Постанова № 11837797, 19.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 р. справа № 2а-19137/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Смагар С.В.

при секретаріЗакутько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Конкріт Строй», м. Маріуполь

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання протиправними дій

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1, м. Маріуполь

за участю представників:

від позивача: Ткаченко Н.Д. - директор, Оганджаняна В.С. за дов. від 04.10.2010р.

від відповідача: Гришакової Н.Є. за дов. від 31.05.2010р.

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Конкріт Строй» заявлено позов до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання протиправними дій, які полягають у складенні акту перевірки від 23 березня 2010 року № 574/07-2/33560411 та знятті з податкового кредиту суми в розмірі 109838 грн. 23 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на право підприємства на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного податкового періоду грудень 2009 року за податковими накладними березня, квітня та листопада 2009 року, оскільки дані накладні отримані позивачем із запізненням і саме у грудні 2009 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, доводить, що його дії відповідають вимогам діючого законодавства, та доводить неправильне формування позивачем податкового кредиту, оскільки не надано жодного доказу їх отримання у грудні 2009 року, в бухгалтерському обліку господарські операції проведені у березні, квітні та листопаді 2009 року. Також відповідач зазначає, що позивач не звертався до податкового органу при поданні податкових декларацій зі скаргами на неотримання податкових накладних своєчасно.

Третя особа проти позову заперечує, підтримала правову позицію відповідача, у судове засідання 19 жовтня 2010 року не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, внаслідок чого суд відповідно до статті 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

15 січня 2010 року позивачем до відповідача була подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року, в якій позивача, зокрема, у рядку 10.1 визначив обсяги придбання у розмірі 1007408 грн., дозволений податковий кредит у розмірі 201482 грн., у рядку 17 загальну суму податкового кредиту у розмірі 201482 грн.

З 10 березня по 16 березня 2010 року відповідачем була проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування суми податку на додану вартість за період з 1 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за наслідками якої складений акт перевірки від 23 березня 2010 року № 574/07-2/33560411 (надалі акт перевірки).

За висновками акту перевіркою встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, та в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 6432 грн. у грудні 2009 року, та завищення відємного значення податку на додану вартість у грудні 2009 року на суму 194138 грн.

26 березня 2010 року позивачем до відповідача були подані письмові заперечення до акту перевірки від 23 березня 2010 року. 31 березня 2010 року листом № 13560/10/07-213 відповідачем були розглянуті заперечення позивача, внаслідок чого був змінений висновок акту перевірки, згідно якого було встановлено ведення позивачем податкового обліку з порушенням встановленого порядку, та в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищення позивачем відємного значення податку на додану вартість у грудні 2009 року на суму 109838 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем у грудні 2009 року до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість за наступними податковими накладними:

від 19 листопада 2009 року № 242 на суму 168 грн. 61 коп., в тому числі податок на додану вартість (надалі ПДВ), отримана від Управління міського майна (послуги по оформленню документів по змінам до договору оренди);

від 10 листопада 2009 року № 60 на суму 76 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ 12 грн. 80 коп., отримана від Управління міського майна (послуги оренди);

від 15 листопада 2009 року № 73727/007 на суму 104 грн. 96 коп., в тому числі ПДВ 17 грн. 49 коп., отримана від Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» ПЕС (реактивна енергія за листопад 2009 року);

від 30 листопада 2009 року № 75460 на суму 12900 грн., в тому числі ПДВ 2150 грн., отримана від ВАТ «Донецькобленерго» ПЕС (електроенергія);

від 30 листопада 2009 року № 2241/140200 на суму 550 грн. 33 коп., в тому числі ПДВ 91 грн. 72 коп., отримана від ВАТ «Укртелеком» (абонплата, інтернет);

від 20 листопада 2009 року № 20705 на суму 4260 грн., в тому числі ПДВ 710 грн., отримана від ТОВ «ЛІА «ЛТД філія «Абсолют» (оренда);

від 30 листопада 2009 року № 61602623/04 на суму 98 грн. 93 коп., в тому числі ПДВ 16 грн. 49 коп., отримана від МДП «Фарлеп» (послуги телекомунікаційного зв'язку);

від 30 листопада 2009 року № 803 на суму 550 грн., в тому числі ПДВ 91 грн. 67 коп., отримана від ТОВ «Маріупольтехносервіс» (послуги охоронного спостереження);

від 30 листопада 2009 року № 21929, 22050 на суму 319 грн. 72 коп., в тому числі ПДВ 53 грн. 29 коп., отримана від ТОВ «ЛІА «ЛТД філія «Абсолют» (відшкодування комунальних послуг);

від 31 березня 2009 року № 23913 на суму 100000 грн., в тому числі ПДВ 16666 грн. 67 коп., отримана від ТОВ «СК Екос Плюс» (монтаж алюмінієвого профілю);

від 31 березня 2009 року № 23913 на суму 400000 грн., в тому числі ПДВ 66666 грн. 67 коп., отримана від ТОВ «СК Екос Плюс» (будівельно-монтажні роботи);

від 30 квітня 2009 року № 31902 на суму 140000 грн., в тому числі ПДВ 23333 грн., отримана від ТОВ «СК Екос Плюс» (монтаж склопакетів).

В акті перевірки відповідач зазначає, що вищенаведені господарські операції відображені позивачем в бухгалтерському обліку саме у березні, квітні, листопаді 2009 року по 631 рахунку. Крім цього, відповідач в акті посилається на те, що позивач не звертався до відповідача зі скаргами на неотримання вищезазначених податкових накладних при поданні податкових декларацій з податку на додану вартість. За висновком відповідача документальним підтвердженням у покупця платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата її виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля.

Судом встановлено, що саме, зокрема, на підставі вищенаведених податкових накладним були включені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, визначеного позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, що підтверджується додатком 5 до даної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон № 168), зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Підпункт 7.2.3 даного пункту передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Абзац другий підпункту 7.2.6 пункту 7.2 зазначеної статті Закону визначає, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На вимогу суду позивачем були надані первинні документи, які посвідчують здійснення спірних господарських операцій та відображення їх у бухгалтерському обліку, зокрема, договори, банківські виписки, акти виконаних робіт (послуг), виписки по 631 рахунку, які були досліджені судом під час судового розгляду справи. Судом встановлено та підтверджується висновок податкового органу щодо відображення позивачем в бухгалтерському обліку саме у березні, квітні, листопаді 2009 року спірних господарських операцій.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що податкових облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку платника податків, дані яких у спірних правовідносинах відрізняються один від одного.

Стосовно посилання позивача на отримання податкових накладних із запізненням суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799 затверджений Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій. Як вже зазначалося судом, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Оскільки діючим законодавством не визначені окремо вимоги щодо порядку оформлення поштових відправлень при надісланні податкових накладних, суд вважає за можливе з огляду на аналогію закону (стаття 9 КАС України) застосувати до спірних правовідносин норми постанови Кабінету Міністрів України № 799. Відповідно до пункту 2 даної постанови звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення. З огляду на викладене, суд не приймає посилання позивача на журнал вхідної кореспонденції, який посвідчує отримання спірних податкових накладних саме у грудні 2009 року. Крім цього, судом встановлено з пояснень сторін, третьої особи, що даний журнал на перевірку податковому органу не надавався.

Судом також встановлено, що позивач дійсно не звертався до відповідача зі скаргами на неотримання спірних податкових накладних від його контрагентів, дана обставина не є спірною у справі.

Суд приймає посилання позивача на те, що він як платник податку має право на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, які отримані із запізненням, однак суд зазначає, що жодного доказу, який би документально достовірно підтверджував би отримання всіх спірних податкових накладних позивачем за березень, квітень, листопад 2009 року саме у грудні 2009 року позивачем не надано.

Одночасно, суд зазначає, що позивач, фактично сплативши суми податку на додану вартість шляхом оплати в ціні наданих йому робіт (послуг), не позбавлений права на включення даних сум до податкового кредиту податкових звітних періодів, якими виписані спірні податкові накладні, а саме березень, квітень, листопад 2009 року, шляхом подання до податкового органу уточнюючих розрахунків за зазначені податкові періоди відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Конкріт Строй» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання протиправними дій, які полягають у складенні акту перевірки від 23 березня 2010 року № 574/07-2/33560411 та знятті з податкового кредиту суми в розмірі 109838 грн. 23 коп. відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 жовтня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 22 жовтня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.