Рішення № 11840117, 12.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р.Справа № 15/139-10-3852 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Діасамідзе А.Д.

За участю представників:

від позивача Безверхий А.М.,

від відповідача Голянтов В.К.,

від третіх осіб - не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН”, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитними договорами у сумі 2351205,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН” заборгованості за кредитними договорами у сумі 2351205,65 грн., посилаючись на наступне.

19.11.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН” (позичальник) був укладений кредитний договір № 010/11-79/547, за умовами якого відповідачу було відкрито невідновлювальну кредитну лінію у сумі 780 000,00 грн. з процентною ставкою 13,5% річних, призначену на розвиток бізнесу, а саме для облаштування позичальником автобази, строком погашення до 17.11.2017 р.

05.11.2009 р. Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”.

27.11.2009 р. між АТ „Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ „Р-ФІН” було укладено додаткову угоду № 010/11-79/547/4 до кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р., згідно якої сторони домовились, що за користування кредитом з дати підписання додаткової угоди позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі процентної ставки, розмір якої може змінюватись на умовах договору. Процентна ставка на дату укладання договору складає 20% річних.

29.01.2008 р. між банком та ТОВ "Р-ФІН" був укладений кредитний договір № 010/15-79/31, за умовами якого відповідачу було відкрито невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1155000,00 грн. з процентною ставкою 15,5% річних, призначену на розвиток бізнесу, а саме для придбання нерухомості та для облаштування позичальником автобази, строком погашення до 29.01.2018 р.

27.11.2009 р. між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен банк Аваль” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Р-Фін” були укладені додаткові угоди № 010/11-79/547/4 від 27.11.2009 р. до кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. та № 010/15-79/31/5 від 27.11.2009 р. до кредитного договору № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р., згідно з яких сторони домовились, що за користування кредитом, з дати підписання додаткової угоди, позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі процентної ставки, розмір якої може змінюватись на умовах договору. Процентна ставка на дату укладання договорів складала 20% річних.

Як вказує позивач, ним були виконані зобов'язання за кредитними договорами № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. та № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р. в повному обсязі, а саме відповідачу були відкриті позичкові рахунки № НОМЕР_1 і № 2073279133941, на які були перераховані кредитні кошти в сумі 780000,00 грн. і 155000,00 грн. відповідно.

Однак, відповідач в порушення п. 6.1. кредитних договорів № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. та № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р., не виконав взяті на себе зобов'язання, а саме не здійснив погашення кредиту згідно встановленого графіку та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами.

Так, станом на 02.08.2010 р. загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-ФІН" перед банком по кредитному договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року складає 945 758,77 грн., у тому числі:

-847 121,34 грн. - заборгованість за кредитом;

-86 366,33 грн. - заборгованість за відсоткам;

-12 271,09 грн. - нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту.

Також станом на 02.08.2010 р. загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-ФІН" перед банком по кредитному договору № 010/15-79/31 від 29.01.2008 року складає 1 405 446,88 грн., у тому числі:

-1 258865,53 грн. - заборгованість за кредитом;

-128 374,79 грн. - заборгованість по відсоткам;

-18 206,57 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту.

Таким чином, позивач зазначає, що загальна заборгованість ТОВ "Р-ФІН" перед банком по кредитному договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року та № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р. складає 2 351 205,65 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2010 р. порушено провадження у справі № 15/139-10-3852 та справу призначено до розгляду у засіданні суду.

Як встановлено в засіданні суду від 20.09.2010 р., між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та гр. ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 010/11-79/547/1 від 19.11.2007 р., за яким ОСОБА_4 (поручитель) на добровільних засадах взяла на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-ФІН", що виникають з кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року та усіх додатках і додаткових угод до нього, заборгованість за яким є предметом спору у даній справі.

Крім того, 29 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та гр. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були укладені договори поруки № 010/15-79/31/1 та № 010/15-79/31/2, за якими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяли на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-ФІН", що виникають з умов кредитного договору № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р. та усіх додатках і додаткових угод до нього, заборгованість за яким є предметом спору у даній справі.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2010 р. до участі у справі № 15/139-10-3852 були залучені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, проте представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Треті особи письмові пояснення по суті спору не надали, також представники третіх осіб в засідання суду не зявились.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

19 листопада 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р-ФІН" (позичальник) був укладений кредитний договір (невідновлювальна кредитна лінія) № 010/11-79/547 (а.с. 30-33), згідно якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 780000,00 грн., що призначено на розвиток бізнесу та для облаштування позичальником автобази.

Згідно п. 1.2 договору кредит надається позичальнику траншами або однією сумою та повинен бути повернутий банку у строк до 17 листопада 2017 року. При цьому умовами надання кредиту є його забезпечення, цільове використання, строку повернення та плати за користування.

За користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору 13,5% річних (п. 1.3 договору).

Згідно п. 3.3 кредитного договору видача позичальнику кредиту здійснюється на підставі письмової заяви позичальника за умови укладання договорів забезпечення, передбачених п. 2.1 цього договору, та надання документів, що підтверджують виконання п 2.2 договору (договір страхування та документ про сплату страхового платежу)

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором забезпечується:

- заставою належної майновому поручителю ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (предмет застави);

- порукою ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Також 29.01.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р-ФІН" (позичальник) був укладений кредитний договір № 010/15-79/31, за умовами якого відповідачу було відкрито невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1155000,00 грн. з процентною ставкою 15,5% річних, призначену на розвиток бізнесу, а саме для придбання нерухомості та для облаштування позичальником автобази, строком погашення до 29.01.2018 р.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору № 010/15-79/31 виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором забезпечується:

- заставою належних майновому поручителю ОСОБА_5 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (предмет застави);

- порукою ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

- порукою ОСОБА_5, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4.

Як зазначено в п. 2.2 вказаних кредитних договорів, позичальник зобовязаний здійснювати страхування, зазначених в п. 2.1 договору предметів застави на користь банку на суму ринкової вартості предмету застави щорічно протягом строку користування кредитом за цим договором в страховій компанії, погодженій з банком.

Проценти за користування кредитом нараховуються, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту банку. При цьому сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (п. 3.5 договорів).

П. 3.6 кредитних договорів передбачено, що позичальник зобовязаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток до цього договору), рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом. Також позичальник зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.

В п. 6.1 кредитних договорів вказано, що позичальник зобовязується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору. У випадку порушення умов цього договору позичальник зобовязується сплачувати кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором (п. 6.2 договору).

Розмір пені за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій визначено п. 10.2 кредитних договорів.

05 серпня 2008 року ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ „Р-ФІН” уклали додаткову угоду № 010/11-79/547/2 до кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. (а.с. 35), згідно якої сторони внесли зміни в розділ 1 „Предмет договору” вказаного кредитного договору. Згідно п. 1.1 кредитного договору в редакції зазначеної додаткової угоди банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 780000,00 грн. (ліміт кредитування), тобто кредит, призначений на розвиток бізнесу, а саме для облаштування позичальником автобази, строком повернення по 17.11.2017 р. включно, зі сплатою 17% річних.

Згідно додаткової угоди № 010/11-79/547/3 від 26.12.2008 р. до кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. сторони виклали у новій редакції графік повернення кредиту.

В подальшому на підставі протоколу зборів акціонерів № Зб-45 від 14.10.2009 р. Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, у звязку з чим статут банку був викладений у новій редакції, що зареєстровано держреєстратором 05.11.2009 р.

27.11.2009 р. між АТ „Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ „Р-ФІН” були укладені додаткова угода № 010/11-79/547/4 від 27.11.2009 р. до кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. та додаткова угода № 010/15-79/31/5 від 27.11.2009 р. до кредитного договору № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р., згідно яких сторони домовились, що за користування кредитом, з дати підписання додаткової угоди, позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі процентної ставки, розмір якої може змінюватись на умовах договору. Процентна ставка на дату укладання договорів складала 20% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 2.1 кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та гр. ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 010/11-79/547/1 від 19.11.2007 р., за яким ОСОБА_4 (поручитель) на добровільних засадах взяла на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-ФІН", що виникають з кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року та усіх додатках і додаткових угод до нього, заборгованість за яким є предметом спору у даній справі.

Також 29 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та гр. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були укладені договори поруки № 010/15-79/31/1 та № 010/15-79/31/2, за якими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяли на себе зобовязання перед банком відповідати по зобовязанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-ФІН", що виникають з умов кредитного договору № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р. та усіх додатках і додаткових угод до нього, заборгованість за яким є предметом спору у даній справі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 уклала з ЗАТ „Страхова компанія „Кредо-Класик” договори добровільного страхування майна, що є предметом застави (№ 016223/2202/0000237 від 20.11.2007 р., № 016223/2202/0000327 від 30.01.2008 р., № 016304/2202/0000025 і № 016304/2202/0000026 від 12.01.2010 р.), за якими банк є вигодонабувачем за кредитними договорами № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. та № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р., забезпеченням зобовязань за якими є майно страхувальника ОСОБА_5, передане в заставу банку згідно з договорами іпотеки (№ 161 від 20.11.2007 р., № 40 від 30.01.2008 р.).

Як вказує позивач, ним були виконані зобов'язання за кредитним договором № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. в повному обсязі, а саме відповідачу було відкрито позичковий рахунок № НОМЕР_1, на який були перераховані кредитні кошти в сумі 780000,00 грн. Згідно протоколу рішення кредитного комітету малого та середнього бізнесу № 4746 від 26.11.2009 р. залишок за кредитним договором № 010/11-79/547 від 19.11.2007 р. був збільшений на фактичну заборгованість по відсоткам на суму 141 121,34 грн. Протягом періоду кредитування дії кредитного договору з позичкового рахунку були перераховані кредитні кошти на загальну суму 921 121,34 грн.

Також позивачем були виконані зобов'язання за кредитним договором № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р., а саме відповідачу було відкрито позичковий рахунок № 2073279133941, на який було перераховані кредитні кошти в сумі 1155000,00 грн. Згідно протоколу рішення кредитного комітету малого та середнього бізнесу № 4746 від 26.11.2009 р. залишок за кредитним договором №010/15-79/31 від 29.01.2008 р. був збільшений на фактичну заборгованість по відсоткам на суму 203 365,53 грн.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Однак, як зясовано судом та не спростовано відповідачем, відповідач в порушення п. 6.1. кредитного договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року не виконав взяті на себе зобов'язання, а саме не здійснив погашення кредиту згідно встановленого графіку та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами.

Так, згідно графіку погашення кредиту, станом на 02.08.2010 р. по кредитному договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року залишок заборгованості за кредитом позичальника становить 847121,34 грн., залишок заборгованості за відсотками позичальника становить 86366,33 грн., нарахована пеня становить 12 271,09 грн.

До того ж судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р., зокрема, не здійснив погашення кредиту згідно встановленого графіку та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, що є порушенням зобовязання в силу ст. 610 ЦК України. Так, згідно графіку погашення кредиту, станом на 02.08.2010 р. по кредитному договору № 010/15-79/31 від 29.01.2008 року залишок заборгованості за кредитом позичальника становить 1258865,53 грн., залишок заборгованості за відсотками позичальника становить 128 374,79 грн., нарахована пеня складає 18 206,57 грн., що разом складає 1405 446,88 грн.

Між тим відмовою повернути отримані кредитні кошти за вищевказаним кредитним договором та сплатити нараховані проценти за користування кредитним коштами відповідач порушив умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Разом з тим суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені по кредитному договору № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року в сумі 12271,09 грн. та нарахованої пені по кредитному договору № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р. в сумі 18 206,57 грн. за порушення строків повернення кредиту.

Адже згідно умов вказаних кредитних договорів відповідач зобов'язався сплачувати нараховані відсотки, здійснювати погашення кредиту згідно графіку.

Так, ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено п. 10.2 кредитних договорів, за порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Відтак, загальна сума заборгованості ТОВ "Р-ФІН" перед банком по кредитним договорам № 010/11-79/547 від 19.11.2007 року та № 010/15-79/31 від 29.01.2008 р. складає 2351 205,65 грн., що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” цілком обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у звязку з чим підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита в розмірі 23512,06 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН”, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитними договорами у сумі 2351205,65 грн. задовольнити у повному обсязі.

2.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-ФІН” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 30, кв. 80; код ЄДРПОУ 35179165) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, код 23876031) заборгованість по кредитному договору №010/11-79/547 від 19.11.2007 року та кредитному договору № 010/15-79/31 від 29.01.2008 року в загальній сумі 2351205/два мільйона триста п'ятдесят одна тисяча двісті п'ять/грн. 65 копійок, витрати по держмиту в сумі 23512/двадцять три тисячі пятсот дванадцять/грн. 06 коп., витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 18.10.2010 р.

Суддя