Вирок № 118458223, 08.04.2024, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/7276/23

Номер провадження № 1-кп/756/732/24

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 15.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050001853, у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, без місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої :

- 16.08.2015 Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

- 29.04.2016 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185,ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 27.09.2016 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді 1 року 5 місяців позбавлення волі;

- 10.02.2017 року Деснянським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

- 16.08.2017 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

- 22.09.2017 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185, 70 КК України до покарання у виді 1 року 10 місяців позбавлення волі;

- 13.12.2018 Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, 30.03.2021 ухвалою Київського апеляційного суду призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі,

- 24.03.2020 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 30.07.2020 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі;

- 09.09.2020 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі;

- 14.09.2023 Дніпровським районним судом м.Києва за ч. 4 ст.185, 69, 71 КК України до покарання у виді 3 років позбавленні волі,

за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

15.05.2023, близько 16:07 год., ОСОБА_6 , знаходячись у приміщені гіпермаркету « Епіцентр », що розташований за адресою: м. Київ, пр-т С. Бандери, 11-А , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану та реалізуючи його, впевнившись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, скориставшись неуважністю працівників гіпермаркету, взяла з торгових полиць товар, а саме: прокладки ультра Kotex Dry Normal 10 шт., вартістю 37 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ); - гель СМЗ (капс.) ARIEL авт. Color 45шт*27 г, вартістю 597 грн. 48 коп. (без урахування ПДВ); - гель СМЗ (капс.) ARIEL авт. Color 60шт*23,8 г , - вартістю 777 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ); зубна паста Lacalut вайт і відновлення 75 мл., в кількості 2 шт., загальною вартістю 209 грн. 76 коп. (без урахування ПДВ), на загальну суму 1 621 грн. 74 коп. (без урахування ПДВ), сховала до свого рюкзаку, який був при ній, пройшла лінію кас та направилась до виходу із вищевказаного гіпермаркету, не розрахувавшись за вказаний товар. Однак свій злочинний умисел ОСОБА_6 не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як була затримана працівниками охорони вказаного гіпермаркету.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_6 могла спричинити ТОВ «Епіцентр К» майнову шкоду на загальну суму 1 621 грн. 74 коп. (без урахування ПДВ).

Отже, ОСОБА_6 учинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро покаялась, підтвердила обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, вона їх у повному обсязі підтверджує та пояснила, що 15.05.2023 близько 16:00 год. вона прийшла до магазину « Епіцентр », який розташований за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, 11-А , де вирішила вчинити крадіжку, взявши з полок з товарами, які перебували у вільному доступі, гель пральний, прокладки, зубну пасту, поклала в свій рюкзак. Після чого пройшла лінію кас, де її зупинили працівники магазину. Все майно, яким вона заволоділа було вилучено та повернуто. Крім того пояснила, що вчинила крадіжку, оскільки не мала коштів, щоб придбати вказані товари, так як на той час не працювала. У вчиненому обвинувачена розкаюється, просить суд не призначати строге покарання.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 без його участі.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що беззаперечно встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинено обвинуваченою, тому просить суд визнати ОСОБА_6 винуватою та призначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

Захисник в судовому засіданні просив суд призначити ОСОБА_6 покарання з застосуванням ст.69 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачена ОСОБА_6 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстави вважати, що вона себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченої, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю, у вчиненому кається, засудила свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченою та її щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачена просила суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття. При цьому судом не було встановлено обставин, які би обтяжували покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільну небезпечність. Наслідки вчинення злочину, що шкода фактично відшкодована шляхом повернення майна. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченої, яка винуватість у вчиненні злочину визнала, щиро розкаялась, хворіє на тяжкі хвороби, але раніше була неодноразово засуджена за аналогічні злочини, фактично учинила новий злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

При дослідженні особистості обвинуваченої відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, не встановлено, як підстав для призначення покарання в порядку ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням.

Вивченням особистості обвинуваченої, з урахуванням загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особистість обвинуваченої, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто призначивши покарання, у виді позбавлення строком на 5 років, що є мінімальним покаранням, визначеним санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_6 раніше була засуджена вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 14.09.2023 за ч.4 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, який ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 16.01.2024 залишений без змін. Як убачається з наведеного вироку, злочини за цим вироком ОСОБА_6 учинила до постановлення вироку Дніпровським районним судом міста Києва від 14.09.2023, а отже покарання слід призначити в порядку ч. 1, 4 ст. 70 КК України, а саме шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, остаточно призначив покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Призначення ОСОБА_6 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_6 не застосовано запобіжний захід, суд не вбачає підстав для його обрання.

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

Процесуальні витрати в провадженні відсутні.

Речові докази відповідно до ст.100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 14.09.2023, більш суворим покаранням в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, призначеного цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, відбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 14.09.2023, а саме відбуте покарання з 03.06.2023 і до дня набуття цим вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набуття вироком законної сили - не обирати.

Строк покарання ОСОБА_6 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Речові докази: рюкзак чорного кольору, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , карту «Ощадбанку» № НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «LG» білого кольору ІМЕІ І: НОМЕР_3 , ІМЕІ В: НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператору НОМЕР_5 , які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити в володінні останньої;

- прокладки ультра Kotex Dry Normal 10 шт., в кількості 1 шт., гель СМЗ (капс.) ARIEL авт. Color 45шт*27 г , в кількості 1 шт., гель СМЗ (капс.) ARIEL авт. Color 60шт*23,8 г , у кількості 1 шт., зубна паста Lacalut вайт і відновлення, в кількості 2 шт., які передано на відповідальне зберігання ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» - залишити в володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору в порядку, визначеному ст. 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1