Рішення № 11840158, 21.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2010 р.Справа № 28/87-10-2940 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд"

про визнання недійсним договору в частині та стягнення 181524,06грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Зіненко О. В. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „С-ІНЖИНІРИНГ” (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд” (далі - відповідач) про визнання недійсним договору в частині та стягнення заборгованості в сумі 181524 гривень 06 копійок.

До канцелярії суду 14 жовтня 2010 року за № 27554 позивач надав уточнення до позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 98798 гривень 43 копійки. Вказані уточнення прийняті судом та розглядаються по суті.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позов підтримує та просить суд позов задовільнити, згідно уточнення до позовної заяви.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про залучення до матеріалів справи акту звірки та бухгалтерських довідок.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

11 серпня 2008 року сторони уклали Договір поставки № 11/08-08, відповідно до умов якого постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю „С-ІНЖИНІРИНГ” зобов’язується поставити товар, а покупець Товариство з обмеженою відповідальністю „Наталка -Трейд” прийняти та оплатити товар.

Позивач належним чином виконував умови Договору постачання № 11/08-08, та поставив товар на суму 175428,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною від 23 грудня 2008 року за № С-00000159 підписаною обома сторонами.

Згідно ч. 2 п.п. 2.2. Договору постачальник здійснює поставку товару після отримання передплати, передбаченої п.п. 3.2 цього Договору.покупець зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за отриманий товар у порядку, передбаченому дійсним Договором.

Таким чином, відповідно до ч. 3 п.п. 3.2 покупець здійснює передплату у розмірі 70 відсотків від загальної суми зазначеної у специфікації до даного Договору у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Також, згідно ч. 3 п.п. 3.3 цього Договору залишені 30 відсотків від загальної суми Договору покупець оплачує постачальнику в продовж трьох банківських днів з моменту підписання транспортних витрат або прийому-передачі товару.

01 жовтня 2008 року відповідачем була здійснена передплата у розмірі 130000 гривень 00 копійок на поточний рахунок позивача, що підтверджується Довідкою № 1141/01 від 13 липня 2010 року.

Крім того, відповідач згідно умов Договору п.п. 3.3 зобов’язання в повному обсязі не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становить 45428 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 4 п.п. 4.6 Договору прийомна-передача товару відповідачу здійснюється на підставі накладних, які підписуються у двох екземплярах представниками сторін, що мають відповідні повноваження.

Датою фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної обома сторонами.

Згідно, наданою позивачем бухгалтерської довідки, відповідач не здійснив залишок оплати поставленного товару станом на 20 жовтня 2010 року в сумі 45428 гривень 00 копійок, тим самим порушив взяті на себе зобов’язання.

В порушення умов укладеного сторонами договору постачання відповідач не виконав прийняті за договором постачання зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Розглянувши позовні вимоги та викладені на їх обґрунтування доводи, господарський суд дійшов до висновку, що позов слід визнати обґрунтованим з наступних підстав:

Доказів належного виконання зобов’язання на день розгляду справи відповідач суду не надав, позовні вимоги не оспорив, отже, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 226 ГПК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно ч. 1 ст. 226 ГПК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам –зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Як вбачається у ч. 2 ст. 226 ГПК України, сторона яка порушили своє зобов’язання або напевно знає, що порушить його при настання строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на не вжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, згідно ч. 3 п.п. 3.3 Договору поставки 30 % від загальної суми договору відповідач сплачує позивачу терміном трьох банківських днів з моменту підписання транспортних накладних або акту приймання-передачи товару, адже відповідач повинен був до 26 грудня 2008 року розрахуватися з позивачем за отриманий товар у сумі 45428 гривень 00 копійок..

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ч. 8 п.п. 8.2 Договору № 11/08-08 від 11 серпня 2008 року при порушенні відповідачем своїх зобов язань, в частині строків оплати він сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки, так: щодо нарахування індексу інфляції в сумі 9358 гривень 17 копійок, 3 % річних в сумі 2445 гривень 64 копійки, пені в сумі 41566 гривень 62 копійки та стягує їх з відповідача.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.

Видати, відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21 січня 1993 року довідку на одержання з державного бюджету надмірно сплаченого державного мита Товариству з обмеженою відповідальністю „С-ІНЖИНІРИНГ” в частині 827 (вісімсот двадцять сім) гривень 26 копійок, як надмірно сплачену.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка –Трейд” (65049, Україна, м.Одеса, Фонтанська дорога, 67-а, код ЄДРПОУ 33387136, п/р 26007247771 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „С-ІНЖИНІРИНГ” (65031, Україна, м. Одеса, вул. Промислова, 28 корпус 47, код ЄДРПОУ 34944005, п/р 26006266731 в ВАТ „МТБ” м. Одеса, МФО 328168) заборгованість у сумі 45428 (сорок п’ять тисяч чотириста двадцять вісім) гривень 00 копійок, пеню у сумі 41566 (сорок одна тисяча п’ятсот шістдесят шість) гривень 62 копійки, три проценти річних у сумі 2445 (дві тисячі чотириста сорок п’ять) гривень 64 копійки, індекс інфляції у сумі 9358 (дев ять тисяч триста п’ятдесят вісім) гривень 17 копійок, державне мито у розмірі 987 (дев’ятсот вісімдесят сім) гривен 98 копійок, та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.

3. Видати довідку на одержання з державного бюджету надмірно сплаченого державного мита Товариству з обмеженою відповідальністю „С-ІНЖИНІРИНГ” в частині 827 (вісімсот двадцять сім) гривень 26 копійок, як надмірно сплачену.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя