Рішення № 118397577, 16.04.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2024 року м. Рівне№460/1383/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд, з врахуванням заяви про зміну предмету позову:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713 «Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації», шляхом збільшення заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії за вислугою років;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 починаючи з 08 серпня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713 «Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації» у спосіб збільшення заробітку, з якого обчислювався розмір пенсії за вислугою років годувальника станом на дату смерті 16.08.2021 (50% від розміру якої складає пенсія ОСОБА_1 ), на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки: з 01.03.2022 - 1,20905; з 01.03.2023 - 1,05944;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області розраховувати для виплати пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , виходячи із 50% від перерахованого розміру пенсії за вислугою років годувальника ОСОБА_2 , розрахованого з врахуванням збільшення заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії за вислугою років годувальника станом на дату смерті 16.08.2021, на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки: з 01.03.2022 - 1,20905; з 01.03.2023 - 1,05944.

Заяви по суті справи.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника позивачу призначена на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №460/5604/22, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести починаючи з 26.10.2021 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , обчисливши розмір такої пенсії виходячи із 50% від пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку отримував годувальник на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, з 14.08.2021 пенсія позивача у зв`язку з втратою годувальника жодного разу не перераховується, всупереч наявній прямій нормі щодо обов`язкового перерахунку заробітку, з якого визначається базова пенсія годувальника, у постанові КМУ від 9 серпня 2005 року №713, відповідач осучаснення та збільшення як заробітку для обчислення пенсії, так і самої пенсії не здійснює, чим порушує право позивача на розмір, відповідній вимогам чинного законодавства, принципам законності, справедливості і соціальному захисту. Тому, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де вказано, що позивачці призначено пенсію по втраті годувальника на виконання судового рішення. Відповідач зазначає, що при переведенні на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №460/5604/22 ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 в розмірі 50% від пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку отримував годувальник на день смерті 14.08.2021, для обчислення розміру пенсії заробіток не враховувався, тому відсутні підстави для застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 713. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.02.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка обчислюється виходячи із пенсії за вислугою років годувальника станом на дату смерті.

Пенсія у зв`язку з втратою годувальника позивачу призначена на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №460/5604/22 (набрало законної сили 24.10.2022), яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 починаючи з 26.10.2021 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , обчисливши розмір такої пенсії виходячи із 50% від пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку отримував годувальник на день смерті 14.08.2021.

Позивач вважає в себе наявним право на перерахунок пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713 «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», тому позивач звернувся до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Приписами частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058- IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ст.10 Закону №1058-IV).

Як встановлено частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-IV).

Зі змісту частини третьої статті 36 Закону №1058-IV слідує, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За вказаними законодавчими нормами, члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

Судом встановлено, що позивачці призначено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 .

В межах розгляду справи №460/5604/22 було встановлено, що померлий чоловік позивачки отримував пенсію за вислугу років, призначену йому як працівник авіації і льотно-випробного складу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідачем не заперечувалось такого права годувальника на обчислення та виплату його пенсії як працівнику авіації і льотновипробного складу виходячи із його заробітної плати.

Частинами першою та другою статті 53 Закону №1788-ХІІ, зокрема, передбачений порядок обчислення розміру пенсії за вислугою років працівникам льотно-випробного складу, за змістом яких пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.

Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону 1788-ХІІ середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Аналогічний порядок обчислення пенсії за вислугою років працівникам льотно-випробного складу відображений, зокрема й у Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації та льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого 21.07.1992 постановою Кабінету Міністрів України №418 (надалі - Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації).

Таким чином, розмір пенсії померлого годувальника обчислювався виходячи із його заробітку, отриманого за період роботи на посаді працівника льотно-випробного складу авіації.

Згідно з пунктом 1 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і цього Порядку призначаються працівникам льотно-випробного складу, безпосередньо зайнятим у льотних випробуваннях (дослідженнях) дослідної та серійної авіаційної, аерокосмічної, повітроплавальної і парашутно-десантної техніки, незалежно від відомчої належності підприємства, організації, де вони працюють.

За приписами пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсія годувальника ОСОБА_2 в період з дня її призначення перераховувалась та підвищувалась, зокрема складала: з 01.03.2005 1386,85 грн; з 01.03.2007 2449,63 грн; з 01.03.2009 4248,80 грн; з 01.03.2010 4511,18 грн; з 01.03.2011 5266,78 грн; з 01.03.2012 6193,20 грн; з 01.03.2015 8185,77 грн; з 01.03.2016 9866,06 грн; з 01.03.2017 10740,00 грн (в межах максимального/ граничного розміру); з 01.03.2018 13730,00 грн (в межах максимального/ граничного розміру); з 01.03.2019 14970,00 грн (в межах максимального/ граничного розміру); з 01.03.2020 16380,00 грн (в межах максимального/ граничного розміру); з 01.03.2021 17690,00 грн (в межах максимального/ граничного розміру).

Відповідно до листа відповідача від 14.02.2024 пенсія за вислугу років ОСОБА_2 обчислювалася із заробітку станом на: 01.03.2018 22579,52 грн, 01.03.2019 28176,31 грн, 01.03.2020 33364,41 грн, 01.03.2021 36842,66 грн; коефіцієнт підвищення заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія: з 01.03.2018 1,3707, з 01.03.2019 1,24787, з 01.03.2020 1,18413, з 01.03.2021 1,10425.

Таким чином, пенсія за вислугу років ОСОБА_2 була визначена і перераховувалася відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації.

В судовому рішенні від 14.07.2022 у справі №460/5604/22 встановлено, що при обчисленні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідач зобов`язаний брати до уваги спеціальний пільговий стаж працівника авіації по Закону України «Про пенсійне забезпечення», та визначати пенсію у зв`язку з втратою годувальника позивачу виходячи з розміру пенсії померлого годувальника, яку він отримував на день смерті з огляду на положення частину першу статті 74 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою чітко визначено, що сім`ям пенсіонерів пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника, що узгоджується з приписами абзацу 1 пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Резолютивна частина рішення у справі №460/5604/22 зобов`язувала Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 починаючи з 26 жовтня 2021 року на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , обчисливши розмір такої пенсії виходячи із 50% від пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку отримував годувальник на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, пенсія позивачки у зв`язку з втратою годувальника була визначена із пенсії годувальника, в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті, зокрема в розмірі 50% від пенсії за вислугою років чоловіка, яка була призначена в свою чергу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і яка перераховувалася на підставі пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на те, що розмір пенсії за вислугу років годувальника ОСОБА_2 прямо залежав від заробітку, обчисленого зокрема відповідно до статті 65 Закону 1788-ХІІ, постанови КМУ від 22.05.1996 №550, постанови КМУ від 09.08.2005 №713, виплата пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника без її зміни та перерахунку суперечить порядку обчислення як базової величини заробітної плати годувальника (з якої обчислювалась пенсія за вислугою років), так і пенсії у зв`язку з втратою годувальника, яка також залежить, зокрема й від розміру заробітку годувальника (який підлягає щорічному перерахунку)

Суд зазначає, що отримання позивачем сталої величини пенсії з 26.10.2021, яка не змінюється, не перераховується, суперечить основним конституційним положенням соціального захисту.

Механізм законодавчого регулювання пенсійного забезпечення відповідатиме конституційним приписам у разі, коли він забезпечуватиме ефективне функціонування системи захисту життя, здоров`я й гідності людини та створить легальне підґрунтя для реалізації людиною, яка потребує соціального захисту, її фундаментальних прав і свобод.

Гарантоване статтею 46 Основного Закону України право на соціальний захист ґрунтується на тому, що розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають бути визначені з урахуванням потреб людини, людської гідності та інших конституційних цінностей, а також на тому, що за наявності економічних та інших передумов розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги мають бути своєчасно індексовані та/або перераховані.

Відмова відповідача та його бездіяльність у перерахунку щорічно пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713 фактично є порушенням законодавство встановлених принципів та конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист.

Враховуючи матеріали справи та наведене, суд вважає, що відповідач не обґрунтовано не перерахував позивачу пенсію на підставі пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого 21.07.1992 постановою Кабінету Міністрів України №418 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 за №713), чим допустив протиправну бездіяльність.

Тому, для захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 починаючи з 08 серпня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713 «Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації» у спосіб збільшення заробітку, з якого обчислювався розмір пенсії за вислугою років годувальника станом на дату смерті 16.08.2021 (50% від розміру якої складає пенсія ОСОБА_1 ), на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки: з 01.03.2022 - 1,20905; з 01.03.2023 - 1,05944.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області розраховувати для виплати пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , виходячи із 50% від перерахованого розміру пенсії за вислугою років годувальника ОСОБА_2 , розрахованого з врахуванням збільшення заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії за вислугою років годувальника станом на дату смерті 16.08.2021, на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки: з 01.03.2022 - 1,20905; з 01.03.2023 - 1,05944, суд зазначає наступне.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Отже, така вимога, на думку суду, є передчасною, заявленою на майбутнє, тому не підлягає до задоволення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 484 грн 49 коп, сплачена відповідно до квитанцій від 04.08.2023 та від 13.02.2024, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713 «Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 починаючи з 08 серпня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713 «Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації» у спосіб збільшення заробітку, з якого обчислювався розмір пенсії за вислугою років годувальника станом на дату смерті 16.08.2021 (50% від розміру якої складає пенсія ОСОБА_1 ), на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки: з 01.03.2022 - 1,20905; з 01.03.2023 - 1,05944.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 484 грн 49 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська область, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська