Рішення № 118413524, 03.04.2024, Барський районний суд Вінницької області

125/2590/23

2-о/125/105/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2024 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи: Головного управління пенсійного фонду у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 свої вимоги до суду мотивувала тим, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 . При зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника заявник отримала відмову, яка обґрунтована тим, що у написані прізвища покійного в трудовій книжці допущена помилка. Належність трудової книжки має бути підтверджена судом. Тому, заявник змушена звертатися до суду та просила ухвалити рішення, яким встановити факт належності трудової книжки ОСОБА_2 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала повністю та наполягала на їх задоволенні.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області Петро Галуша не заперечував проти задоволення вимог заявника, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили, що вірне прізвище покійного чоловіка заявника - ОСОБА_2 . Він працював в колгоспі ковалем та отримав трудову книжку.

Суд, заслухавши пояснення заявника та свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що вимоги заявника доведені та обґрунтовані, а тому підлягають повному задоволенню. До такого висновку суд дійшов з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що заявник ОСОБА_1 30.06.2023 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Заявник отримала відмову, яка обґрунтована тим, що у написані прізвища покійного в трудовій книжці допущена помилка.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про їх шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно доданих паспортагромадянина України НОМЕР_1 вірне прізвищечоловіка заявниці- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Трудова книжка була заведена 17 лютого 1965 року на прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , російською мовою.

Згідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 прізвище померлого вказано - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»(далі Постанова Пленуму) певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що доводи заявника знайшли своє підтвердження і заява підлягає задоволенню.

Встановлення даного юридичного факту необхідне заявнику для подальшого оформлення пенсії.

На підставі викладеного враховуючи, що даний факт має для заявника юридичне значення, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268, 315 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити фактналежності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,правовстановлюючого документа-Трудової книжкивиданої 17лютого 1965року,на ім`я ОСОБА_5 .

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя: