Рішення № 11839286, 21.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 жовтня 2010 р.           Справа 7/198-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест", м. Вінниця

до: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ "Вінницям"ясо"

про стягнення 381463,22 грн

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання Кислиця Л. С.

Представники :

позивача: Черненко С.М. - представник за довіреністю № 49 від 25.01.2010 року, паспорт серія АА 196126, виданий 10.06.1996 року.

Клекіт В.Ф. - представник за довіреністю № 451 від 20.10.2010 року, паспорт серія АА 144857, виданий 12.02.1996 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "Енергоінвест" заявлено позов про стягнення з ПАТ "Івано-Франківськ "Вінницям'ясо" 381463,22 грн. заборгованості за електричну енергію поставлену останньому згідно договору № 1226-Е від 09.03.2006 року.

Ухвалою від 05.10.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/198-10 та призначено до розгляду на 21.10.2010 року.

Відповідач в судове засідання 21.10.2010 року не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі отримав 07.10.2010 року, що вбачається з поштового повідомлення № 20261786.

При неявці відповідача в судове засідання суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В позовній заяві та доданих до неї документах зазначено поштову адресу відповідача - вул. Кірова 1, м. Вінниця, 21100.

При цьому місцезнаходженням відповідача зазначеному в довідці Головного управління статистики у Вінницькій області від 13.10.2010 року № 13/4/2190 вказано ідентичну адресу.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали про порушення провадження у справі яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що представниками позивача не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09.03.2006 року між ТОВ "Енергоінвест" (Продавець) та ВАТ "Івано-Франківськ "Вінницям'ясо" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 1226-Е.

Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору Продавець продає електричну енергію Покупцеві, а Покупець оплачує Продавцеві її вартість згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Покупець оплачує Продавцю спожиту електроенергію за ціною, визначеною у Додатку № 2 до Договору (п. 2.1 Договору).

Обсяг поставленої Продавцем і спожитої Покупцем електроенергії визначається за показниками розрахункових засобів обліку, які фіксуються Покупцем у вигляді письмового звіту (рапорту), і пред'являються Продавцеві у термін, передбачений п. 4.2.5 даного Договору, а також підписаного Сторонами акту прийому-передачі електроенергії (п. 3.3 Договору).

Оплата за спожиту електроенергію здійснюється Покупцем щомісячно по узгодженому Сторонами графіку, але не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок Продавця на підставі виставленого Продавцем рахунку-фактури (п. 2.2 Договору).

При цьому на Покупця покладено обов'язок своєчасно розраховуватись з Продавцем за спожиту електроенергію відповідно до умов розділу 2 цього договору (п. 4.2.4 Договору).

Крім того в п.8.2 Договору сторони погодили, що належним чином оформлені зміни цього Договору є його невід'ємною частиною. Листування у межах цього Договору проводиться за допомогою факсимільного і поштового зв'язку. Ксеро - і факсимільні копії змін Договору сприймаються, як інформація і юридичної сили не мають.

Також між сторонами було підписано договірний обсяг постачання (споживання) електричної енергії та гранична договірна величина споживання електричної потужності в години ранкового та вечірнього максимуму енергосистеми, а також погодження ціни на електроенергію, що постачається (продається) Покупцю.

23.10.2008 року між сторонами підписано договір про внесення змін до договору № 1226-Е від 09.03.2006 року відповідно до якого сторони, керуючись ст. 188 ГК України, ст.ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України та пунктами 8.1, 8.2 Договору № 1226-Е від 09.03.2006 року, дійшли згоди змінити пункт 2.2 Договору купівлі-продажу електричної енергії № 1226-Е від09.09.2006 року, виклавши його у наступній редакції:

"2.2. Оплата за фактично спожиту електроенергію здійснюється Покупцем подекадно відповідно до нижченаведеного графіка, шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок Продавця на підставі виставлених Продавцем рахунків-фактур:

- перший платіж - до 13 числа місяця, за який здійснюється розрахунок; -другий платіж-до 23 числа місяця, за який здійснюється розрахунок;

- остаточний розрахунок - до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі здійснення Покупцем оплати за спожиту електроенергію після 5 числа місяця, наступного за розрахунковий, передбачена пунктом 1 Додатку №2 до даного Договору знижка втрачає свою чинність і оплата за спожиту електроенергію має бути здійснена Покупцем за повною вартістю.

Інші умови Договору № 1226-Е від 09.03.2006 року, про які не йде мова у даному Договорі, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання".

В подальшому між сторонами були підписані додаткові договори про внесення змін до Договору № 1226-Е від 09.03.2006 року та 09.06.2010 року, якими вносились зміни стосовно вартості електричної енергії та найменування Покупця.

27.08.2010 року між сторонами було укладено договір, в якому з поміж іншого, було погоджено припинення обов'язку Продавця щодо продажу електроенергії Покупцю згідно договору купівлі-продажу електричної енергії № 1226-Е від 09.03.2006 року з 01.09.2010 року.

За посиланням позивача відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань та не здійснив розрахунок за спожиту електроенергію у липні - серпні 2010 року в зв'язку з чим станом на 06.09.2010 року заборгував суму коштів, що складає 381463,22 грн..

27.08.2010 року позивач направив претензію відповідачу з вимогою виконати договірні зобов'язання та перерахувати позивачу суму заборгованості 315953,92 грн..

Претензію відповідач отримав 30.08.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи.

За твердженням позивача відповідач після отримання претензії відповіді на останню не надав, заборгованість не погасив, що спонукало його звернутись з відповідним позовом до суду.

При дослідженні обставин спору судом встановлено, що на підставі договору № 1226-Е від 09.03.2006 року позивач за період з 09.03.2006 року по 14.10.2010 року фактично поставив відповідачу електроенергію на суму 6 681 082,84 грн., а відповідачем було сплачено 6 299 619,62 грн..

Таким чином сума заборгованості становить 381463,22 грн. (6681082,84-6299619,62).

Слід вказати, що факт поставки електроенергії та проведення розрахунків на вказані вище суми підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі електроенергії, рахунками-фактурами виставленими позивачем, банківськими виписками, довідкою щодо руху коштів по взаєморозрахунках тощо.

Окрім того, 01.09.2010 року між сторонами було підписано акт звірки розрахунків за договором від 09.03.2006 року № 1226-Е в якому було зафіксовано наявність боргу відповідача в розмірі 381463,22 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі електроенергії по актам та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору № 1226-Е між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище в додатковому договорі від 23.10.2008 року сторони погодили порядок розрахунків за отриману електроенергію.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт надіслання відповідачу претензії з вимогою сплатити заборгованість.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 381463,22 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

21.10.2010 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ "Вінницям"ясо", вул. Кірова 1, м. Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 00452995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест", провулок Станіславського, 16, м. Вінниця, 21022 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 24895253) - 381463 грн. 22 коп. основного боргу, 3814 грн. 63 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 жовтня 2010 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул. Кірова 1, м. Вінниця, 21100.