Рішення № 118426699, 08.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 рокуСправа №160/3050/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 розрахунок нарахованої, виплаченої та недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2015 року та по дату смерті 30.03.2020 року (за кожен місяць);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 розрахунок нарахованої, виплаченої та недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2015 року та по дату смерті 30.03.2020 року (за кожен місяць).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до Пенсійного фонду із заявою з питання надання розрахунку нарахованої, виплаченої і недоотриманої пенсії, проте відповідачем протиправно відмовлено у наданні такої інформації

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року відкрито провадження у справі №160/3050/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Через електронну пошту 29.02.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач вважає, що у позовних вимогах слід відмовити, виходячи з наступного.

Зміст частини третьої статті 52 Закону №1058 узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Згідно статті 46 Закону №1058 передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Згідно архівних даних ОСОБА_2 нараховано та виплачено пенсію за період з 01.01.2011 по 30.11.2015 на загальну суму 56850,71 грн., з 01.12.2015 виплата пенсії не проводилося, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 17.08.2023 №39381-30993/Д-01/8- 0400/23 Про розгляд звернення.

У зв`язку із змінами, що відбулися в пенсійному законодавстві України, щодо порядку виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, позивачу з 01.12.2015 було призупинено виплату пенсійних коштів, оскільки останнім не було подано заяву про виплату пенсії через банківський рахунок, відкритий в уповноваженому банку АТ Ощадбанк.

Згідно із положенням статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За життя ОСОБА_2 не зверталася до Головного управління з заявою про поновлення виплати пенсії, відповідно правовідносини між сторонами щодо недоотриманої пенсії не виникали.

18.03.2024 електронною поштою від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач підтримує свої позовні вимоги.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до довідки №3249001788 від 23.06.2015 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Фактичне місце проживання/перебування позивача відповідно до довідки: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 матір`ю ОСОБА_1 вказана ОСОБА_2 .

17.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про встановлення факту смерті своєї матері ОСОБА_2 , оскільки вона померла на тимчасово окупованій території.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2021 у справі №359/7732/21 встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області.

Позивачем отримано свідоцтво про смерть матері серії НОМЕР_2 .

У зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для оформлення спадкової справи після смерті матері, позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою для встановлення додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2022 у справі №359/1010/22 визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 1 місяць з моменту набрання рішення законної сили.

На запит приватного нотаріусу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що залишок недоодержаної пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 14186 грн. 91 коп.

Вважаючи, надану інформацію неправильною, оскільки ОСОБА_2 не отримувала пенсії взагалі, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 11.07.2023, в якій просив надати розрахунок нарахованої, виплаченої та недотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 29.08.2006 року по дату смерті 30.03.2020 (за кожен місяць).

У відповідь листом від 17.08.2023 №39381-30993/Д-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що ОСОБА_2 з 01.01.2011 по 30.11.2015 фактично виплачено 56850,71 грн.

З 01.12.2015 виплата пенсії не провадилась.

Одночасно повідомлено, що згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини , виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Звернення за недоотриманою пенсією у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 не надходило.

Недоотримана пенсія відсутня.

Позивач вважає, що у відповіді відповідача не було надано інформацію, яка б відповідала запитуваній. Протиправна бездіяльність відповідача порушує його права на отримання повної інформації щодо розрахунку нарахованої, виплаченої і недоотриманої його матір`ю пенсії.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюютьсяЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(Закон №1058-IV).

Згідно п. 1 ч. 1ст. 8 Закону № 1058-ІVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені устатті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно ст.52 Закону №1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій наведеної статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин 2, 3 ст. 52 Закону № 1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Тобто суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положеньстатті 1227 ЦК Україниці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Не оскарження пенсіонером припинення виплати пенсії за певний період, не може бути підставою для позбавлення його спадкоємця , права на отримання виплат.

Норми частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19.

У постанові від 15 грудня 2023у справі № 805/2628/18-а Верховний Суд дійшов наступних висновків: «недоотримана, у зв`язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону №1058-IV, а також у порядку Закону №2262-ХІІ(для категорії пенсіонерів-військовослужбовців).

Вказані положення зазначених законів дають змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.

У разі відсутності членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій, призначених, зокрема, заЗаконом № 1058-IV, можуть входити до складу спадщини.

Сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені».

Предметом спору є протиправні дії відповідача щодо не надання інформації про розмір нарахованої, виплаченої і недоотриманої ОСОБА_2 за період з 01.12.2015 по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказаною відмовою порушуються права спадкоємця сина ОСОБА_2 на отримання суми недоотриманої пенсії спадкодавця.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У ст.7 Закону України «Про поховання та похоронну справу» зазначено, що держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію».

За приписами ч.1 ст. 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (Закон № 2657-XII ) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст.11 Закону № 2657-XII встановлено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Норми Закону України «Про інформацію», як і норми Цивільного та Сімейного кодексів України, не містять заборон стосовно надання інформації про померлу особу її родичам.

Отже, з метою реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів родичі померлої особи мають право отримати інформацію про померлого у разі надання документів, які підтверджують їх родинні відносини з померлою особою (копії свідоцтва про народження, шлюб, смерть тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до відповідача із заявою надати розрахунок нарахованої, виплаченої та недоотриманої його матір`ю пенсії, до заяви додав наступні копії документів: паспорт ОСОБА_1 , РНОКПП ОСОБА_1 , довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.06.2015, пенсійне посвідчення ОСОБА_2 , рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2021,свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , свідоцтво про укладення шлюбу1- НОМЕР_3 ,свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , довідка про причини смерті №1299 від 02.06.2020.

Тобто, позивачем було надано достатньо документів на підтвердження його родинних стосунків з померлою особою.

Суд також зазначає, що основним законодавчим актом, який регулює відносини у сфері розгляду звернень громадян, є Конституція України. Зокрема, у статті 40 Конституції України зазначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Органи Пенсійного фонду у роботі із зверненнями громадян перш за все керуються Законом України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (Закон №393/96-ВР).

Частиною 1 ст. 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності (ч. 1, ч.3 ст.3 Закону № 393/96-ВР).

За вимогами частин 1,3, 4 ст.15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Частиною 1 ст.19 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Дослідившизміст заяви позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.07.2023 суд встановив, що відповідачем не надано інформації у відповідності до прохальної частини заяви, а саме надати письмовий розрахунок нарахованої, виплаченої і недоотриманої пенсії ОСОБА_2 по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 (за кожен місяць).

Надана відповідачем відповідь не може розцінюватись судом як обґрунтована і повна.

Сутність порушеного питання (надання письмового помісячного розрахунку недоотриманої пенсії померлої матері позивача у заяві є конкретною і зрозумілою, тому відповідач, як орган державної влади, на який покладено відповідну функцію щодо здійснення пенсійного забезпечення, та достеменно володіючи відповідною інформацію, був зобов`язаний повідомити таку інформацію.

В той же час позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не можуть бути задоволені.

Дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Бездіяльність - пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки рішення щодо відмови у наданні ОСОБА_1 розрахунку нарахованої, виплаченої та недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2015 року та по дату смерті 30.03.2020 року (за кожен місяць) повідомлено через оформлення листом від 17.08.2023 №39381-30993/Д-01/8-0400/23 .

За приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не надання повної відповіді на заяву ОСОБА_1 від 11.07.2023 надати розрахунок нарахованої, виплаченої та недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2015 року та по дату смерті 30.03.2020 року (за кожен місяць).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

За ч. 2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем призверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією ІD 9234-0617-3578-4817 від 23.01.2024.

Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 241, 243, 244-246, 250, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не надання повної відповіді на заяву ОСОБА_1 від 11.07.2023 надати розрахунок нарахованої, виплаченої та недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2015 року та по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (за кожен місяць).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) розрахунок нарахованої, виплаченої та недоотриманої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2015 року та по дату смерті 30.03.2020 року (за кожен місяць).

В решті позовних вимог -відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона