Рішення № 11839533, 18.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.10 р.                     Справа № 16/377                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Хотей” м.Макіївка, Донецької області

про зобов’язання повернути предмети лізингу та стягнення неустойки в розмірі 696043,46грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Науменко С.О. – за довіреністю

від відповідача: Цукур А.С. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.11.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” м.Київ до Приватного підприємства „Хотей” м.Макіївка, Донецької області про зобов’язання повернути предмети лізингу та стягнення неустойки в розмірі 696043,46грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 09.12.2009р. – 11год. 45хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 049-05/2008 від 14.05.2008р., акти приймання-передачі, специфікацію, графіки лізингових платежів, додаткові угоди № 1 від 11.12.2008р., № 2 від 03.02.2009р. до договору, договори купівлі-продажу № UA-11-2008-0187 від 14.05.2008р., № UA-11-2008-0196 від 14.05.2008р. та додатки до нього, розрахунок суми неустойки за несвоєчасне повернення предметів лізингу, неналежне виконання відповідачем умов договору лізингу, з приводу чого позивач звернувся до суду.

У відзиві від 12.01.2010р. відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. посилаючись на їх безпідставність.

          Відповідач звернувся до суду з клопотанням від 12.01.2010р., в якому просить зупинити провадження у справі, посилаючись на порушення Червоногвардійським районним судом м.Макіївки провадження у справі № 2-3214/09 про визнання недійсними договору фінансового лізингу № 049-05/2008 від 14.05.2008р. та договору купівлі-продажу № UA-11-2008-0187 від 14.05.2008р., до розгляду зазначеного позову по суті.

Згідно ч. 1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

          Однак, дослідивши зазначені заявником обставини, що на думку позивача є підставою для зупинення провадження у даній справі, суд дійшов висновку про залишення вищезазначеного клопотання без задоволення, оскільки не вбачає підстав для зупинення провадження.

          Надане відповідачем клопотання від 09.02.2010р. про залишення позовної заяви без розгляду суд також залишає без задоволення, у зв’язку з безпідставністю.

          08.09.2010р. через канцелярію суду відповідач надав клопотання, в якому просить суд прийняти до відома рішення господарського суду Донецької області по справі № 33/180 та зобов’язати позивача уточнити позовні вимоги з урахуванням рішення від 14.02.09р. по справі № 33/180.

          В частині вимог щодо зобов’язання позивача уточнити позовні вимоги з урахуванням рішення від 14.02.09р. по справі № 33/180, суд залишає клопотання відповідача без задоволення, зважаючи на те, що уточнення позовних вимог – це право позивача, надане йому відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

          14.05.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” (Лізингодавець) та Приватним підприємством „Хотей” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу за № 049-05/2008 (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Лізингодавець прийняв на себе зобов’язання придбати предмет лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у специфікації), та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем.

          Предметом лізингу, відповідно до визначеного у договорі терміну, є вказане в Специфікації (додаток № 1 до договору) майно, яке Лізингодавець набуває у власність у визначеного Лізингоодержувачем Продавця на підставі та на умовах договору купівлі-продажу та передає його Лізингоодержувачу у користування на умовах цього договору.

          На виконання прийнятих зобов’язань між Позивачем (Лізингодавець, Продавець), відповідачем (Лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сканія Україна” (Продавець) було укладено:

          - договір купівлі-продажу № UA-11-2008-0187 від 14.05.2008р. та додаткову угоду № 1К від 22.05.2008р. до нього, згідно яких товаром є 5 одиниць самоскидів Сканія P380CB8x4EHZ з кузовом Вельтон 21 куб., 2008 року випуску;

          - договір купівлі-продажу № UA-11-2008-0196 від 14.05.2008р. та додаткову угоду № 1 від 07.07.2008р., згідно якого товаром є 5 одиниць самоскидів Сканія P380CB8x4EHZ з кузовом Вельтон 21 куб., 2008 року випуску

          Відповідно до додатку № 1/1 „Специфікація” від 14.05.2008р. до договору, предметом фінансового лізингу є самоскиди Сканія P380CB8x4EHZ з кузовом Вельтон 21 куб.

          Попередня вартість предмету лізингу, початковий внесок, адміністративна комісія, відсоткова ставка, строк лізингу, лізинговий період та метод визначені сторонами договору у додатку № 2/1 „Умови фінансування” від 14.05.2008р. до договору.

          Також між сторонами був узгоджений графік сплати лізингових платежів.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі підписаних актів прийому-передачі № 049/1а від 23.05.2008р. та № 049/1б від 02.09.2008р.

          Строк лізингу – це строк, на який предмет лізингу передається у користування Лізингоодержувачу на умовах, погоджених в договорі, та який зазначений у Графіку платежів, та становить 60 місяців.

          Відповідно до пункту 3.2. договору, Лізингоодержувач зобов’язався своєчасно сплачувати Лізингодавцю всі передбачені договором платежі. Всі платежі, що здійснюються на підставі договору, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю на умовах, вказаних в договору, графіку платежів та умовах фінансування, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю сторін (п.3.1. договору).

          Згідно умов договору Лізингоодержувач прийняв на себе зобов’язання вчасно сплачувати всі платежі, передбачені договором, а також у змінах і доповненнях до нього (п.8.1.3. договору).

В підпункті 18.1.3. пункту 18.1. договору передбачено, що договір може бути розірваний Лізингодавцем в односторонньому порядку, якщо є хоча б одна з нижче зазначених умов. кожна з яких вважається істотним порушенням умов договору, серед яких вказано: Лізингодавець у строк, що перевищує 30 (тридцять) календарних днів від встановленої відповідно договору дати платежу не виплачує будь-який із платежів, що підлягає до сплати за договором (включаючи пені та штрафи).

Зважаючи на те, що Лізингоодержувач зобов’язання за договором щодо сплати періодичних лізингових платежів виконував не вчасно, позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 341 від 13.05.2009р., в якому повідомив про розірвання договору з 20.05.2009р. в односторонньому порядку, згідно підпункту 18.1.3. пункту 18.1. договору, у зв’язку з існуванням заборгованості з лізингових платежів, яка, як зазначив позивач, станом на 13.05.2009р. істотно перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

          Із матеріалів справи вбачається, що наявність у відповідача суми заборгованості за договором більше 30 календарних днів підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2009р. по справі № 33/180, згідно якого з відповідача стягнуто заборгованість по лізингових платежах в сумі 2’514’792,13 грн., що виникла за період із вересня 2008 року до травня 2009 року включно.

Отже, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу позивачем виникла заборгованість з лізингових платежів більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів, на підставі чого позивач наполягає на зобов’язанні відповідача повернути майно, яке є предметом лізингу за договором.

За приписами статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями) у разі дострокового розірвання договору лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Тотожні положення передбачає ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, оскільки згідно приписів ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених Цивільного кодексу України та законом.

В листі за вих. № 342 від 13.05.2009р. позивач вимагав повернення майна, що є предметом договору лізингу, а саме: 10 одиниць самоскидів Сканія P380CB8x4EHZ з кузовом Вельтон 21 куб., номера шасі: XLEP8X40005198408, XLEP8X40005198098, XLEP8X40005198139, XLEP8X40005198113, XLEP8X40005198780, XLEP8X40005200292, XLEP8X40005200288, XLEP8X40005200293, XLEP8X40005201532, XLEP8X40005201533, а також просив передати всю пов’язану технічну документацію, зокрема, сервісні книжки, технічні паспорти, повні комплекти ключів тощо, до 25.05.2009р. включно.

Проте, Відповідач тільки 08.06.2009р. повернув Позивачеві 4 одиниці техніки, а саме: самоскиди Сканія P380CB8x4EHZ з кузовом Вельтон 21 куб., державний номер АА1283НІ, № шасі 5198113, державний номер АА1282НІ, № шасі 5198780, державний номер АА 1279НІ, № шасі 5198098, державний номер АА1281НІ, № шасі 5198408.

Однак, на момент вирішення спору по суті до матеріалів справи не надано доказів повернення предметів лізингу згідно умов договору Лізингодавцеві (Позивачеві), а саме: 6 самоскидів Сканія, переданих Відповідачеві у користування.

Дослідивши та проаналізувавши обставини, на які позивач посилається в обґрунтування вимог щодо зобов’язання відповідача повернути майно, яке є предметом лізингу за договором, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу в розмірі 696043,46грн., суд виходить з наступного:

В обґрунтування вимог про стягнення неустойки за порушення відповідачем обов’язку щодо повернення предмету лізингу позивач посилається на приписи ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В пункті 19.1. договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов’язаний повернути предмет лізингу Лізингодавцю і передати всю пов’язану з ним документацію протягом 3 (трьох) робочих днів від дня розірвання договору.

Згідно п.17.1.3. договору, за порушення умов договору, у тому числі передбачених в п.19.1. договору, передбачена відповідальність Лізингоодержувача у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості предмету лізингу.

Так, позивачем за порушення відповідачем обов’язку щодо повернення предмету лізингу була нарахована неустойка за період з 26.05.2009р. по 03.09.2009р. в розмірі 696043,46грн.

Однак, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення суми неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу, виходячи з наступного:

Згідно рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2009р. по справі № 33/180 з Приватного підприємства „Хотей” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” було стягнуто грошові кошти, у тому числі штраф за несвоєчасне повернення техніки, в розмірі 551887,80грн.

Отже, предметом розгляду по справі № 33/180 вже були санкції, пов’язані з несвоєчасним поверненням відповідачем предмету лізингу саме за договором фінансового лізингу № 049-05/2008 від 14.05.2008р., а тому суд не вбачає підстав для повторного застосування штрафних санкцій до відповідача за несвоєчасне повернення останнім предмету лізингу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 785, 806 Цивільного кодексу України, ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” м.Київ до Приватного підприємства „Хотей” м.Макіївка, Донецької області про зобов’язання повернути предмети лізингу та стягнення неустойки в розмірі 696043,46грн. – задовольнити частково.

Зобов’язати Приватне підприємство „Хотей” м.Макіївка, Донецької області (вул.Московська, буд.62, кв.14, м.Макіївка, Донецька область, 86126; ЄДРПОУ 31534531) в місячний термін з дня набрання рішенням чинності повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” м.Київ (вул.Польова, 24 д, м.Київ, 03056; ЄДРПОУ 35378830) предмет лізингу – 6 одиниць самоскидів Сканія P380CB8x4EHZ з кузовом Вельтон 21 куб., номера шасі 5198139, XLEP8X40005200292 (№ кузова 5200292), XLEP8X40005200288 (№ кузова 5200288), XLEP8X40005201533 (№ кузова 5201533), XLEP8X40005200293 (№ кузова 5200293), XLEP8X40005201532 (№ кузова 5201532).

Стягнути з Приватного підприємства „Хотей” м.Макіївка, Донецької області (вул.Московська, буд.62, кв.14, м.Макіївка, Донецька область, 86126; ЄДРПОУ 31534531; р/р 2600612988 в Черемушкинському ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” м.Київ (вул.Польова, 24 д, м.Київ, 03056; ЄДРПОУ 35378830; р/р 2600615638 ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м.Київ, МФО 300335) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

В іншій частині позовних вимог – у задоволенні відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               

Повний текст рішення складений та підписаний 22.10.2010р.