Ухвала суду № 118443675, 18.04.2024, Путильський районний суд Чернівецької області

18.04.2024

Справа №721/1476/23

Провадження 2-п/721/2/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області в складі

головуючої судді Стефанко У. Д.,

з участю секретаря судового засідання Свідунович Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Путильського районного суду Чернівецької області суду від 13.02.2024 року, -

У С Т А Н О В И В:

29.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення Путильського районного суду Чернівецької області суду від 13.02.2024 року у цивільній справі №721/1476/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначив, що вважає рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 13.02.2024 року необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки він був позбавлений права на доступ до правосуддя, не був ознайомлений із позовною заявою, судові повістки про виклик до суду не отримував. Також вказав, що під час розгляду справи судом не повно з`ясовано фактичні обставини справи, безпідставно стягнуто з нього проценти за користування кредитом.

Просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, переглянути та скасувати його.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, натомість про розгляд заяви були повідомлені належним чином, клопотань щодо відкладення судового засідання не заявляли.

Відпредставника ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" надійшло заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення суду, відповідно до якого посилалися на правомірність розгляду справи судом за наявними у ній матеріалами, з дотриманням вимог ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі, зокрема і відповідача ОСОБА_1 , який повторно на виклик до суду не прибув, не скористався правом подання відзиву. Вважали необгрунтованими вимоги заявника з приводу підстав перегляду судового рішення за наявності факту укладення кредитного договору та відповідно права грошової вимоги, доведеної належними та допустимими доказами. Просили заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Повно та всебічно з`ясувавши всі обставини на які посилалися сторонами, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, заочне рішення підлягає скасуванню за наявності одночасно двох умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які посилається відповідач (заявник у цьому провадженні) мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно ухвали Путильського районного суду Чернівецької області від 02.01.2024 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідачу вставлено строк для подачі відзиву на позов в порядку ст. 178 ЦПК України, роз`яснено право пред`явити зустрічний позов та вирішено питання про направлення вказаної ухвали для учасників справи, а відповідачу також копій позовної заяви з додатками (а.с. 107).

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролювідправника, а, в даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019у справі № 913/879/17, від 21.05.2020у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6.

Як вбачається із матеріалів вказаної цивільної справи, ОСОБА_1 двічі направлялися повідомлення про виклик до суду, а саме на 29.01.2024 та на 13.02.2024. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 31.01.2024 року особисто вручено судову повістку разом із копією ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 116).

При цьому, судові повістки на ім`я відповідача відправлялись за поштовою адресою зазначеною у позовній заяві та за адресою, згідно інформації Путильської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, яка являється місцем реєстрації відповідача. Така ж адреса зазначена відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення у даній справі (а.с.106). Згідно додатків до позовної заяви сформованої через електронний суд, зокрема опису вкладення у цінний лист та Накладної Укрпошти № 0304504046809 від 26.12.2023 року, позивачем направлено копію позовної заяви з додатками відповідачу цінним листом з описом вкладення (а.с.84-85)

13.02.2024 року судом за вказаним позовом ухвалене рішення в порядку ст.ст. 280-282 ЦПК України, згідно якого позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», заборгованість за кредитним договором № 5500712 від 07.02.2022 року у розмірі 92162 (дев`яносто дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 50 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору та надання правничої допомоги.

З огляду на зазначені вище положення процесуального законодавства, необхідною умовою скасування заочного рішення є сукупність декількох обставин: у разі неявки відповідача у судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення з поважних причин, не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин та якщо докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом ОСОБА_1 у визначений судом строк відзив на позов не подав, належним чином будучи повідомленим про судове засідання. Також судом не встановлено поважних причин неявки останнього у судові засідання та неподання ним відзиву.

Доводи відповідача щодо обставин справи не несуть змістовного навантаження, оскільки зазначені ним обставини, не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, ухваленого Путильським районним судом Чернівецької області.

Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення фактично зводиться до незгоди із ухваленим рішенням по суті.

Таким чином, підстави, визначені ч.1 ст.288 ЦПК України, для скасування заочного рішення суду від 13.02.2024 відсутні.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру {див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Вирішуючи клопотання відповідача щодо поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суд враховує наступні обставини.

Порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтями 284-287 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску із інших поважних причин.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

В постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_11 проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14.10.2003). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03).

Також, у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №214/5505/16 вказано про те, що для забезпечення єдності судової практики щодо застосування приписів Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України до порядку розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.01.2021 у справі № 1519/2-4031/11. Такий відступ полягає у тому, що суд приймає до розгляду належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення незалежно від пропуску строку на її подання та залишає цю заяву без задоволення у разі, якщо нема підстав для поновлення вказаного строку.

Як убачається з матеріалів справи,з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового повідомлення вбачається, що копію заочного рішення суду у справі №721/1476/23 ОСОБА_1 отримав особисто 16.02.2024 року (а.с.123).

У разі пропуску строку звернення до суду особа зобов`язана обґрунтувати поважність причин такого пропуску. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Однак, заявником не наведено та не надано належних доказів поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, а посилання ОСОБА_1 , як на підставу пропуску строку - витрачений ним час на пошуки адвоката, є безпідставним та не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку при поданні заяви до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення та про відсутність підстав, визначених ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення суду, тому заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 13.02.2024 року у цивільній справі №721/1476/23 слід залишити без задоволення.

При цьому, слід роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 284-288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Путильського районного суду Чернівецької області суду від 13.02.2024 року - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Уляна СТЕФАНКО