Ухвала суду № 11841638, 12.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-11220/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"12" жовтня 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а-11220/09/2570

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ніжинської об"єднанної державної податкової інспекції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства науково-виробничого комплексу «Прогрес»до Ніжинської об"єднанної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство науково-виробничого комплексу «Прогрес»(далі позивач) звернулися до суду з позовом до Ніжинської об"єднанної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції від08.09.2009 №0000812301/0 про зменшення Державному підприємству науково-виробничого комплексу «Прогрес»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі22800грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було подано декларацію з ПДВ за травень 2009 року, в якій визначено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань у розмірі 205128, 00 грн.

Також, було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за липень2008року та за березень2009року, згідно яких було визначено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ складає612318грн.

Згідно з п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97), Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п.7.7.3 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

На підставі наказу Відповідача від14.08.2009 №416 проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ДПНВК«Прогрес»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість: у сумі 205128грн. за травень2009року, у сумі 612318,00грн. по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за липень2008року, у сумі 146002грн. по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за березень2009року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2008 по 30.06.2008, з 01.02.2009 по 28.02.2009, з 01.04.2009 по 30.04.2009 р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від01.09.2009 №1104/23-14307297, згідно якого встановлено: порушення вимог пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6, пп.7.4.1, пп.7.4.5 пунктів 7.2, 7.4, ст.7, п.9.8 ст.9 Закону № 168/97, по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за липень2008року завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень2008року на суму 22800,00грн.

На підставі висновків вказаного акта було винесено податкове повідомлення-рішення від08.09.2009 №0000812301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 22800,00грн.

Між Позивачем та ТОВ«МКСТехнолоджі»були укладені договори на продукцію науково-технічного призначення від12.05.2008 №6 та від10.06.2008 №7, виконання вказаних договорів підтверджується: платіжними дорученнями від02.06.2008 №2151 та від23.06.2008 №2661 на суму68400грн.; податковими накладними від02.06.2008 №155 та від23.06.2008 №175 на суму68400грн.; актами здачі-приймання робіт від05.08.2008 та від02.09.2008 р.р..

У відповідності до абз.1 п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення розміру податкового кредиту Позивачу стало те, що 22.05.2009 року Голосіївським районний судом м.Києва було винесено рішення №2-3376/09 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ«МКСТехнолоджі», треті особи ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та Голосіївська районна державна адміністрація, яким визнано недійсним статут та реєстрацію у якості платника ПДВ ТОВ «МКСТехнолоджі»з моменту видачі свідоцтва платника ПДВ (з 04.08.2006 року).

Варховуючи вищенаведене рішення суду, Відповідачем було зменшено суму податкового кредиту за податковими накладними виданими ТОВ«МКСТехнолоджі», а саме: від02.06.2008 №155 на суму68400грн. (вт.ч.ПДВ 11400,00грн.) та від23.06.2008 №175 на суму68400грн. (вт.ч.ПДВ 11400,00грн.).

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення операцій з ТОВ «МКСТехнолоджі», вказана юридична особа була зареєстровна у якості платника ПДВ, позивачем було сплачено ПДВ у вартості послуг, які ним було отримано та оплачено.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Позивач при оплаті вказаних послуг та здійсненні господарських операцій з ТОВ «МКСТехнолоджі»не міг знати про наявність або відсутність у нього правових підстав для реєстрації як юридичної особи та платника ПДВ, адже на момент здійснення останній був належним чином зареєстрованим.

Несплата контрагентом Позивача своїх зобов`язань з ПДВ до бюджету також не може бути підставою для відмови у зарахуванні сум податкового кредиту Позивачу, оскільки останнім були сплачені суми ПДВ у вартості послуг, що ним отримувались.

Колегія суддів вважає неправомірними дії Відповідача, а висновки суду першої інстанції обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ніжинської об"єднанної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 18.10.2010 року