Ухвала суду № 118488400, 17.04.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6686/24

Провадження №: 1-кс/755/1465/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2024 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 12024100040001339 від 15 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, непрацевлаштованого, із вищою освітою, розлученого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомостей про судимість слідчому судді не надано,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

УСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .

Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_5 через мережу інтернет, а саме інтернет-магазин «Black Devil24» домовився із невстановленою досудовим розслідуванням особою про заробіток шляхом створення «схованок» психотропних речовин на території м. Києва.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 13.04.2024 р. ОСОБА_5 попрямував за адресою: АДРЕСА_2 , де неподалік гаражів, за попередньо відправленими координатами забрав заздалегідь підготовлену та залишену невстановленою досудовим розслідуванням особою особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, та почав зберігати при собі з метою подальшого збуту.

В подальшому, 15.04.2024 р. реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP, ОСОБА_5 , зберігаючи його при собі, направився далі територією міста Києва залишати психотропну речовину в схованках, з метою подальшого збуту невизначеному колу осіб.

15 квітня 2024 року о 15 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками поліції було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому, в період часу з 17 годин 08 хвилин до 17 години 27 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , було проведено особистий обшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого з лівої кишені куртки, в яку останній був одягнений, було виявлено та вилучено 20 згортків, обмотаних ізоляційною стрічкою зеленого кольору, всередині одного з яких знаходився поліетиленовий зіп-пакет з кристалічною речовиною, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,562 г., які ОСОБА_5 придбав та зберігав при собі з метою подальшого незаконного збуту.

Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 15.04.2024 р., у ОСОБА_5 виник умисел на повторне незаконне придбання та зберігання, з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне незаконне придбання, з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час незаконно придбав, з метою збуту, у невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, та почав його незаконно зберігати, з метою збуту, за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 15.04.2024 в період часу з 18 години 11 хвилин до 18 години 46 хвилин було проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено 28 згортків ізоляційної стрічки зеленого кольору, один з яких всередині містить поліетиленовий зіп-пакет з кристалічною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,573 г., яку ОСОБА_5 повторно незаконно придбав та зберігав в приміщенні вказаної квартири з метою подальшого збуту.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу до підозрюваного, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2 п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, що свідчить про те, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже усвідомлює можливе покарання у вигляді позбавлення волі, тому може вчинити спроби уникнути кримінальної відповідальності таким чином; знищити, сховати чи спотворити речі і документи, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, тих, що були залучені в якості понятих при проведенні обшуків, а також спеціалістів, яким доручено проведення судових експертиз, призначених у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема перешкоджати встановленню осіб інших фігурантів кримінального правопорушення; вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки не має офіційного джерела прибутку, що і стало передумовою вчинення цього кримінального правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме - домашній арешт. Підозрюваний ОСОБА_5 просив врахувати, що він визнає свою причетність до вчинення правопорушення, співпрацює з органом досудового розслідування та сприяє розкриттю злочину.

Заслухавши доводи прокурора, з`ясувавши думку захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12024100040001339, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15 квітня 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

16 квітня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 умисно вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно.

В даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій: протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколом обшуку; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; протоколом особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду речових доказів; висновками судових експертиз; іншими доказами у їх сукупності.

Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.

З урахуванням зазначеного, посилання органу досудового розслідування на наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, заслуговують на увагу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що передбачає покарання у виді позбавлення волі до 10 років із конфіскацією майна. При цьому, підозрюваний непрацевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, тому може безперешкодно змінити місце проживання з метою здійснення спроб уникнення покарання у такий спосіб.

Також слідчий суддя, незважаючи на відсутність даних щодо притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності в минулому, вважає доведеним ризик вчиненні іншого кримінального правопорушення або продовження того правопорушення, у вчиненні якого наразі підозрюється, з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кількох епізодів протиправних дій, які були припинені всупереч волі підозрюваного, внаслідок його затримання, та були зумовлені корисливим мотивом.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеними ризики знищення, ховання чи спотворення речей та документів, що можуть бути використані для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що органом досудового розслідування наразі не встановлено усіх фігурантів даного кримінального правопорушення та ймовірно відшукано не усі докази його вчинення, що може спонукати ОСОБА_5 та інших причетних до цього злочину осіб до вчинення дій, що обумовлюються зазначеними ризиками.

Водночас слідчий суддя вважає недоведеним заявлений у клопотанні ризик здійснення незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні чи експертів, залучених до проведення судових експертиз, що, на думку слідчого судді, зводиться до припущень органу досудового розслідування.

Поряд з цим, слідчим суддею не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом свого здоров`я не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки вона передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан особи, а саме - відсутність місця роботи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Окрім цього, обираючи ОСОБА_5 зпобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов`язки, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 13 червня 2024 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО: 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави визначити до 16 червня 2024 року, але не більше строків досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_7