Рішення № 11840686, 21.04.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2010 р. Справа № 7/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ”

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості 8419,92 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ЮЛГ” звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 8419,92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 31 грудня 2008 року між сторонами було укладено договір поставки лікарських засобів № 32Х СЮ, згідно якого позивач зобовязувався передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити на умовах цього договору готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення (товар). Позивач зазначає, що на підставі товарно-транспортних накладних № Х-4505 від 22.06.2009 року, № Х-0825/Н від 22.06.2009 року, № Х-4669 від 30.06.2009 року, № Х-4670 від 30.06.2009 року, № Х-4933 від 09.07.2009 року, № Х-0998/Н від 27.07.2009 року, № Х-5303 від 27.07.2009 року, Х-5624 від 06.08.2009 року, № Х-1097/Н від 06.08.2009 року здійснив поставку товару на загальну суму 4764,41 грн., а відповідач, згідно довіреностей на отримання матеріальних цінностей, прийняв означений товар. Далі позивач стверджує, що відповідач оплату за отриманий товар у відповідності до умов договору та в повній мірі не провів, в результаті чого існує заборгованість у сумі 4716,77 грн., а також нараховані 465,98 грн. пеня, 167,57 грн. інфляційні та 69,60 грн. три відсотки річних, а 25 січня 2010 року відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу. Також, позивач зазначає, що зазнав збитків у вигляді додаткових витрат, які полягають у витратах на сплату послуг спеціаліста з права у розмірі 3000,00 грн. та просить стягнути їх з відповідача на свою користь.

10 березня 2010 року позивач надав суду правове обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми збитків, понесених в результаті невиконання зобовязання, в якому зазначає, що так як в штаті працівників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ” відсутня посада юриста або іншого спеціаліста з права, з метою запобігти більшим збиткам, а також для захисту своїх прав та законних інтересів, порушених відповідачем, товариство було змушене укласти договір про надання юридичних послуг з фізичною особою-фахівцем в галузі права. Послуги зазначеного фахівця полягали в проведені юридичного аналізу документів, складанні позовної заяви та наданні усної консультації про порядок подачі позовної заяви та розгляд її судом. Позивач стверджує, що за умови належного виконання відповідачем своїх зобовязань по договору, товариство не було би змушене користуватись платними послугами спеціаліста з права. Таким чином, позивач вказує, що зазнав збитків у вигляді додаткових витрат в розмірі 3000,00 грн., в підтвердження чого надав суду договір № 003 про надання юридичних послуг від 20 січня 2010 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 29 січня 2010 року та платіжне доручення № 0716 від 31 березня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, своїми ухвалами суд неодноразово попереджав відповідача, що у випадку повторної неявки, спір буде вирішено без його участі за документами наданими позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Не з'явлення у судове засідання представника відповідача та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

31 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “ЮЛГ” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки лікарських засобів (медикаментів) № 32Х СЮ, згідно якого та на підставі товарно-транспортних накладних № Х-4505 від 22.06.2009 року, № Х-0825/Н від 22.06.2009 року, № Х-4669 від 30.06.2009 року, № Х-4670 від 30.06.2009 року, № Х-4933 від 09.07.2009 року, № Х-0998/Н від 27.07.2009 року, № Х-5303 від 27.07.2009 року, Х-5624 від 06.08.2009 року, № Х-1097/Н від 06.08.2009 року позивач здійснив поставку готових лікарських засобів, лікарських препаратів, медикаментів, виробів медичного призначення на загальну суму 4764,41 грн., а відповідач прийняв цей товар, про що свідчать підписи та печатки відповідача на вказаних накладних.

Відповідач оплату за отриманий товар у відповідності до умов договору не проводив, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 4716,77 грн., а також нараховані пеня у сумі 465,98 грн., інфляційні у сумі 167,57 грн. та три відсотки річних у сумі 69,60 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.2. договору поставки лікарських засобів (медикаментів) № 32Х СЮ від 31.12.2008 року встановлено, що покупець здійснює оплату товару протягом 15-ти календарних днів від дати отримання товару.

Відповідач оплату за отриманий товар у відповідності до договору та в повній мірі не проводив, в результаті чого існує заборгованість у сумі 4716,77 грн., яку він зобовязаний сплатити.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. договору поставки лікарських засобів (медикаментів) № 32Х СЮ від 31.12.2008 року передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару, визначених пунктом 5.2. цього договору, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару, за кожен день прострочки.

Відповідач несвоєчасно виконував грошові зобовязання по оплаті за поставлений йому товар, а тому має сплатити пеню у сумі 465,98 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача індекс інфляції у сумі 167,57 грн. та три відсотки річних у сумі 69,60 грн.

Згідно з приписами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.

Отже, заявлена позивачем до стягнення сума у розмірі 3000,00 грн., витрачена ним у зв'язку з отриманням юридичних послуг від іншої особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором.

Враховуючи те, що витрати позивача з отримання юридичних послуг не мають обов'язкового характеру та не знаходяться у причинному зв'язку із збитками за основним позовом, суд дійшов висновку у задоволенні збитків в сумі 3000,00 грн. відмовити за безпідставністю.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1., ід.н. НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ” вул. Г. Сковороди, 2, м. Київ, код 21480062 заборгованість у сумі 4716,77 грн., пеню у сумі 465,98 грн., індекс інфляції у сумі 167,57 грн., три відсотки річних у сумі 69,60 грн., державне мито у сумі 65,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 151,91 грн.

3.Відмовити у задоволенні збитків в сумі 3000,00 грн.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Тинок