Ухвала суду № 11841736, 20.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5016/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Собківа Я.М.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестлайн»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Інвестлайн»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001762203/2 від 16.02.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку TOB «Інвестлайн»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року за результатами якої складено Акт № 120/22-3/31171162, яким встановлено порушення пп. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток, та порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 та пп. «а»п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за прострочення встановлених термінів сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

На підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0001762203/0 про сплату 669074,00 грн. податку на прибуток та 249015,00 грн. застосованої штрафної санкції.

В результаті подання позивачем скарги до ДПА у м. Києві на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про сплату 669074,00 грн. податку на прибуток та 249015,00 грн. застосованої штрафної санкції, скасовано та винесено нове податкове повідомлення-рішення від 16.02.2009 року № 0001762203/2 на суму 140711,00 грн. податку на прибуток та 55122,00 грн. застосованої штрафної санкції.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

У відповідності до підпункту до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Підпунктом «а»п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Інвестлайн»отримали кредитні кошти від АКБ «Київ»згідно договору про надання кредитної ліній від 27.12.2004 року № 102/04.

За рахунок кредитних коштів на інвестування будівництва було спрямовано 4000000,00 грн. та 1350000,00 грн. - на здійснення поточної діяльності товариства, що відповідає цільовому використанню згідно внесеним змінам п. 2.1. Кредитного договору.

Також слід зазначити, що при проведенні перевірки діяльності позивача податковим органом не враховано обставини щодо зміни цілі отримання кредитних коштів згідно Кредитного договору, які були викладені в додатковій угоді №. 2 від 14.06.2005 року до Кредитного договору, що призвело до висновків про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також не було взято до уваги те, що відсоткова ставка нараховувалися на всю суму кредитного договору, а саме на 535000,00 грн.

Крім того, кошти отримані від TOB «ЕДІТЕПЕ»TOB «Інвестлайн»отримали 22.06.2007 року, за рахунок яких, кредитну лінію у відповідності до договору було погашено на суму 4500000,00 грн., а залишок не погашеного кредиту станом на 31.03.2008 року становив 850000,00 грн.

Загальна ж сума відсотків за користування кредитними коштами, отриманими для інвестування будівництва квартир в будинку складає 1345580,87 грн., яка була компенсована винагородою за відступлення права вимоги.

Отже, з аналізу матеріалів справи та чинного законодавства випливає те, що апелянтом зроблено помилковий висновок про порушення позивачем ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 25.10.2010 року.