Постанова № 11838528, 19.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2010 року 14:55 № 2а-6982/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомЗакритого акціонерного товариства «DTP»

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва провизнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень За участю представників сторін:

Від позивача: Семашко Д.М. - представник за довіреністю

Від відповідача : Макар О.З. - представник за довіреністю

у судовому засіданні 19.10.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

ЗАТ «DTP»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.04.10р: №0003352310/0 та №0003342310.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит в сумі 6 140 грн. за господарською операцією з ТОВ «Будроост», на підставі належно оформленої його контрагентом податкової накладної. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарської операції вважає не доведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарського договору позивач вважає податкову і видаткову накладну.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат на суму 30 700 грн., а відтак заниження податку на прибуток в сумі 7 675 грн. вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати недійсними та скасувати оспорювані податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на те, що підставою для висновку про заниження податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що операції з придбання товару у ТОВ «Будроост» фактично не здійснювались, в звязку з чим наявність у позивача податкової накладної контрагента, виданої невстановленою особою не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цій накладній сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті якої занижуються податкові зобовязання з ПДВ та податку та прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, товар позивачем фактично не придбавався, а витрати на придбання товару (електродвигун), які позивач відніс до складу валових є надуманими, у звязку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з наведеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському районі проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «DTP»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово господарських взаємовідносин з ТОВ «Будроост»за період з 01.01.08р. по 31.12.08р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.04.10р. №191/23-10/22949472.

Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ за серпень 2008 року на суму 6140 грн. та порушення вимог п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті якого занижено податок на прибуток за 9 місяців 2008 року на суму 7675 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності господарської операції з ТОВ «Будроост», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту на внаслідок виявлених порушень податковим органом винесені податкові повідомлення рішення від 26.04.10р.:

№ 0003352310/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 9 210 грн., з якої: 6 140 грн. основного платежу та 3 070 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0003342310/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 11 513 грн., з якої: 7 675 грн. основного платежу та 3 838 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Правомірність вказаних податкових повідомлень рішень є предметом даного спору.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, у перевіряємому періоді ЗАТ «DTP»у податковому та бухгалтерському обліку відображено придбання у ТОВ «Будроост»товару; письмові договори на поставку товарів не укладались.

Як вбачається з акту перевірки, згідно рахунку фактури №2008/12 від 20.08.08р. ТОВ «Будроост»виписана видаткова накладна на поставку товару «електродвигун М315МК4 (250/1500)»та податкова накладна №9200802 від 20.08.08р. на загальну суму 36840 грн., в тому числі ПДВ 6140 грн., яка від імені ТОВ «Будроост»підписана директором ОСОБА_3 та скріплена печаткою товариства (у податковій накладній в місці підпису особи, яка склала накладну, зазначено «Огар»).

Сума ПДВ за вказаною податковою накладною включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2008 року та відповідає даним додатку №5 та даним податкової декларації з ПДВ відповідного періоду.

Перевіркою також встановлено, з урахуванням документів, наданих до перевірки, кредиторська заборгованість позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Будроост»складає 36840 грн.

Витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Будроост»за період з 01.01.08р. по 31.12.09р. було віднесено до складу валових витрат на загальну суму 30700 грн.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується, що позивачем товари фактично не придбавались, а ТОВ «Будроост»не поставлялись.

Так, із акту вбачається, що в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Будроост»поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, встановлено, що за період діяльності товариства, відповідно до розрахунку комунального податку за 4 квартал 2008 року рядок «кількість працівників»прокреслений; згідно декларації з податку на прибуток рядок 4.3 «витрати на оплату праці»- 2665 грн., рядок 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів»прокреслений. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Будроост»анульоване, про що свідчить долучений до матеріалів справи акт анулювання від 20.07.09р.

Перевіркою встановлено (сторінка 4 акту), що засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Будроост» в одній особі значився ОСОБА_3. Вказане підтверджується також і відомостями щодо юридичної особи із ЄДР станом на 15.12.09р.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.09р. по справі №2-3377/09, яке набрало законної сили 02.06.09р., визнано недійсним статут ТОВ «Будроост»з часу реєстрації та реєстрацію ТОВ «Будроост»в якості платника ПДВ з моменту видачі свідоцтва, тобто з 26.01.08р.

Як вбачається із вказаного рішення, ОСОБА_3 за винагороду від невстановленої особи здійснив усі необхідні дії для реєстрації ТОВ «Будроост», однак про те, що він значиться директором та засновником вказаного підприємства останній не знав, ніяких документів фінансово господарської діяльності підприємства, первинні бухгалтерські документи та договори не підписував, фінансово-господарської діяльності не здійснював. Судом встановлено, що особа вказана засновником ТОВ «Будроост»статутний фонд не формувала; активами підприємство не наділяла.

Судом також встановлено, що підприємство ТОВ «Будроост»за юридичною адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 15 фактично не знаходилось, про що податковим органом складено відповідний акт №959/23-10/35571303 від 01.03.10р. (сторінка 4 акту перевірки).

Під час судового розгляду позивачем не надано суду доказів в обґрунтування товарності вказаної операції; відсутні у позивача і документи на підтвердження транспортування товару, довіреності на його отримання, докази оплати вартості, тощо.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарська операція з купівлі-продажу товару фактично не мала товарного характеру, купівля та реалізація товару оформлені лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені правочинами купівлі-продажу.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

За наведених правових норм та враховуючи те, що податкова накладна підписана невстановленою особою, повноваження якої на здійснення господарської діяльності від імені ТОВ «Будроост»не встановлені та не підтверджені, з огляду на те, що ОСОБА_3, як зазначено вище, був єдиним працівником на підприємстві, у суду відсутні підстави вважати таку податкову накладну первинним бухгалтерським документом в розумінні Закону, тобто документом, який підтверджує фактичне придбання позивачем товару у ТОВ «Будроост».

За встановлення судом факту не придбання товару у ТОВ «Будроост», сама по собі наявність у позивача податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум до податкового кредиту, так як така накладна видана та підписана невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи.

За таких обставин, державна реєстрація ТОВ «Будроост»в ЄДРПОУ на оформлення документів сама по собі не може бути доказом придбання товару у вказаного Товариства, а тому доводи позивача з цього приводу не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу про завищення податкового кредиту в сумі 6140 грн., завищення валових витрат на суму 30 700 грн. за вказаною господарською операцією та заниження у звязку з цим податкових зобовязань з ПДВ в сумі 6 140 грн. та податку на прибуток в сумі 7675 грн.

Отже, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 22.10.10р.