Рішення № 11840118, 12.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р.Справа № 15/140-10-3853 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Діасамідзе А.Д.

За участю представників:

від позивача Безверхий А.М.,

від відповідача Голянтов В.К.,

від третьої особи - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН”, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1023 220,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН” заборгованості за кредитним договором в сумі 1055742,05 грн., посилаючись на наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 в рамках укладеної генеральної кредитної угоди № 010/03-4/06-182 від 23.03.2006 року був укладений кредитний договір № 010/15-79/08-353 від 18.08.2008 року, за умовами якого ОСОБА_4 був наданий кредит на суму 90000,00 євро для використання на споживчі цілі зі сплатою 16,25% річних, строком до 20.06.2011 року.

05.11.2009 р. Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”.

27.11.2009 р. між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен банк Аваль” та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 010/15-79/08-353/1 від 27.11.2009 р. на суму 94041,89 євро до кредитного договору № 010/15-79/08-353 від 18.08.2008 р. Загальна сума виданого кредиту становить 103 274,06 євро (у зв'язку з капіталізацією відсотків у сумі 13 274,06 євро) строком погашення до 20 червня 2012 року та із сплатою 16,5% річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами між банком та ТОВ "Р-ФІН був підписаний договір поруки № 12/15-79/068 від 18.08.2008 року, згідно якого поручитель - ТОВ "Р-ФІН" в особі директора ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях позичальника - ОСОБА_4, які виникають з умов зазначеної генеральної кредитної угоди та укладених в її рамках кредитних договорів.

Згідно п. 2.1. договору поруки № 12/15-79/068 від 18.08.2008 року у випадку невиконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по кредитним договорам, укладеним в рамках генеральної кредитної угоди, ТОВ "Р-ФІН" несе солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Так, позивач вказує, що банк виконав взяті на себе зобов'язання по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року в повному обсязі, відкривши позичальнику позичковий рахунок № 22032079107848 та перерахувавши кредитні кошти.

Однак, ОСОБА_4 в порушення п. 5.1. кредитного договору не виконала взяті на себе зобов'язання, а саме позичальником не здійснено погашення кредиту згідно встановленого графіку та не сплачені відсотки за користування кредитними коштами.

Так, заборгованість ОСОБА_4 по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року згідно графіку погашення станом на 02.08.2010 р. по тілу кредиту становить 8775,92 євро (в гривневому еквіваленті 90529,08 грн.) та заборгованість по несплаченим процентам становить 5152,56 євро (в гривневому еквіваленті 53 151,89 грн.).

Станом на 02.08.2010 року загальна заборгованість ОСОБА_4 перед банком по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року складає 102343,99 євро, що в еквіваленті становить 1 055 742,05 грн., у тому числі:

- 89 774,56 євро, що становить 926080,52 грн. - заборгованість за кредитом;

-5152,56 євро, що становить 53151,89 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками;

-7 416,87 євро, еквівалент 76 509,65 грн. - заборгованість по пені.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_4 перед банком по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року складає 102 343,87 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.08.2010 р. становить 1055742,05 грн.

Разом з тим позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 553, 554 ЦК України, за якими поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязань боржником, просить суд стягнути вищевказану заборгованість по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року з поручителя ТОВ "Р-ФІН".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2010 р. порушено провадження у справі № 15/140-10-3853 та справу призначено до розгляду у засіданні суду.

Як встановлено судом, підставою для звернення Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до господарського суду з даним позовом є саме невиконання ОСОБА_4 зобовязань за кредитним договором № 010/15-79/08-353 від 18.08.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 в рамках укладеної генеральної кредитної угоди № 010/03-4/06-182 від 23.03.2006 року.

З огляду на те, що рішення суду по даній справі може вплинути на права або обовязки гр. ОСОБА_4 як позичальника по кредитному договору, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2010 р. вказану особу було залучено до участі у справі № 15/140-10-3853 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В ході розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги з огляду на те, що ОСОБА_4 було сплачено в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року 32521,55 грн. Відтак, представник позивача просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН” заборгованість за кредитним договором № 014/15-79/08/353 від 18.08.2008 р. в загальній сумі 1023220,50 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, проте представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала, також представник третьої особи в засідання суду не зявився.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

23 березня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” та ОСОБА_4 (позичальник) була укладена генеральна кредитна угода № 010/03-4/06-182 (а.с. 30-33), відповідно до якої банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 100000,00 євро строком до 23 березня 2009 р.

П. 1.2 ген.угоди передбачено, що фактична заборгованість по всіх діючих позичкових рахунках в рамках даної угоди не повинна перевищувати суми 100000,00 євро або її еквівалент.

При цьому кредитор надає позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є її невідємними частинами (п. 1.3 ген.угоди).

Згідно п. 1.4 ген.угоди за користування кредитами, отриманими в межах кредитної лінії, позичальник сплачує банку 12% річних.

Згідно додаткових угод № 1 від 20.06.2006 р. та № 2 від 28.03.2007 р., укладених Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” та ОСОБА_4 (позичальник) до генеральної кредитної угоди № 010/03-4/06-182 від 23.03.2006 р., сторони внесли зміни до ген.угоди стосовно розміру кредиту та строку користування кредитним коштами. Так, згідно додаткової угоди № 2 банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 297000,00 євро строком до 20 червня 2011 р. При цьому загальний розмір наданих позичальнику кредитних коштів (фактична заборгованість по всіх діючих позичкових рахунках) в рамках даної угоди не повинен перевищувати суми 297000,00 євро або її еквівалент.

18 серпня 2008 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” та ОСОБА_4 (позичальник) в рамках генеральної кредитної угоди № 010/03-4/06-182 від 23.03.2006 р. був укладений кредитний договір № 010/15-79/08-353, згідно якого банк надає позичальнику споживчий кредит за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку в сумі 90000,00 євро зі сплатою 16,25% річних строком до 20.06.2011 р. з погашенням відповідно до графіку погашення (додаток № 1), що є невідємною частиною цього договору, а також зі сплатою комісії за видачу кредиту у розмірі 0,99% від суми кредиту. Кредитні кошти призначались для використання на споживчі цілі (п. 2.1 договору).

При цьому умовами надання кредиту є його забезпечення, цільове використання, строку повернення та плати за користування.

Відповідно до п. 3.6 кредитного договору забезпеченням цього договору є:

-застава нерухомого майна нежитлової будівлі, загальною площею 442,60 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Енергетиків, 11, що належить майновому поручителю ТОВ „Р-ФІН” за договором купівлі-продажу реєстр. № 3443 від 27.06.2007 р.;

-застава транспортних засобів 18 одиниць, які належать позичальнику ОСОБА_4

Як передбачено п. 4.1 кредитного договору, банк зобовязується відкрити позичальнику позичковий рахунок № 22032079107848 та надати позичальнику кредитні кошти за умови надання позичальником забезпечення повернення кредиту, зазначеного в п. 3.5 даного договору.

В свою чергу позичальник згідно п. 5.1 кредитного договору зобовязується забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно на рахунок доходів кредитора № 22087079107848 у відповідності до графіку погашення заборгованості. Основна заборгованість за кредитом погашається позичальником також у відповідності з графіком погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою та укладеним в її рамках кредитним договором № 010/15-79/08-353 від 18.08.2008 р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (правонаступник Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль”) та ТОВ "Р-ФІН був укладений договір поруки № 12/15-79/068 від 18.08.2008 року, згідно якого поручитель - ТОВ "Р-ФІН" в особі директора ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях позичальника - ОСОБА_4, які виникають з умов зазначеного кредитного договору 010/15-79/08-353 від 18.08.2008 р.

Згідно п. 2.1. договору поруки № 12/15-79/068 від 18.08.2008 року у випадку невиконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по кредитним договорам, укладеним в рамках генеральної кредитної угоди, ТОВ "Р-ФІН" несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

В подальшому на підставі протоколу зборів акціонерів № Зб-45 від 14.10.2009 р. Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, у звязку з чим статут банку був викладений у новій редакції, що зареєстровано держреєстратором 05.11.2009 р.

27.11.2009 р. між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ „Р-ФІН” була укладена додаткова угода № 010/15-79/08-353/1 від 27.11.2009 р. до кредитного договору № 010/15-79/08-353 від 18.08.2008 р., згідно якої сторони внесли зміни до предмету вказаного договору та виклали п. 1.1 договору у новій редакції. Так, банк надає позичальнику споживчий кредит за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку в сумі 90000,00 євро зі сплатою 16,25% річних строком до 20.06.2012 р. та з погашенням відповідно до графіку погашення (додаток № 1), що є невідємною частиною цього договору, а також зі сплатою комісії за видачу кредиту у розмірі 0,99% від суми кредиту.

Згідно вказаної додаткової угоди на дату укладення цієї угоди фактична заборгованість позичальника за договором по сплаті кредиту становить 80767,83 євро, заборгованість з погашення процентів -13274,06 євро.

При цьому сторони домовились, що сума кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, тобто до 103274,06 євро, однак таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, банк виконав взяті на себе зобов'язання по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року в повному обсязі, відкривши позичальнику позичковий рахунок № 22032079107848 та перерахувавши кредитні кошти.

Однак, як зясовано судом та не спростовано відповідачем і третьою особою, позичальник ОСОБА_4 в порушення п. 5.1. кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року не виконала взяті на себе зобов'язання, а саме не здійснила погашення кредиту згідно встановленого графіку та не сплатила відсотки за користування кредитними коштами.

Так, згідно графіку погашення кредиту станом на 02.08.2010 р. по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року залишок заборгованості позичальника за кредитом становить 8775,92 євро (в гривневому еквіваленті 90529,08 грн.), залишок заборгованості позичальника по відсоткам становить 5152,56 євро (в гривневому еквіваленті 53 151,89 грн.).

Відтак, загальна сума заборгованості ОСОБА_4 перед банком по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року складає 102343,99 євро, що в еквіваленті становить 1 055 742,05 грн.

Між тим неповернення позичальником отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та несплата нарахованих процентів за користування кредитними коштами є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Пункт 6.5 кредитного договору встановлює, що у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань банк має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, штрафні санкції та інші витрати, повязані з виконанням зобовязань по кредиту.

Разом з тим суд вважає цілком обґрунтованим нарахування позивачем пені в сумі 7416,87 євро, що еквівалентно 76 509,65 грн., за порушення позичальником виконання своїх зобовязань за кредитним договором.

Адже згідно умов кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати нараховані відсотки та здійснювати погашення кредиту згідно графіку.

Так, ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено п. 9.1 кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_4 перед банком по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року складає 102 343,87 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.08.2010 р. становила 1055742,05 грн., що не спростовано ні відповідачем, ні третьою особою по справі.

Проте, під час розгляду справи, представником відповідача була надана до суду копія квитанції від 05.10.2010 р. про сплату ОСОБА_4 32521,55 грн. В якості погашення заборгованості за кредитним договором № 010/15-79/08-353 від 18.08.2008 р. У звязку з цим сума заборгованості ОСОБА_4 перед банком по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року на день розгляду справи складає 1023220,50 грн.

Між тим вищевказану суму заборгованості, яка виникла у третьої особи перед банком, позивач просить стягнути з відповідача як з поручителя.

Відповідно до положень ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача як з поручителя спірної суми заборгованості по кредитному договору № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року, що виникла у звязку з неналежним виконанням ОСОБА_4 своїх зобовязань по вказаному договору, що було встановлено судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” цілком обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у звязку з чим підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 грн. покладаються на відповідача (виходячи з заявленої позивачем до стягнення фактичної суми заборгованості).

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН”, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1023220,50 грн. задовольнити у повному обсязі.

2.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 30, кв. 80; код ЄДРПОУ 35179165) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, код 23876031) заборгованість за кредитним договором № 014/15-79/08-353 від 18.08.2008 року в загальній сумі 1023220/один мільйон двадцять три тисячі двісті двадцять/грн. 50 коп., витрати по держмиту в сумі 10232/десять тисяч двісті тридцять дві/грн. 20 коп., витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 18.10.2010 р.

Суддя