Рішення № 118394083, 15.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуСправа №160/30634/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

22 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішенням по справі №054450002742 від 14.02.2023 р. управління обслуговування громадян №25 Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно із ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.06.1992 по 02.03.1996, з 10.06.1997 по 31.12.1998 в якості учня гірничого підземного, гірничого підземного, прохідника на шахті «Трудівська» на підставі пільгових довідок і довідки про заробітну плату від 06.05.2014 за № 903, 904, 905, виданих ВП «Шахта ім. Челюскінців».

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на умовах передбачених ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". До заяви були надані наступні документи: заява, паспорт, ІПН, довідка про реєстрацію місця проживання особи від 14.01.2021 за № 10/12-09, пільгова довідка, довідка про заробітну плату від 06.05.2014 за № 903, 904, свідоцтво про народження, довідки від 01.12.2020 за № 274, 273, довідка з військомата від 03.11.2020 за № 335, архівні довідки від 15.01.2021 за № 07-04/22, 07-04/23, 07-04/21, виписки з наказів про результати проведення атестації робочих місць. Проте, відповідач рішенням №054450002742 від 14.02.2023 р. відмовив у призначенні пенсії з підстав того, що до страхового стажу не враховано період роботи з 01.06.1992 по 02.03.1996, з 10.06.1997 по 31.12.1998 згідно пільгових довідок від 06.05.2014 за № 903, 904, оскільки вони видані у м. Донецьку більш ранньою датою і потребують перевірки, що передбачено п. 3 ст. 44 Закону України № 1058. Позивач з цим не погоджується та вважає, що такі дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправною відмову у призначенні пенсії, зобов`язати зарахувати періоди його роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою від 28 листопада 2023 року суд позовну заяву залишив без руху і встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду.

Ухвалою від 11 грудня 2023 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 02 лютого 2024 року суд позовну заяву залишив без руху і встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

08 лютого 2024 року представник позивача надала до суду клопотання про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 02 лютого 2024 року, шляхом надання квитанції про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою від 19 лютого 2024 року суд продовжив розгляд справи за позовною заявою.

03.01.2024 року на адресу суд від Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач зазначив, що позивач 07.02.2023 звернувся із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон). Необхідний страховий стаж, відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 25 років. Страховий стаж особи становить 20 років 10 місяців18 днів. Необхідний пільговий стаж, визначений ст.114 Закону, за Списком №1 становить 10 років, пільговий стаж позивача 7 років 11 місяців 6 днів. Періоди роботи згідно пільгової довідки №903 від 06.05.2014 не зараховано до загального пільгового стажу, оскільки видані у м.Донецьку більш ранньою датою і потребують перевірки, що передбачено п.3 ст.44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Не взято до уваги довідку про заробітну плату №904 від 06.05.2014, оскільки видані у м.Донецьку більш ранньою датою і відсутній акт зустрічної перевірки правильності та достовірності видачі довідки. Пільговий стаж по Списку №1 з 01.01.1998 по 10.11.2003 зараховано за індивідуальними відомостями про застраховану особу по спеціальному стажу за виключенням періоду перерви в атестації з 04.07.1999 по 22.05.2000, оскільки в трудовій книжці зазначена інформація про дати наказів на проведення атестації робочих місць (наказ від 04.07.1994 №437 та наказ від 23.05.2000 №396).

З урахувнням наведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з частинами 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 23.11.2020 року.

07.02.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на умовах передбачених ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

До заяви були додані наступні документи: паспорт, РНОКПП, довідка про реєстрацію місця проживання особи від 14.01.2021 за № 10/12-09, пільгова довідка і довідку про заробітну плату від 06.05.2014 за № 903, 904, свідоцтво про народження, довідки від 01.12.2020 за № 274, 273, довідка з військомата від 03.11.2020 за № 335, архівні довідки від 15.01.2021 за № 07-04/22, 07-04/23, 07-04/21, виписки з наказів про результати проведення атестації робочих місць.

Відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №054450002742 від 14.02.2023 р.

В обґрунтування рішення про відмову відповідач 2 зазначив таке:

Місце реєстрації заявника: АДРЕСА_2 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 07.02.2023

Призначення пенсії: за віком, на пільгових умовах за списком 1

Вік заявника: 52 роки.

Пільговий стаж заявника становить: 07 років 11 місяців 06 днів Страховий стаж заявника становить: 20 років 10 місяців 18 днів (з урахуванням пільгового стажу)

Періоди роботи згідно пільгової довідки №903 від 06.05.2014 не зараховано до загального пільгового стажу, оскільки видані у м.Донецьку більш ранньою датою і потребують перевірки, що передбачено п.3 ст.44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Не взято до уваги довідку про заробітну плату №904 від 06.05.2014, оскільки видані у м.Донецьку більш ранньою датою і відсутній акт зустрічної перевірки правильності та достовірності видачі довідки.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", м.Донецьк, на території якого знаходяться архіви шахти "Трудівська", відноситься до міст, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Будь-які органи, їх посадові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність, вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначенні у порядку, не передбаченому законом і будь-який акт, виданий вказаними органами є недійсний та не створює правових наслідків. Періоди з 01.01.1999 по 05.04.2006 та з 27.03.2008 по 27.11.2008 зараховано до пільгової роботи за списком 1 згідно даних СПОВ, оскільки підприємства знаходяться на непідконтрольній території.

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно п.п.1 п.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеними в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст. 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Щодо зарахування до пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 01.06.1992 по 02.03.1996, з 10.06.1997 по 31.12.1998 в якості учня гірничого підземного, гірничого підземного, прохідника на шахті «Трудівська» на підставі пільгових довідок і довідки про заробітну плату від 06.05.2014 за № 903, 904, 905 виданих ВП «Шахта ім. Челюскінців», суд зазначає таке.

Позивачем на підтвердження періоду роботи на Шахті «Трудівська» були надані пільгова довідка і довідка про заробітну плату від 06.05.2014 за №№ 903, 904, 905 виданих ВП «Шахта ім. Челюскінців».

Відповідно до довідки про реорганізацію шахти з 31.08.2017 року Відособлене підприємство «Шахта Трудівська» закрите відповідно до Наказу ДП «ДВЕК» № 80 від 17.05.2017, документи архіву були передані на зберігання ВП «Шахта ім. Челюскінцев» «ДВЕК», а місцезнаходженням даної юридичної особи є м. Донецьк, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07 листопада 2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», відноситься до міст, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому Відповідачем не були прийняті до розгляду.

ДП «ДВЕК» в складі якого знаходилося ВП «Шахта Трудівська» здійснило перереєстрацію на територію підконтрольну українській владі до міста Вугледар (роздруківка з реєстру), але листом № 26 від 25.01.2022 відмовило в наданні необхідних підтверджуючих довідок, оскільки первинна документація знаходиться в архіві «Шахта ім. Челюскінцев» в м. Донецьк, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07 листопада 2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», відноситься до міст, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

При цьому, що стосується доводів відповідача про те, що довідки № 903 від 06.05.2014 року та № 904 від 06.05.2014 року, видані на тимчасово окупованій території, не можуть бути взяті до уваги, суд виходить з того, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, вважають судді ЄСПЛ, Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №235/2357/17.

Суд зазначає, що не зарахування спірного страхового стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні періодів його роботи з 01.06.1992 по 02.03.1996, з 10.06.1997 по 31.12.1998 в якості учня гірничого підземного, гірничого підземного, прохідника на шахті «Трудівська» на підставі пільгових довідок від 06.05.2014 за № 903, 904, виданих ВП «Шахта ім. Челюскінців», оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд зробив висновок, що відмова відповідача в зарахуванні стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є протиправною.

У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивач довів та підтвердив належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 07.02.2024 року.

Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073,60 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішенням №054450002742 від 14.02.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до п.п.1 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди його роботи з 01.06.1992 по 02.03.1996, з 10.06.1997 по 31.12.1998 в якості учня гірничого підземного, гірничого підземного, прохідника на шахті «Трудівська» на підставі пільгових довідок від 06.05.2014 за № 903, 904, виданих ВП «Шахта ім. Челюскінців».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 цим судовим рішенням.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук