Ухвала суду № 118426742, 12.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 квітня 2024 року Справа №160/8308/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування термінового заборонного припису,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій позивач просить:

-визнати незаконним та повністю необґрунтованим терміновий заборонний припис №364279 від 03.10.2023 та скасувати його.

Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а тому повинно бути сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн. (1211,20*0,8 = 968,96) однак, матеріали позову не містять доказів про сплату судового збору за подання позову у цій справі.

Водночас, до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обгрунтування якого позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю у нього доходів з 2020 по 2023 рік включно (фактично до цього часу) по причині скрутного економічного становища в країні, судовий збір не може бути ним сплачено та просить звільнити його від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає про таке.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Суддя зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

На підтвердження доводів щодо наявності підстав звільнення позивача від сплати судового збору до клопотання долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з І кварталу 2020 року по IV квартал 2023 року.

Однак, додані позивачем документи не можуть бути безумовними самостійними доказами підтвердження незадовільного майнового стану позивача, оскільки не свідчать про відсутність у нього інших джерел доходів.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім того, суд звертає увагу, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати, серед іншого, може бути: довідки форми ОК-5, ОК-7 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб); банківські документи про відсутність на рахунках коштів, тощо.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 12 січня 2023 року по справі №640/4805/22.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві, не можуть бути визнані поважними.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Так, предметом розгляду даної справи є правомірність винесення термінового заборонного припису № 364279 від 03.10.2023 року, винесеного Управлінням патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Слід відмітити, що ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

При цьому, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Крім того, приписами ч.3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Стосовно заявленої вимоги позивача в прохальній частині позову щодо забезпечення доказу - термінового заборонного припису № 364279 від 03.10.2023 року, шляхом його витребування у відповідача - в Управлінні патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, суд зазначає, що учасник справи зобов`язаний самостійно та активно на стадії підготовки позовної заяви до початку звернення до суду, вчиняти дії по збиранню та отримуванню доказів, які він вважає можуть мати важливе значення для вирішення спору по суті задля можливого ухвалення судом рішення на його користь.

Всупереч вимогам ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не повідомлено про наявність об`єктивних причин через наявність яких такі докази не можуть бути надані (в т.ч. звернення до відповідача із заявами, запитами, та ненадання відповіді, відмова, тощо).

За наведених обставин, позивачу слід подати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у разі необхідності надати відповідне клопотання.

Водночас, відповідно до приписів частини 7-9 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, положеннями статті 44 КАС України передбачено право звернутись до суду, в тому числі, з позовною заявою у альтернативний спосіб тому, що передбачений частиною 2 статті 160 КАС України, а саме: в електронній формі з використанням ЄСІТС.

Так, позовна заява подана до суду з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», проте до вказаної заяви не було надано доказів надсилання позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Правовий висновок щодо обов`язку надання заявником доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду в електронній формі, в тому числі й за допомогою системи «Електронний суд», неодноразового висловлений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 04.11.2021 у справі № П/9901/252/19, від 21.09.2022 у справі №380/7550/20, від 04.10.2022 у справі № 560/1680/20 та від 08.03.2023 у справі №560/10409/21.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 цього Кодексу.

При цьому, суд звертає увагу, що направлення позивачем позовної заяви з додатками на адресу відповідача на електронну пошту, не відповідає вищезазначеним нормам КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:

-доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.;

-навести об`єктивні причини (з наданням відповідних доказів), через наявність яких витребувані докази не можуть бути надані до суду, у разі необхідності надати відповідне клопотання;

- доказів надсилання позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів від 01.04.2024 року, поданих в електронній формі з використанням ЄСІТС, у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування термінового заборонного припису - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева