Постанова № 11838502, 20.10.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-108/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до субєкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

13.01.2010 року позивач, Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові), звернувся до суду з адміністративним позовом до субєкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 98406,61 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 24162,54 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до п.3.ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-Х11 платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законодавством терміни. Платник податку, згідно ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу. Відповідач на даний час суму податкового боргу не сплатив.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2010 року провадження у справі зупинено та 17.09.2010 року ухвалою суду-поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в справі.

В судове засідання відповідач повторно не зявилась. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Проте, конверт з судовою повісткою на 27.09.2010 року відділом звязку повернуто до суду з відміткою «відмови від отримання», на 20.10.2010 року конверт повернуто - «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, оскільки він умисно ухилився від отримання судової повістки та не скористався правом участі в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрована виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 22.08.2006 року та взята на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові 23.08.2006 року за № 22969, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 347050 та довідкою про взяття на облік платника податку від 23.08.2006 року № 1832/Ф/29-040 (а.с.5,6).

Згідно ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував податки до бюджету, чим порушив діюче на час виникнення спірних правовідносин податкове законодавство з огляду на наступне.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена виїзна планова документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 23.08.2006 року по 30.06.2008 року за результатами якої складено акт № 1018/17-219/3133510466 від 26.09.2008 року. Перевіркою встановлено, що при здійсненні підприємницької діяльності, застосовуючи спрощену систему оподаткування обліку та звітності ФОП ОСОБА_1 перевищила 500000,00 грн., а саме виручка від здійснення підприємницької діяльності склала 592331,00грн. В порушення ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та п.п.4.2.8 п.4.2., п.п.4.3.25 п.4.3 ст. 4, п.67.1 ст. 7, п.п.9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не сплатила податок з доходів фізичних осіб з суми доходу, який перевищив граничний розмір річної виручки, встановленої для платників єдиного податку. Донараховано за 2006 рік - 7501,89 грн. З І кварталу 2007 року ФОП ОСОБА_1 перейшла на загальну систему оподаткування. Валові доходи за 2007 рік складають 148344,00 грн. ФОП ОСОБА_1 документально не підтвердила свої витрати за 2007 рік та згідно її листа витрати перевіркою враховані за нормою 25% від суми валового доходу, що складає 37086,00 грн. Перевіркою донараховано 16660,65 грн. податку з доходів фізичних осіб. Крім того перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включила до податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно з податковими накладними, виписаними ПП «Техкомплектпостач», а саме: від 17.10.2006 року № 4 (ПДВ 580 грн.), від 02.11.2006 року № 307 (ПДВ 36756,20 грн.) та від 10.12.2006 року № 113 (ПДВ 9108 грн.). Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Техкомплектпостач» анульовано 20.01.2006 року (акт про анулювання Свідоцтва платника ПДВ від 20 січня 2006 року № 143). Також, відповідач у січні 2007 року включила до податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка не підтверджена податковими накладними. Згідно з поданими на перевірку податкових накладних сума ПДВ з вартості придбаних товарів за січень 2007 року складає 17972,00 грн., а згідно декларації за 2007 рік 37039,00 грн. Перевіркою донараховано за 2007 рік 76301,00 грн. податку на додану вартість.

За результатами перевірки ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.09.2008 року № 0017771720/0 на суму 24162,54 грн. по податку з доходів фізичних осіб та № 0017761720/0 від 26.09.2008 року про сплату 76301,00 грн. податку на додану вартість і 38150,50 грн. штрафної санкції, яка нарахована відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III.

За результатами розгляду первинної скарги рішенням ДПІ у м. Чернігові від 28.10.2008 року № 30387/Ф/25-008, повідомлення-рішення від 26.09.2008 року № 0017771720/0 в частині сплати 10790,00грн. податку на додану вартість та застосованої штрафної санкції скасовано, а в інших частинах зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На підставі рішення ДПА в Чернігівській області від 29.12.2008 року № 317/Ф/25-02 прийнятого за розглядом скарги, ДПІ у м. Чернігові надіслано відповідачу податкові повідомлення-рішення від 14.01.2009 року № 0017771720/2 про сплату 24162,54 грн. з податку з доходів фізичних осіб та № 0018171720/2 про сплату 65511,00 грн. податку на додану вартість та 32755,50 штрафної санкції.

26 березня 2009 року на адресу відповідача ДПІ у м. Чернігові направила податкові повідомлення рішення № 0017771720/3 про сплату 24162,54 грн. по податку з доходів фізичних осіб та № 0018171720/3 про сплату 98266,50 грн. по податку на додану вартість, з яких: за основним платежем 65511,00 грн. та штрафними санкціями -32755,50грн.

Податковий борг в сумі 170,00 грн. з податку на додану вартість виник у звязку з несплатою податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2008 року № 00021241740/0. На момент визначення податкового зобовязання у відповідача існувала переплата у сумі 29,89 грн., тому сума заборгованості становить 140,11 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 98266,50грн. виник у звязку з несплатою податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2009 року № 0018171720/3.

Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.03.2009 року № 0017771720/0 на суму 24162,54 грн.

Отже, загальна сума заборгованості по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб становить 122569,15 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ввідної частини Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.1.1.2 п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.1.1.3 п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані та незаконними в судовому порядку не визнані, а тому сума податкового зобовязання є узгодженою.

Згідно п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено обставини при яких контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, а саме: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. а-в п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 цього Закону, зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання несплачена платником податків у визначені строки вважається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання в строки передбачені п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, а тому вона у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є сумою податкового боргу платника податків. Отже, податковий борг це в будь-якому випадку узгоджене податкове зобовязання, яке не сплачене у встановлений строк.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги у відповідності до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181.

На виконання вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією були направлені перша податкова вимога № 1/4020 від 07.07.2008 року та друга податкова вимога № 2/5839 від 13.08.2008 року, які відповідачем отримані особисто 17.07.2008 року та 18.08.2008 року (а.с.7,8).

На підставі п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, 17.1.3. у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На теперішній час сума заборгованості складає становить 122569,15 грн. та відповідачем не погашена.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Активами платника податків згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу» державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У зв'язку з несплатою податкового боргу позивач звернувся з позовом до суду та просить у рахунок його погашення звернути стягнення на активи відповідача.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оскільки податкові зобовязання не були погашені платником податку самостійно вони підлягають стягненню примусово за рахунок його активів у відповідності з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач не надав належних доказів, які б спростували доводи позивача.

За таких обставин суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові до субєкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р/р НОМЕР_1 у ЧРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 353586) до державного бюджету:

на р/р 31110029700002 в УДК Чернігівської області, код 14010100, МФО 853592, код 22825965 податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 98406 (девяносто чотириста шість) грн. 61 коп.;

на р/р 33217801700002 в УДК Чернігівської області, код 11010200, МФО 853592, код 22825965 податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 24162 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Соломко І.І.