Рішення № 11839982, 14.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10                                                                                           Справа№ 26/105

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік ЛТД»м. Львів

До відповідача Концерн «Сімекс-Холдинг» м. Львів

Про стягнення 12951,19 грн.

За зустрічним позовом Концерн «Сімекс-Холдінг» м. Львів

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпік ЛТД» м. Львів

Про визнання недійсними договорів

           Суддя Довга О.І.

           Секретар Скремета О.О.

Представники :

від позивача : Бриндас Ю.Б. –представник за довіреністю

від відповідача : не з‘явився

від позивача за зустрічним позовом –не з‘явився

від відповідача за зустрічним позовом Бриндас Ю.Б. –представник за довіреністю

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

          Клопотань про здійснення технічної фіксації суду не подано.

Суть спору :

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік ЛТД»м. Львів до Концерну «Сімекс-Холдинг» м. Львів про стягнення 12951,19 грн., за зустрічним позовом Концерну «Сімекс-Холдінг» м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік ЛТД» про визнання недійсними договорів.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у попередніх ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з врахуванням заяви від 19.07.2010 року, відповідно до якої просить –стягнути з Концерну 11694,00 грн. основного боргу, 263,20 грн. три відсотки річних, 993,99 грн. індекс інфляції.

В задоволені зустрічного позову просить відмовити за безпідставністю.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 4752246.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов‘язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд вважає первісний позов документально та нормативно обгрунтованим, таким, що підлягає до задоволення за наступного:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпік ЛТД»та Концерном «Сімекс-Холдинг»укладено Договір № 23/2008-08/Д від 20.08.2008 року (Договір І), відповідно до якою Виконавець (ТзОВ «Олімпік ЛТД») зобов'язується виготовити, провести монтаж та доставку виробів з деревини, згідно специфікації, а Замовник (Концерн «Сімекс-Холдинг») - прийняти виконану роботу Виконавця на об'єкті Замовника та оплатити її на умовах Договору.

Згідно п. 4.1. Договору І Замовник оплачує аванс в розмірі 60 % від загальної суми Договору І, 20 % перед відвантаженням товару та 20 % після встановлення виробів, а п. 3.2. передбачає, що термін виконання замовлення - 60 робочих дні з моменту внесення авансу та уточнення розмірів.

Судом встановлено, що 29.08.08 р. Замовником внесено аванс в розмірі 60 % - 32 297,40 грн., а п. 3.2. Договору 1 передбачено, що термін виконання замовлення становить 60 днів з моменту внесення авансу та уточнення розмірів.

Всі передбачені Договором І вироби були виготовлені підприємством Позивача у встановлений термін, однак, у зв'язку з невиконанням Концерном «Сімекс-Холдинг»взятих на себе зобов'язань щодо оплати наступних 20 % загальної суми Договору І (п. 4.1.), ТзОВ «Олімпік ЛТД»було вимушене не відвантажувати, та не встановлювати вироби згідно з специфікаціями.

19.01.09 р. Замовник оплатив 10 766, 00 гри., а Виконавець вивіз та змонтував вироби, підтвердженням чого є Акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ - 0000013. В судовому засіданні встановлено, що жодних претензій щодо якості виробів та виконаних робіт до ТзОВ «Олімпік ЛТД»не надходило.

Станом на день розгляду спору борг Замовника за виконані роботи, по Договору І становить 9 795,60 гри.

П. 5.3 Договору від 20.08.2008 року передбачено, що за кожен день прострочки оплати замовлення, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від прострочено суми, але не більше двох облікових ставок НБУ.

23.02.2009 року між ТзОВ «Олімпік ЛТД» та Концерном «Сімекс-Холдинг» укладено Договір № 04/2009-02/Д (Договір П), відповідно до якого Виконавець (ТзОВ «Олімпік ЛТД») зобов‘язується виготовити, провести монтаж та доставку виробів з деревини, згідно специфікації, а Замовник (Концерн «Сімекс-Холдинг»- прийняти виконану роботу Виконавця на об‘єкті Замовника та оплатити її на умовах Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору II, Замовник оплачує аванс в розмірі 60% від загальної суми Договору П, 20% перед відгрузкою товару і 20% після встановлення виробів.

П. 3.2. Договору П передбачає, що термін виконання замовлення - 19 робочих дні з моменту внесення авансу та уточнення всіх конструктивно-технічних питань, щодо замовлених виробів.

Як встановлено в судовому засіданні, та доведено матеріалами справи - 03 03.09 р. Замовником внесено аванс в розмірі - 6 466, 20 грн.

Позивачем доведено, що всі передбачені Договором П вироби були виготовлені підприємством Позивача у встановлений термін, однак, в зв‘язку з невиконанням Концерном «Сімекс-Холдинг»взятих на себе зобов'язань щодо оплати наступних 20% загальної суми Договору П (п. 4.1.), ТзОВ «Олімпік ЛТД» було вимушене не відвантажувати, та не встановлювати вироби згідно з специфікаціями.

25.03.09 р. Замовник оплатив 2 156, 00 грн., а Виконавець вивіз та змонтував вироби, підтвердженням чого с Акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ —0000014. Жодних претензій щодо якості виробів та виконаних робіт до ТзОВ «Олімпік ЛТД» не надходило,

Станом на день розгляду спору борг Замовника перед Виконавцем за виконані роботи, відповідно до Договору П, становить 1898,80 грн.

Пунктом 5.3. Договору П передбачено, що за кожен день прострочки оплати замовлення, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми, але не більше двох облікових ставок НБУ.

Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договорами № 23/2008-08/Д від 20.08.2008 року та № 04/2009-02/Д від 23.02.2009 року складає 11694,00 грн.

29.07.2009 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію про погашення існуючої заборгованості.

Доказів погашення боргу суду не представлено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Концерн «Сімекс-Холдинг» вважається таким, що прострочив виконання зобов‘язання з 06.08.2009 року (після спливу семиденного терміну від дня надіслання претензії № б/н від 29.07.2009 року)

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов’язань перед Позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати. Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 263,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 993,99 грн.

В задоволені зустрічного позову суд відмовляє повністю, виходячи з наступного:

Як зазначено у зустрічній позовній заяві, згідно ст.ст. 12.9-12.12 Статуту, виконавчим органом Концерну, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Президент, який обирається на Загальних зборах учасників на 5 років. Президент вирішує усі питання діяльності Концерну, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції Загальних зборів учасників. Президент вправі, без довіреності, здійснювати дії від імені Концерну.

Станом на момент підписання спірних договорів, та на день розгляду спору Президентом Концерну є Марківський В.І.

Відтак, на думку Позивача за зустрічним позовом, тільки Марківський В.І., як Президент Концерну, який діє на підставі Статуту, має право підписувати договори від імені Концерну.

Договори, вказані у первісному позові підписані виконавчим директором Концерну «Сімекс-Холдинг»Мельник І.О., який згідно Статуту не є уповноваженою особою на вчинення правочинів.

Концерн «Сімекс-Холдинг»у зустрічній позовній заяві зазначає, що Договори є недійсними у зв‘язку із тим, що в момент їх укладення виконавчий директор Концерну Мельник І.О. не мав відповідних повноважень на укладення правочинів від імені Концерну. Внаслідок викладених у зустрічній позовній заяві обставин, як зазначає Позивач за зустрічним позовом, при укладенні Договорів не було додержано вимог, які передбачені ч. 2 ст. 203 ЦК України, а саме: особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

З врахуванням викладеного Позивач за зустрічним позовом –Концерн «Сімекс-Холдинг» просить визнати недійсними Договори № 23/2008-08/Д від 20.08.2008 року та № 04/2009-02/Д від 23.02.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою для визнання недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (стронами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину в контексті положень зазначених вище частин статті 203 Цивільного кодексу України є:

-          зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

-          особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-          волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-          правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-          правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

За приписами статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як зазначив Вищий арбітражний суду України у п. 9.2. свого Роз’яснення №02-5/111 від 12.03.1999 року (зі змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними», наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма, тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні, тощо). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

В даному випадку доказами подальшого схвалення Договорів є -

- Договір № 23/2008-08/Д від 20.08.2008 року підписаний від імені Концерну «Сімекс

Холдінг», директором Марківським В. 1. та скріплений печаткою;

- Договір № 04/2009-02/Д від 23.02.2009 року підписаний від імені Концерну «Сімекс - Холдінг», директором Марківським В. І. та скріплений печаткою;

- акт приймання-здачі робіт (надання послуг) № ОУ-0000013, підписаний і скріплений печаткою;

- акт приймання-здачі робіт (надання послуг) № ОУ- 0000014. підписаний та скріплений печаткою;

- попередній акт приймання-передачі виробів з деревини від 23.02.2009 р, підписаний та скріплений печаткою;

- грошові кошти перераховані на виконання Договорів, що підтверджується банківськими виписками;

- претензія № 04-СХ від 16.02.2009 року пред'явлена Концерном «Сімекс Холдінг»до ТзОВ «Олімпік ЛТД»;

- фактичне прийняття Концерном виробів та робіт за Договорами.

          Відповідно п.3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установа, організаціям, господарським об‘єднанням і громадянам дозволів на право відкриття і функціонування штемпельно-гравіювальних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, і затвердження Умов і правил здійснення діяльності по відкриттю і функціонуванню штемпельно-гравіювальних майстерень, виготовленню печаток і штампів (Затверджена наказом МВС України від 11 січня 1999 року №17 і зареєстрована Міністерством юстиції України від 28 квітня 1999 року за № 264/3557), відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також за законністю їх використання покладається на керівника підприємства. При зміні керівника печатки і штампи передаються новому керівнику за актом приймання-передачі. Керівники підприємств, установ організацій у випадку необхідності можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і використання печаток і штампів на одного із безпосередньо підпорядкованих йому працівників. Так само директор, у даному випадку Президент, може передоручити підписання документів від імені товариства іншій особі шляхом видання відповідного доручення від імені юридичної особи. Тому, якщо директор чи інша уповноважена особа проставила печатку на договір /акт виконаних робіт тим самим погоджує його. На документі стоїть печатка юридичної особи, яка завіряє підпис особи, що стоїть на документі, і не може бути використана (проставлена на документі) без відома діючого керівника юридичної особи.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до норми ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне судові витрати за первісним позовом покласти на Відповідача.

За зустрічним позовом судові витрати віднести на Концерн «Сімекс-Холдинг».

Керуючись ст.ст. 203, 215, 241, 837 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,43,49,75,82-84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги за первісним позовом ТзОВ «Олімпік ЛТД»до Концерну «Сімекс-Холдинг» про стягнення 12951,19 грн. задоволити повністю.

2.          Стягнути з Концерну «Сімекс-Холдинг»(79038, м. Львів, вул. Ярошинської,2, код ЄДРПОУ 33563061, МФО 385316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік ЛТД»( 79034, м. Львів, вул. Бузкова,13, код ЄДРПОУ 2555897, МФО 325774) 11694,00 грн. основного боргу, 263,20 грн. –три проценти річних, 993,99 грн. індекс інфляції, 129,51 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволені зустрічного позову Концерну «Сімекс-Холдинг»до ТзОВ «Олімпік ЛТД» про визнання недійсними Договорів № 23/2008-08/Д від 20.08.2008 року та № 04/2009-02/Д від 23.02.2009 року відмовити повністю.

4.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя Довга О.І.