Рішення № 11839998, 19.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.10 Справа№ 12/122(10)

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Управління комунальної власності департаменту економічної політики, м.Львів,

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Львів.

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення неустойки.

За участю представників:

Прокурор: Лящук Т.І. посвідчення №7;

Від позивача: Гусак Ю.І. (довіреність у справі);

Від відповідача : ОСОБА_4- адвокат;

Представникам сторін розяснено права та обовязки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. За клопотанням сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: Позов заявлено Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Управління комунальної власності департаменту економічної політики до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення неустойки

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 14.09.2010 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 28.09.2010 р.

В судове засідання 28.09.10р. зявилися представники сторін, надали пояснення по суті предмету спору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №2208 від 26.01.09р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача відповідача нерухоме майно, а відповідач зобов'язався прийняти зазначений у договору об'єкт нерухомості та оплатити його вартість в сумі 226652,40 грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я. 26.01.2009 року. Проте, відповідач в обумовлений договором термін оплату за нерухоме майно не здійснив. За неналежне виконання умов договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 86 918, 64 грн. Просить позов задоволити.

Представник відповідача подав суду відзив в якому визнав факт не проведення ФОП ОСОБА_2 розрахунків по договору купівлі продажу від 26.01.09р. №2208, однак просив суд застосувати при розгляді позову позовну давність, та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 45330,48 грн. Також представник відповідача стверджує, що прокурором безпідставно заявлено позов в інтересах Управління комунальної власності департаменту економічної політики, оскільки у правовідносинах, які виникли на підставі спірного договору, департамент реалізовував свої функції як органу місцевого самоврядування а не органу держави.

В судовому засіданні 28.09.10р. оголошувалась перерва до 05.10.10р.

В судовому засіданні 05.10.10р. прокурором подано відзив на заперечення відповідача, в якому він обґрунтував підстави звернення прокурора з даним позовом до суду, а саме обґрунтував в чому були порушені інтереси держави.

Також прокурором подано клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 45330,48 грн.

В судовому засіданні 05.10.10р. розгляд справи відкладався до 19.10.10р. у звязку з неявкою представника позивача.

В судове засідання 19.10.10р. зявилися представники сторін, прокурор та позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач позовні вимоги заперечив.

Суд заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

26.01.09р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір №2208 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, відповідно до умов якого позивач зобовязався відповідно до ухвали 11-ї сесії 5-го скликання Львівської міської ради № 2151 від 23.10.08р., передати у власність відповідачу нежитлові приміщення в підвалі загальною площею 79,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний Договір посвідчено 26.01.09р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Колиняком І.Я.

У п. 1.5. Договору визначено вартість обєкта продажу, що становить 226652,40 грн. в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач зобовязався заплатити позивачу вищевказану вартість будівлі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору, тобто в строк не пізніше 27.02.09р.

Згідно п. 3.1. Договору передача обєкта продажу здійснюється продавцем покупцю в 3-денний термін після сплати повної вартості придбаного обєкта продажу.

Як встановлено проведеною прокуратурою перевіркою, відповідач всупереч положенням чинного законодавства України та взятих на себе зобов'язань згідно умов Договору, належним чином і у встановлені строки не оплатив визначену Договором суму коштів за об'єкт продажу, що самим відповідачем визнається у відзиві на позов.

П. 7.2 Договору купівлі-продажу передбачає що у випадку повної або часткової несплати відповідачем ціни об'єкта продажу протягом строку встановленого п. 2.1 Договору, Договір підлягає розірванню, об'єкт продажу повертається позивачу, а відповідач сплачує неустойку (штраф) у розмірі 20% ціни, за яку куплено об'єкт продажу, яка стягується без необхідності обґрунтування її розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації” від 17.09.08р. № 846.

Згідно з п. 7.5 Договору, невиконання покупцем обов'язків за Договором є підставою для розірвання Договору у встановленому законом порядку.

15.12.09р. позивачем направлено на адресу ФОП ОСОБА_2, Лист від 15.12.09р. № 5-7131/2302 із проханням сплатити суму основного боргу за обєкт продажу в розмірі 226652,40грн. та пеню за порушення строків оплати. У випадку невиконання викладеної пропозиції позивач запропонував відповідачу розірвати Договір №2208 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 26.01.09р., добровільно повернути позивачу обєкт продажу, сплатити встановлену неустойку та відшкодувати витрати за експертну оцінку обєкта.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, викладені у листі вимоги залишені відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про розірвання Договору та стягнення неустойки в примусовому порядку.

Позивач просить суд стягнути неустойку розраховану у відповідності до п. 7.2 договору в розмірі 45330,48 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 11.09.09 р.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач зобовязався заплатити позивачу вартість будівлі в розмірі 226652,40грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору, тобто в строк не пізніше 27.02.09р.

За умовами ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 538 ЦК України встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що 15.12.09р. позивачем направлено на адресу відповідача Лист від 15.12.09р. № 5-7131/2302 із проханням сплатити суму основного боргу за обєкт продажу в розмірі 226652,40 грн. та пеню за порушення строків оплати. У випадку невиконання викладеної пропозиції позивач запропонував відповідачу розірвати Договір №2208 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 26.01.09 р., добровільно повернути позивачу обєкт продажу, сплатити встановлену неустойку та відшкодувати витрати за експертну оцінку обєкта.

Однак, як встановлено судом, відповіді на вищевказаний лист позивача, відповідач не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п. 7.2. Договору купівлі-продажу, в разі повної або часткової несплати відповідачем ціни об'єкта продажу протягом строку встановленого п. 2.1 Договору, Договір підлягає розірванню, об'єкт продажу повертається позивачу, а відповідач сплачує неустойку (штраф) у розмірі 20% ціни, за яку куплено об'єкт продажу, яка стягується без необхідності обґрунтування її розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації” від 17.09.08р. № 846.

П. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2008р. № 846 “Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації” установлено, що розмір неустойки, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України “Про приватизацію державного майна” строк коштів за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, становить 20 відсотків ціни, за яку придбано такий об'єкт, включаючи земельну ділянку.

Позивач просить суд стягнути неустойку розраховану у відповідності до п. 7.2 договору в розмірі 45330,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини третьої ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив суд застосувати при розгляді позову позовну давність, та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 45330,48 грн.

Відповідно до частини другої ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини четвертої ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що право на нарахування пені виникло у позивача 28.02.09 року та припинилось 31.08.2009 року, строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені сплинув 01.09.2010 року. Прокурор звернувся з позовом до суду 09.09.2010 року, відтак, строк спеціальної позовної давності щодо стягнення пені сплинув до звернення прокурора з позовом до суду.Не заслуговують на увагу суду твердження прокурора про те, що термін ним не пропущено оскільки лише в вересні 2010 року до нього звернувся позивач ,однак про порушення свого права позивачу було відомо 28.02.2009 року і останній не надав доказів,що ним пропущено термін позовної давності з поважних причин, а тому суд відмовляє у поновленні строку позовної давності.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 45330,48 грн. слід відмовити.

Згідно п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог сумі 321,00 грн. (85,00 грн.-державне мито за розгляд судом немайнового спору щодо розірвання договору купівлі-продажу та 236,00 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.)

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 174, 188, 193, 216, 230, 232 ГК України, ст.ст.256, 258, 267, 509, 525, 526, 538, 599, 610, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Розірвати Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 26.01.09р. №2208р, укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька,15. Код ЄДРПОУ 25558625) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Ідент номер НОМЕР_1).

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Ідент номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (отримувач УДК у Личаківському р-ні м. Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

6. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення виготовлений, підписаний 23..10.2010 року.

Суддя