Постанова № 11837780, 04.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 р. справа № 2а-19389/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Загацької Т.В.

при секретаріТелешові В.О.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Леонова В.Ю, за довір. від. 04.01.2010р.

представника відповідача Лига І.С. за довір від 03.09.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Донецьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Іловайська» до Управління пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дії при складанні акту звірку розрахунків та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Шахтарськантрацит», звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дії при складанні акту звірки розрахунків та зобовязання провести списання згідно ст.57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» за даними бухгалтерського обліку ВП «Шахта «Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит».

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що на виконання ст.57 Закону України від 27.04.2010 року №2154-VІ «Про Державний бюджет на 2010 рік» та пункту 3 Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 року №484 (далі Порядок) платнику відокремленому підрозділу «Шахта «Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» проведено списання заборгованості Пенсійного Фонду України.

На виконання п.3 Порядку між Управлінням Пенсійного фонду України в м.Харцизьку та Державним підприємством «Шахтарськантрацит» по відокремленому підрозділу «Шахта «Іловайська» було підписано акт звірки станом на 01.03.2010 року №623 від 25.06.2010 року. При складанні акту звірки сторонами були зазначені різні данні щодо суми залишку за платежами на дату звірки у звязку з тим, що відповідач самостійно направляв поточні платежі з страхових внесків на сплату недоїмки інших періодів, та на сплату штрафних санкцій та пені.

Рішенням про списання №5 від 15.07.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області списана заборгованість Державного підприємства «Шахтарськантрацит» по відокремленому підрозділу «Шахта «Іловайська» у розмірі 19942 345,79 грн.

Позивач просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області неправомірними та зобовязати провести списання згідно ст. 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» за даними бухгалтерського обліку ВП «Шахта «Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до п.1 Порядку органи Пенсійного фонду України визначають суму заборгованості підприємств за даними карток особових рахунків платників. Списання суми заборгованості підприємств здійснюється за рішенням органів Пенсійного фонду України, про що зазначеним підприємствам надсилається повідомлення, в якому вказується сума списаної заборгованості з видами платежів. 15.07.2010 року таке повідомлення ВП шахта «Іловайська» отримала. Крім того, відповідно до п.п. 10.11 п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку направляло на адресу позивача повідомлення про суми розподілу сплачених коштів (копії повідомлень та докази їх отримання позивачем надаються).

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» був складений акт звірки №623 від 25.06.2010 року взаєморозрахунків за всіма видами заборгованості Пенсійного фонду України, внаслідок чого була виявлена різниця в даних відповідача та позивача щодо сум недоїмки зі сплати страхових внесків та заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені.

Рішенням про списання №5 від 15.07.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області списано Державному підприємству «Шахтарськантрацит» по відокремленому підрозділу шахта «Іловайська» заборгованості у сумі 19942 345,79 грн.

Судом встановлено, що позивач - Державне підприємство “Шахтарськантрацит” зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області від 30.04.2003 року за номером 1 265105 0020 000009, включений до ЄДРПОУ за номером 33299510. До складу Державного підприємства “Шахтарськантрацит ” у якості структурного підрозділу входить відокремлений підрозділ “ шахта «Іловайська»» Державного підприємства «Шахтарськантрацит ”(код ЄДРПОУ 33136690), що не є юридичною особою, але згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121 /2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п.5 ст.4 вказаного Положення, Пенсійний Фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу Органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обовязкове державне пенсійне страхування; призначення і виплата пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.2 ст.17 Закону №1058 страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Так, відповідно до ч.3 ст.18 Закону №1058 страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обовязку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.

Частиною 6 ст. 20 Закону №1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що згідно акту звірки станом на 01.03.2010 року між Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизську та Державним підприємством «Шахтарськантрацит» по відокремленому підрозділу шахта «Іловайська» №623 від 25.06.2010 року сторонами були зазначені різні данні щодо сум залишку заборгованості за платежами по 1 розділу (33,2%,4%,1-5%), та по платежам 2 розділу (33,2%, 4%, 1-5%), в тому числі зі сплати недоїмки зі сплати страхових внесків, боргу по фінансових санкцій, боргу по пені.

Зазначена різниця виникла внаслідок того, що відповідач самостійно направляв поточні платежі з страхових внесків на сплату недоїмки інших періодів, та на сплату штрафних санкцій та пені.

Статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року N 2154-УІ Пенсійний фонд України зобов'язаний списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Період, за який списано недоїмку із страхових внесків, обліковується в системі персоніфікованого обліку внесків як період, за який сплачено страхові внески у повному обсязі.

23 червня 2010 року Постановою Кабінету Міністрів України №484 був затверджений Порядок списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам.

Згідно цього Порядку суму заборгованості підприємств визначають саме органи Пенсійного фонду України за даними карток особових рахунків платників.

До суми заборгованості підприємств включаються також суми штрафів та пені, які були розстрочені відповідно до пункту 141 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, суми страхових внесків, донараховані органами Пенсійного фонду України за результатами перевірки, та суми фінансових санкцій і пені, неузгоджені з платниками, за якими вимоги щодо їх сплати та рішення про їх застосування прийняті до 1 березня 2010 р., а також суми недоїмки із сплати страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій і пені станом на 1 березня 2010 р., які були предметом судового розгляду.

Органи Пенсійного фонду України проводять до 30 липня 2010 р. з вугле- та торфодобувними підприємствами, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, звірення розрахунків суми їх заборгованості, результати якого оформлюються актом.

Списання суми заборгованості підприємств здійснюється до 30 серпня 2010 р. за рішеннями органів Пенсійного фонду України, про що зазначеним підприємствам надсилається повідомлення, в якому вказується сума списаної заборгованості за видами платежів.

Сума списаної заборгованості підприємств відображається у картках особових рахунків платників із зазначенням дати прийняття рішення про списання. Такі операції відображаються у звітності окремим рядком.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що списання суми заборгованості підприємств на підставі ст.57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» може здійснюватися тільки на підставі відповідного рішення органу Пенсійного фонду України, за умови визначенням суми заборгованості на підставі даних карток особових рахунків платника податків, а не на підставі даних бухгалтерського обліку такого платника.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог п.п.10.1 п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно частини 5 ст.106 зазначеного Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Отже, виходячи із змісту вказаних норм Закону відповідач зобов'язаний зарахувати сплату поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до п.п. 10.11 п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку направляло на адресу позивача повідомлення про суми розподілу сплачених коштів, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями повідомлень та докази їх отримання позивачем.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відзначає, що такі докази представник відповідача надав в повному обсязі і вони є належними.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області щодо списання заборгованості Пенсійного фонду України відокремленому підрозділу «шахта «Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» за даними картки особового рахунку страхувальника є правомірними, та були вчинені відповідно до закону та в межах повноважень, у звязку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення частини 2 ст. 94 КАС України згідно яких, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз;

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд, у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, їх не компенсує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленому підрозділу «шахта «Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління пенсійного фонду України м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дії при складанні акту звірку розрахунків та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 04 жовтня 2010 року, постанова в повному обсязі виготовлена 08 жовтня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.