Ухвала суду № 11848932, 09.09.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-14540 Головуючий в 1 інстанції Пивоварова Ю.О.

Категорія 57 Доповідач- Бабенко П.М.

УХВАЛА

іменем України

09 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого- судді Могутової Н.Г.,

суддів- Бабенка П.М. ,Солодовник О.Ф..

при секретарі- Перепечаєнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення у Пролетарському районі м.Донецька на рішення Пролетарської районної в м.Донецьку ради від 14 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення у Пролетарському районі м.Донецька про оскарження дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Пролетарського районного суду м.Донецька від 14 липня 2010 року позов задоволено частково.

Суд визнав неправомірними дії відповідача щодо призначення позивачу розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та стягнув з відповідача за рахунок Державного бюджету України з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року 2072,74 грн. В решті позову відмовлено.

Позивачкою вказане рішення суду не оскаржено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача ,дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ,знаходиться у відпустці по догляду за дитиною- сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, має право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплату якої відповідач проводить не в повному обсязі .

Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, тому у 2007 та 2008 роках нарахування та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватися територіальними управліннями праці та соціального захисту населення на підставі статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зі змінами та доповненнями внесеними законами про державні бюджети 2007 та 2008 років з врахуванням рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007, яким визнанні неконституційними статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

На виконання рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, меншому, ніж встановленому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"

Суд не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Виходячи з наведених норм законодавства, апеляційний суд вважає, , що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права та процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідачем при поданні апеляційної скарги не сплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, відповідно до ст. 88 ЦПК України вказані витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 88, 307 ч.1 п.1, 308,313 ,315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, повязаних із соціальними виплатами» апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської ї районної в м.Донецьку ради відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 14 липня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення пролетарської районної в м.Донецьку ради судовий збір в розмірі 4,25 грн. , отримувач- місцевий бюджет Ворошиловського району м.Донецька, р/рахунок 31411537700004, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016 , Банк- ГУ ДКУ в Донецькій області та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн. , на р\рахунок 312113263700004 ,отримувач- Державний бюджет м.Донецька Ворошиловський район , ЕДРПОУ 34686537 , банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016,.

Ухвала апеляційного суду є остаточно і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :