Постанова № 11838447, 20.10.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4556/10/2370 20.10.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: прокурора Мовчан В.В.; представників: позивача Надьон А.Л. за довіреністю, відповідача Німича О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Соснівського району м. Черкаси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»про стягнення страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Соснівського району м. Черкаси звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі УПФУ в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»заборгованості зі сплати страхових внесків.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що за травень та червень 2010 р. відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 135 855 грн. 90 коп.

Оскільки сума страхових внесків в сумі 135 855 грн. 90 коп. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, прокурор та позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач позов визнав повністю та просив розстрочити сплату стягуваної заборгованості до кінця 2011 року.

Заслухавши думку прокурора, який вважав, що позов підлягає задоволенню, пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

ВАТ «Черкаський приладобудівний завод» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 14309572).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником в розумінні цього Закону та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що формують систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до управління УПФУ в Соснівському районі м. Черкаси районі розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень 2010 р. та червень 2010 р. із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 127 838 грн. 20 коп. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5 % сукупного оподатковуваного доходу в сумі 8 017 грн. 70 коп.

За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 135 855 грн. 90 коп.

За змістом статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання відповідача про розстрочення заборгованості, то суд зазначає, що згідно статті 263 КАС України із заявою (поданням) про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може звернутись лише державний виконавець або сторона виконавчого провадження.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення сплати заборгованості до кінця 2011 р.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» (18000, м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 5/1, ідентифікаційний код 14309572) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 21367650) заборгованість зі сплати страхових внесків за травень - червень 2010 р. у сумі 135 855 (сто тридцять пять тисяч вісімсот пятдесят пять) гривень 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, шо може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 25 жовтня 2010 р.

Суддя Л.В.Трофімова