Ухвала суду № 11839938, 21.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

21.10.10 Справа№ 24/62

За позовом : Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, м.Львів

Про стягнення 42614,05грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача Карвацький Р.М. представник

Суть спору: позов подано фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 до ВАТ „Західенерго” в особі Бурштинської ТЕС про стягнення 42614,05грн., в т.ч. 39663,26грн. основного боргу, 2181.44 грн. втрат від інфляції та 769,35грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за період з 26.02.2008 року по 02.09.2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 123 083,42грн.

Крім того, позивач придбав у відповідача товар на суму 89940,00грн., який оплатив частково в сумі 14400,00грн.

Таким чином, стверджує позивач, заборгованість відповідача становить 39663,26грн.

( 123083,42 89940,00 + 14400,00грн.).

10.06.2009 року позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату заборгованості, яка залишена без задоволення.

Як зазначено у позовній заяві, станом на 15.02.2010року заборгованість відповідача становить 39663,26грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 2181,44грн. та 3% річних в сумі 769,35грн.

23.02.2010 року господарським судом Івано-Франківської області порушено провадження у справі №3/32 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ВАТ „Західенерго” в особі Бурштинської ТЕС про стягнення суми 42614,05грн.

Згідно із ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2010року у справі №3/32, оскільки Бурштинська ТЕС є відокремленим підрозділом ВАТ „Західенерго” і не наділена повноваженнями діяти в судах від імені ВАТ „Західенерго”, матеріали справи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Львівської області.

Відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 29.04.2010р. справу №24/62 (3/32). прийнято до розгляду.

У звязку з тим, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області №3/32 від 13.04.2010року про передачу справи №3/32 за підсудністю до господарського суду Львівської області оскаржена в апеляційному порядку, згідно із ухвалою господарського суду Львівської області від 14.05.2010року провадження у справі 24/62 (3/32) було зупинене.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2010року №3/32, залишено без змін ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2010року у справі №3/32.

Згідно із ухвалою господарського суду Львівської області від 31.08.2010року провадження у справі поновлене.

Позивач в жодне судове засідання не зявився, витребуваних судом матеріалів не подав, причин невиконання вимог суду не пояснив. 14.09.2010р. позивач надіслав на адресу суду податкову накладну від 31.05.2010р. та накладну № 0075 від 07.05.2010р., згідно з якою відповідач відпустив позивачу товар - гравій на суму 40800,00грн.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, зокрема, що між сторонами немає договору, який би передбачав грошові зобовязання, що по накладній № 0075 від 07.05.2010р. відповідач відпустив позивачу товар - гравій на суму 40800,00грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, а позивач заборгував відповідачу 1136,74грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

За період з 26.02.2008 року по 02.09.2008 року по накладних, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 123083,42грн., а саме:

- по накладній №19 від 26.02.2008 року на суму 8676,24грн.;

- по накладній №44 від 05.05.2008 року на суму 5935,52грн.;

- по накладній №50 від 15.05.2008 року на суму 13422,00грн.;

- по накладній №51 від 16.05.2008 року на суму 4243,20грн.;

- по накладній №66 від 19.06.2008 року на суму 67767,18грн.;

- по накладній №86 від 23.07.2008 року на суму 12651,12грн.;

- по накладній №97 від 02.09.2008 року на суму 10388,16грн.

Факт отримання відповідачем товару, підтверджується поданими суду довіреностями, виданими відповідачем уповноваженим особам на отримання товару від позивач, а також підписом уповноваженої особи відповідача на накладних. Накладні та довіреності на отримання товару додані до матеріалів справи.

З акту звірки розрахунків станом 27.04.2009р., підписаного двома сторонами, вбачається, що позивач придбав у відповідача товар-керамзит на суму 89940,00грн. Отриманий від відповідача товар позивач оплатив частково в сумі 14400,00грн., підтвердженням чого є подане суду платіжне доручення №12 від 24.03.2008року.Відтак, заборгованість позивача за отриманий від відповідача товар становила 75540,00грн.

Крім того, згідно з актом звірки заборгованість позивача перед відповідачем за товар, отриманий за попередній період, становила 7880,16грн.

З урахуванням поставленого двома сторонами товару та зарахуванням зустрічних однорідних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем становила 39663,26грн. (123083,42 + 14400 89940,00- 7880,16), що підтверджено названим актом звірки взаємних розрахунків.

10.06.2009 року позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості в сумі 39663,26грн, яку відповідач отримав 16.06.2009р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, яке є у матеріалах справи.

Згідно з накладною № 0075 від 07.05.2010р. відповідач відпустив позивачу товар - гравій на суму 40800,00грн. Товар отримав представник позивача ОСОБА_3 за довіреністю сер.ЯОЖ №588586 від 06.05.2010року, яка додана до матеріалів справи.

На названій довіреності вказано, що заборгованість Бурштинської АЕС становить 39663,26грн.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника та оцінивши подані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у 7-денний строк від дня предявлення вимоги, якщо термін негайного виконання не випливає із договору або закону.

В силу ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Згідно із ст. 601 ЦК України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Статтею 604 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється за домовленістю сторін.

Зобовязання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами ( новація).

Новація припиняє додаткові зобовязання, повязані з первісним зобовязанням, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав від відповідача товар на суму 89940,00грн., який оплатив в березні 2008р. частково в сумі 14400,00грн.Крім того, позивач мав заборгованість перед відповідачем за товар на суму 7880,16грн.

В свою чергу позивач поставив відповідачу за період з 26.02.2008 р. по 02.09.2008 року товар на загальну суму123083,42грн., частина вартості якого зарахована сторонами в рахунок оплати товару, поставленого відповідачем позивачу.

За наслідками звірки взаєморозрахунків сторони склали акт від 27.04.2009р., згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становила 39663,26грн.

Після проведення звірки 10.06.2009 року позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості в сумі 39663,26грн, яку відповідач отримав 16.06.2009р.

Відтак, в силу ч.2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був сплатити суму боргу у 7-денний строк від дня предявлення вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що в рахунок оплати боргу відповідач поставив позивачу по накладній № 0075 від 07.05.2010р. товар на суму 40800,00грн., а позивач прийняв цей товар.

Названі обставини дають підстави для висновку, що зобовязання відповідача перед позивачем щодо сплати основного боргу в сумі 39663,26грн., а також втрат від інфляції в сумі 2181.44грн. та 3% річних в сумі 769,35грн. припинилися відповідно до ст.604 ЦК за домовленістю сторін внаслідок прийняття позивачем від відповідача товару на суму 40800,00грн.

Відповідно до пункту 1/1 частини 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі належить припинити у звязку з відсутністю предмета спору.

З огляду на те, що відповідач погасив свою заборгованість перед позивачем шляхом поставки йому товару лише після звернення позивача з позовом до суду (позов надійшов до суду 19.02.2010р), суд вважає, що спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, п.1/1 ч.1 ст.80, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”, ідентифікаційний код 23269555, адреса: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,15, на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 76006, АДРЕСА_1, - 426,14грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя