Постанова № 11838368, 28.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2010 р. № 2-а- 41187/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача - Білик Н.В., відповідача - Єсіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17 серпня 2009 року № 0001162330/0 Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визначення суми податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств у розмірі 74142,70 грн., а саме: 51657,00 грн. за основним платежем, 22485,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

Податковий орган вважає, що ТОВ «Торгівельний будинок «Тредекс»завищено показники валових витрат задекларованих у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у п.4.11»Декларації податку на прибуток підприємств, при цьому залишається незрозумілим, відсутність яких первинних документів по конкретним договорам та контрагентам, на думку податкового органу, є порушенням.

Податковий орган вважає, що ТОВ «Торгівельний будинок «Тредекс»не обґрунтовано віднесло до складу валових витрат суму 80636,38 грн., яка складається з витрат на відрядження директора підприємства за період з 19.03.2007р. по 31.03.2009р. ТОВ «Торгівельний будинок «Тредекс»не згоден з такими висновками, оскільки лише відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, на суми витрат є підставою для невключення таких сум до складу валових витрат. ТОВ «Торгівельний будинок «Тредекс»на час здійснення перевірки мав усі документи на підтвердження витрат по відрядженню директора Абольнікова Г.М., що підтверджує і акт перевірки від 04.08.2009р. № 1514/2330/34951798.

Також, на думку податкового органу, у другому кварталі 2008 року ТОВ «Торгівельний будинок «Тредекс»до складу валових витрат віднесено витрат на придбання валюти більше, ніж було отримано компенсації за її придбання відповідно до договору комісії від 24.04.2008р. № 24/04-08 (комітент - «Корнелія-Центр»). Між тим, визначена відповідачем сума валових доходів в розмірі 853554,00грн., на думку позивача, не підтверджується розрахунками відповідача та спростовується наданими первинними документами. На підставі зазначеного, позивач вважає незрозумілим суть порушення, та взагалі не вважає його доведеним.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ „Торгівельний будинок „Тредекс»у перевіряємому періоді було віднесено до складу валових витрат та задекларовано по рядку 04.13 Декларацій з податку на прибуток підприємства, наданих до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова витрати на відрядження директора Абольнікова Г.В. за межі України, економічна доцільність понесення яких та віднесення цих витрат до складу валових витрат, їх вплив на фінансово - господарську діяльність підприємства не були обґрунтовані підприємством.

ТОВ «Торгівельний будинок «Тредекс»віднесено до складу валових витрат у другому, третьому та четвертому кварталах 2008 року витрати у розмірі 16719 грн., 82973 грн. й 11432 грн. відповідно без наявності первинних бухгалтерських документів обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не доведено економічну доцільність віднесення цих витрат до складу валових витрат їх та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства.

ТОВ „Торгівельний будинок «Тредекс»у другому кварталі 2008 віднесено до складу валових витрат собівартість придбаної валюти для подальшого придбання за межами митної території України металопрокату на підставі договору комісії від 24.04.2008 року №24/04-08 (комітент «Корнелія-Центр») на суму 8944 грн. більше, ніж відобразило у складі валових доходів суму отриманої компенсації, а саме: витрати на придбання валюти у другому кварталі 2008 року склали 862498,0 грн. без урахування витрат на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі продажу валюти, грошова компенсація від комітента за придбані валютні цінності у складі валових доходів даного періоду згідно даних декларації ТОВ «ТД «Тредекс», наданої до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова та даних перевірки 853554 грн. Тобто підприємством у квітні 2008 року було понесено витрат па придбання валюти більш, ніж було отримано компенсації за її придбання.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” Білик Н.В. - в судове засідання зявилася, позов просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова Єсіна О.В.- в судове засідання зявилася, просила відмовити в задоволенні позову з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова була проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.03.2007 по 31.03.2009 року, про результати якої складено акт від 04.08.2009 р. № 1514/2330/34951798. (а.с 32)

Відповідно до акту від 04.08.2009 р. № 1514/2330/34951798, перевіркою були встановлені порушення:

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Тредекс»збільшено обєкт оподаткування у розмірі: за 2007 рік на 9818 грн., півріччя 2008 року на 72114 грн., 3 квартал 2008 року на 168113 грн., 2008 рік на 196822 гри., внаслідок чого донараховано податку на прибуток за 2007 рік на 2455 грн., півріччя 2008 року на 18029 грн., 3 квартали 2008 року на 42028 грн. 2008 рік на 49205 грн.

На підставі акту від 04.08.2009 р. № 1514/2330/34951798 Державною податковою у Орджонікідзевському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення рішення № 0001162330/0 від 17 серпня 2009 року про стягнення з позивача заборгованості з податку на прибуток підприємств у сумі 74142,70 грн., з якої за основним платежем 51657 грн., штрафної санкції 22485,70 грн. (а.с.31).

З приводу завищення ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” валових витрат у IV кварталі 2007 року, I, II, III, IV кварталах 2008 року за рахунок віднесення до їх складу витрат на відрядження директора підприємства Абольнікова Г.В. судом встановлено наступне.

16 травня 2007 року позивачем («Дистрибютор») було укладено договір про співпрацю № 01/05-07 від 16.05.2007 року з ТОВ «Компанія TREDEX»(Виробник) (т. 2, а.с. 109-112)

Відповідно до п. 1.1 договору про співпрацю № 01/05-07 від 16.05.2007 року виробник зобовязується виготовляти та поставляти продукцію та документи, що стосуються такої продукції, у власність Дистрибютору, з наданням ексклюзивного права на реалізацію продукції будь яким третім особам (які не є стороною за договором) на Території ( країни СНД і Європи, за виключенням України), протягом усього терміну дії Договору. Дистриб'ютор зобовязується приймати і своєчасно оплачувати продукцію на умовах цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 цього договору до зобовязань Виробника входить обовязок у відповідності до замовлень Дистриб'ютора, передавати йому партії продукції в обумовлені сторонами терміни.

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2 п. 2 цього договору до зобовязань Дистриб'ютора входить купувати у виробника продукцію окремими партіями і здійснювати їх продаж у межах договірної території від свого імені та за свій рахунок відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 п. 3 цього договору умовами його виконання визначено:

- просування продукції на Території проводить дистриб'ютор за свій рахунок і на свій страх і ризик;

- поставка продукції Виробником Дистрибютору здійснюється окремими партіями, асортимент, кількість, терміни, умови оплати і відвантаження узгоджуються сторонами при укладенні договору поставки кожної партії; у разі зміни цін на продукцію Виробник зобов'язаний не менш ніж за три місяці повідомити про це дистриб'ютора;

- Дистриб'ютор реалізує Продукцію самостійно, від свого імені, або із залученням на свій розсуд комерційних агентів або комісіонерів, третіх осіб.

Підпунктом 6.4 п. 6 цього договору встановлено, що цей договір діє до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З аналізу зазначених вище положень укладеного договору про співпрацю вбачається, що він направлений на реалізацію господарської компетенції позивача по здійсненню діяльності на власний ризик та за власний рахунок з метою отримання доходу від продажу медичної техніки виробництва ТОВ «Компанія TREDEX», а отже пов'язаний з господарською діяльністю позивача.

На виконання зазначеного договору про співпрацю директором позивача Абольніковим Г.В. було здійснено виїзди у відрядження, метою яких було проведення діагностичних випробувань, переговорів, консультацій з приводу можливості застосування медичного діагностичного комплексу «TREDEX»виробництва ТОВ «Компанія TREDEX», що підтверджується протоколами проведення переговорів, копії яких залучені до матеріалів справи. (т. 2, а.с. 113)

Як вбачається з наданих представником позивача копій договорів між ТОВ «Компанія TREDEX»(«Постачальник») та ТОВ “ТБ “ТРЕДЕКС” («Покупець») №01/10-07 від 01.10.2007 року, № 01/11-07 від 01.10.2007 року, № 02/1-07 від 16.11.2007 року, № 01/11-08 від 04.11.2008 року, 02/11-08 від 25.11.2008 року, позивачем були придбані комплекси медичні діагностичні «TREDEX». (т.2, а.с. 47-66)

Придбане медичне обладнання було реалізовано позивачем на умовах, передбачених договором про співпрацю № 01/05-07 від 16.05.07 року, що підтверджується копіями контрактів № 0109 від 05.09.2007 року, № 0711 від 07.11.2008 року, № 0211 від 19.11.2007 року, № 0812 від 26.11.2008 року (т. 2, а.с.67-98)

Судом встановлено, що директор позивача протягом ІІ кварталу 2007 року І кварталу 2009 року виїжджав у відрядження з метою проведення переговорів та діагностичних випробувань діагностичних комплексів «TREDEX»в межах Території, на яку поширюються повноваження позивача як Дистрибютора згідно договору про співпрацю № 01/05-07 від 16.05.2007 року.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку про підтвердження позивачем звязку відряджень директора Абольнікова Г.В. з господарською діяльністю ТОВ “ТБ “ТРЕДЕКС”.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.4.8. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи.

Додатково до витрат, визначених першим абзацом цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Позивачем як під час перевірки, так і до суду надані первинні документи, що засвідчують вартість витрат на відрядження, а саме: копії рахунків та чеків з готелів, квитків, квитанцій (т.1, а.с. 76- 79, 84-90,94-97, 102, 106,112,117,122-131, 135-137, 142-144, 148-150, 155-157, 162-166, 172-175, 179-180, 184-188, 193, 198,202-205,212-214, 219-222)

Судом встановлено, що на всі відрядження директора підприємства оформлені накази про відрядження, посвідчення про відрядження, за їх результатами оформлено звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт. (т. 1, а.с. 75-76,81-83, 91-93, 98, 100-101, 103-105, 107, 109-111, 114-116,118, 120-121, 132, 133-134, 139-141, 145-147, 152-154, 159-161, 168, 170-171, 176-178, 181-183, 190-192, 195-197, 199-201, 207, 209-211, 216-218, 223, 225-226,228-229, 235-238, 240-240а, 242а, 244-250)

Під час проведення перевірки та в ході розгляду справи в суді не встановлено перевищень норм добових, визначених для відрядження по території України та за кордон, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23 квітня 1999 р. N 663.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що витрати на відрядження директора підприємства позивача Абольнікова Г.В. повязані з господарською діяльністю позивача, підтверджені належними первинними документами, а отже, правомірно віднесені до складу валових витрат у IV кварталы 2007 року, I, II, III, IV кварталах 2008 року.

Крім того, суд зазначає, що податковим органом за результатами перевірки не встановлено порушень порядку формування валових витрат позивачем у ІІ кварталі 2007 року та у І кварталі 2009 року у звязку з віднесенням до їх складу валових витрат на відрядження директора Абольнікова Г.В. з метою проведення переговорів та просування на ринку діагностичних комплексів «TREDEX», з приводу чого в судовому засіданні будь яких пояснень та обґрунтування представником відповідача ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова - надано не було.

Посилання відповідача на відсутність товару медичних комплексів диагностичних «TREDEX»в залишках запасів у позивача в періоди, коли відбувалися відрядження, не приймається судом до уваги в обґрунтування правомірності висновку про відсутність звязку витрат на відрядження з господарською діяльністю позивача, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Обовязок щодо поставки позивачу медичних комплексів діагностичних «TREDEX»покладено на ТОВ «Компанія «TREDEX»договором про співпрацю, яким також встановлено обовязок по здійсненню продажу зазначених комплексів позивачем.

Отже, висновок відповідача про відсутність звязку витрат на відрядження директора ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” Абольнікава Г.В. з метою просування на ринку зазначеного медичного комплексу з господарською діяльністю підприємства не є обґрунтованим, зроблений без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, та спростовується зібраними по справі доказами.

Щодо завищення ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” валових витрат у ІІ кварталі 2008 року на 8944,00 грн. у звязку з тим, що сума витрат на придбання валюти, віднесена до складу валових витрат, перевищує суму валового доходу у звязку з отриманням компенсації за таке придбання, судом встановлене наступне.

Між ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” («Комісіонер») та ТОВ «КОРНЕЛІЯ-ЦЕНТР»(«Комітент») було укладено договір комісії № 24/04-08 від 24.04.2008 року (а.с.48-50), в рамках виконання якого позивачем у другому кварталі 2008 року віднесено до складу валових витрат собівартість придбаної валюти для подальшого придбання за межами митної території України металопрокату у сумі 862498,00 грн. без урахування витрат на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі продажу валюти.

Витрати ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” на придбання валюти у другому кварталі 2008 року підтверджуються повідомленням про проведення операції на Міжбанківському Валютному Ринку України від 30.04.2008 року, з якого вбачається, що сума коштів, які були фактично витрачені на купівлю іноземної валюти склали 862498,00 грн. (а.с. 57)

В акті перевірки від 04.08.2009р. № 1514/2330/34951798 зроблено висновок про завищення валових витрат позивача у 2 кварталі 2008 року у звязку тим, що у складі валових доходів зазначеного періоду, згідно наданих декларацій, ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС”, віднесена грошова компенсація від комітента за придбані валютні цінності в сумі 853554 грн., що є меншою, ніж сума відображених валових витрат на 8944,00 грн.

Згідно даних перевірки, грошова компенсація від комітента за придбані валютні цінності у складі валових доходів даного періоду склала 853554,00 грн.

Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи розшифровок сум валових доходів, до складу валових доходів в 2 кварталі 2008 року ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” було віднесено вартість зарахованої на розрахунковий рахунок іноземної валюти (176020 USD) в сумі 888901,00 грн.(т. 2, а.с. 153)

Будь яких пояснень, розрахунків та документального обґрунтування в судовому засіданні представником відповідача Харітоновою Ю.В., яка безпосередньо проводила перевірку, з приводу визначення розміру валових доходів в сумі 853554,00 грн. не надано, а в акті перевірки від 04.08.2009 р. № 1514/2330/34951798 не зроблено посилань на первинні документи, на підставі яких визначена ця сума.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 04.08.2009 р. № 1514/2330/34951798, щодо завищення валових витрат у 2 кварталі 2008 року на суму 8944,00 грн. не доведена відповідачем в ході розгляду справи та спростовується зібраними по справі доказами.

Щодо порушення ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо завищення сум валових витрат всього на суму 111124,00 грн., з яких у 2 кварталі 2008 року на суму 16719,00 грн., у 3 кварталу 2008 року на суму 82973,00 грн., у 4 кварталі 2008 року на суму 11432 грн., судом встановлено наступне.

Відповідачем в акті перевірки зазначено що, ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” віднесено до складових валових витрат у 2, 3, 4 кварталі 2008 року витрати у розмірі 111124,00 грн. без наявності первинних бухгалтерських документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не доведено економічну доцільність віднесення цих витрат до складу валових витрат та їх вплив на фінансово-господарську діяльність.

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача Харитонова Ю.В., висновок, зроблений в акті перевірки, дійсно ґрунтується на тому, що під час проведення перевірки нею не було встановлено, яким чином 111124,00 грн. відображені в бухгалтерському обліку позивача. Будь-які пояснення, щодо якого контрагента виявилися непідтвердженими валові витрати, у представників відповідача були відсутні.

Як встановлено судом з розшифровки валових витрат позивача, до складу валових витрат за 2, 3, 4 квартали 2008 року позивачем по строчці 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємств були віднесені витрати по наступних контрагентах:

КП ПКиО «Зелена роща»всього у сумі 2688,00 грн., з якої за 2-й квартал 2008 року у сумі 1004,19 грн., за 3-й квартал 2008 року в сумі 1011,67 грн., за 4-й квартал 2008 року в сумі 672,14 грн.;

ФОП Тополенко Т.М. за 2-й квартал 2008 року всього сумі 16505,00 грн.

ТОВ фірма «ЕНЕЛ»всього у сумі 12500,00 грн., з якої за 2-й квартал 2008 року у сумі 3500,00 грн., за 3-й квартал 2008 року в сумі 4500,00 грн., за 4-й квартал 2008 року в сумі 4500,00 грн.;

TTS International Trade and Sourcingmh and Co.KGm всього за 2-й квартал 2008 року у сумі 813377,63 грн.,

ФОП Бронін О.В. всього у сумі 94620,00 грн., з якої за 3-й квартал 2008 року в сумі 82700,00 грн., за 4-й квартал 2008 року в сумі 11920,00грн.;

ТОВ «Компанія TREDEX»всього за 4-й квартал 2008 року 177512,50 грн. (т.2, а.с 141-149)

До матеріалів справи представником позивача були надані первинні документи (договори, акти виконаних робіт, документи на оплату (т.2, а.с.167-211, т. 3 а.с. 5-86) щодо всіх сум зазначених витрат, відображених в деклараціях з податку на прибуток підприємств у складі валових витрат за 2, 3, 4, квартали 2008 року

Як свідчить таблиця співставлення сум валових витрат позивача за 2, 3, 4 квартали 2008 року (т. 3, а.с.88) з даними акту перевірки, до складу валових витрат позивача взагалі не віднесено по жодному з контрагентів зазначених в акті перевірки сум. З наданих до матеріалів справи копій платіжних документів судом також не встановлено здійснення позивачем окремих платежів у розмірах, які б відповідали даним акту перевірки.

Посилання представника відповідача на дані бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” в обґрунтування заперечень проти позову не беруться судом до уваги, оскільки формування показників податкових декларацій з податку на прибуток підприємств здійснюється на підставі даних податкового обліку, порядок ведення якого врегульований нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на зазначене, порядок відображення певних сум витрат або їх невідображення в бухгалтерському обліку платника податку не може бути підставою для висновків щодо належності ведення податкового обліку з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, висновок ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” сум валових витрат всього на суму 111124,00 грн., з яких у 2 кварталі 2008 року на суму 16719,00 грн., у 3 кварталу 2008 року на суму 82973,00 грн., у 4 кварталі 2008 року на суму 11432 грн. не доведений відповідачем в ході судового розгляду справи, а судом встановлена його невідповідність фактичним обставинам справи, яка не знайшла будь-якого пояснення з боку відповідача.

Щодо надання додаткової, крім наданої в акті перевірки контролюючим органом, оцінки первинним документам, наданим представником позивача, що були підставою для формування валових витрат за 2, 3, 4 квартали 2008 року, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, кожний державний орган, субєкт владних повноважень діє самостійно в межах визначеної йому компетенції, не має права передавати (делегувати) свої повноваження, крім визначених законом випадків. Суд не може перебирати на себе повноваження інших субєктів владних повноважень та обґрунтовувати прийняті ними рішення іншими обставинами, ніж ті, якими вони обґрунтовані, або змінювати зазначені рішення.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення від 17 серпня 2009 року № 0001162330/0, а його правова позиція, відображена в акті перевірки, ґрунтується на непідтверджених в ході розгляду справи обставинах, які відповідач безпідставно вважав встановленими.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, як таких, що не є обгрунтованими.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2009 року № 0001162330/0 не є законним, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 2, 8-14, 70, 71,72 94, 112, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2009 року № 0001162330/0 Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визначення суми податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств у розмірі 74142,70 грн., а саме: 51657,00 грн. за основним платежем, 22485,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК “ТРЕДЕКС” суму сплаченого судового збору в розмірі 3.40 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.10.2010 року.

Суддя Білова О.В.