "Про міліцію" та відповідні норми Закону України "Про Національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань."

Отже, відмова відповідача у зарахуванні позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в ГУНП в Черкаській області вислугу років з 16.03.2016 до 18.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі у загальній кількості 07 років 05 місяців 02 дні не відповідає вказаним вище нормам законодавства. Тож зміст порушення заявленого права позивача у допущенні відповідачем бездіяльності (пасивної поведінки) щодо зарахування позивачу до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу в ГУНП в Черкаській області вказану вислугу років з 16.03.2016 до 18.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі. Дотримуючись завдання адміністративного судочинства, визначеного в ст.2 КАС України, зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання протиправною вказаної вище бездіяльності відповідача та зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в ГУНП в Черкаській області вислугу років з 16.03.2016 до 18.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі у загальній кількості 07 років 05 місяців 02 дні.

Позовні вимоги обґрунтовані у вказаних вище частинах та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 29.01.2024 в сумі 1211,20 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову половина суми.

Керуючись ст.ст.2-20, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в ГУНП в Черкаській області вислугу років з 16.03.2016 до 18.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі у загальній кількості 07 років 05 місяців 02 дні.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 57; код ЄДРПОУ 40108667) зарахувати ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ; - фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;- РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в ГУНП в Черкаській області вислугу років з 16.03.2016 до 18.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі у загальній кількості 07 років 05 місяців 02 дні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 57; код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ; - фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;- РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 605,60грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 19.04.2024.