Рішення № 118340045, 09.04.2024, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/2854/23

провадження № 2/0274/85/24

Рішення

Іменем України

09.04.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі 1/2 частини житлового будинку, що є у спільній частковій власності -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним позовом, згідно якого просить виділити зі спадкового майна в його користування в натурі з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , наступні приміщення: ганок № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , гараж та погріб та визнати за ним право власності на них, а відповідачу в користування в натурі виділити решту приміщень, а саме: 6, 7, 8, сараї 6-1, Б-1, В-1, Е-1, огорожу № 2 та визнати на них право власності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є власником 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.09.20015 року р. №3-763 та від 15.12.2017 року, р. № 3-683.

Іншим співвласником 1/2 частики зазначеного житлового будинку є ОСОБА_3 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.09.20015 року р. №3-763 та від 15.12.2017 року, р. № 3-683. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_2 , однак свідоцтва про право на спадщину не отримав.

Зазначає, що між ним та відповідачем склалися неприязні стосунки, відповідач фактично перешкоджає йому користуватися його часткою будинку. Оскільки добровільно вирішити питання про виділ часток в натурі відповідач не бажає, позивач змушений з вказаним позовом звернутися до суду.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.05.2023 позовну заява залишено без руху (а.с.30-31).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, витребувано в Бердичівській державній нотаріальній конторі копію матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.49-50).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.06.2023 в справі призначена судова будівельно-технічна експертиза та зупинене провадження в справі (а.с.81-82).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.12.2023 відновлено провадженні у справі (а.с.157).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.153).

Позивач та його представник адвокат Пашковська Н.В. в судове засідання не з`явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи в його відсутності. Просив виділити йому частку будинку згідно варіанту 1 висновку експертизи.

Представник відповідача - адвокат Гуменюк О.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності. Позовні вимоги не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.09.2015, реєстровий №3-763, належить 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_7 . Житловий будинок А-1 має загальну площу 95,2 кв.м, житлову площу 64,1 кв.м. До будинку належать наступні господарські будівлі та споруди: погріб з шийкою Г - 1, сарай б - 1, сарай Б- 1, сарай В - 1, гараж Д - 1, сарай Е - 1, Ганок №1, огорожа №2. Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частки спадкового майна спадкоємцю ОСОБА_3 не видано (а.с.11).

Інформація про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину внесена до Спадкового реєстру за №57099189 16.09.2015 (а.с.12).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень об`єкта нерухомого майна: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 24487254 від 16.09.2015; тип власності: спільна часткова; розмір частки: 1/3; власник частки - ОСОБА_1 (а.с.13).

Крім того, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2017, реєстровий №3-683 належить 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_7 . Житловий будинок А-1 має загальну площу 95,2 кв.м, житлову площу 64,1 кв.м. До будинку належать наступні господарські будівлі та споруди: погріб з шийкою Г - 1, сарай б - 1, сарай Б- 1, сарай В - 1, гараж Д - 1, сарай Е - 1, Ганок №1, огорожа №2. Також свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частки спадкового майна видано 28.12.2016 спадкоємцю ОСОБА_3 (а.с.14).

Інформація про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину внесена до Спадкового реєстру за №61747609 15.12.2017 (а.с.10).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень об`єкта нерухомого майна: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 38758345 від 15.12.2017; тип власності: спільна часткова; розмір частки: 1/6; власник частки ОСОБА_1 (а.с.9).

Зігдно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №307832090 від 19.08.2022 право власності на житловий будинок за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано: за ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частки (номер запису про право власності 23963325); за ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частки (номер запису про право власності 18375501); за ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частки (номер запису про право власності 11202080); за ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки (номер запису про право власності 11201456) (а.с.17-18).

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 14.02.2023 №201-20230214-0005514715, оціночна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 1378637,27 грн, оціночна вартість поліпшень - 1161478,37 грн, земельної ділянки - 217158,90 грн (а.с.15-16).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №957 від 22.03.2023, згідно інформації з реєстру територіальної громади, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.24).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть від 17.03.2021, актовий запис №408 (а.с.70 зворот).

Згідно матеріалів спадкової справи №8/2023 від 12.01.2023, спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , 1964 р.н. є її син - ОСОБА_2 , згідно заповіту від 13.08.2015 (а.с.55-74).

ОСОБА_2 свої права на частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_3 не оформив.

На підтвердження тих обставин, що відповідач ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_4 чинять перешкоди позивачу у користуванні належною йому часткою житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем ОСОБА_1 надано результати розгляду його заяви від 20.02.2023 Бердичівським районним відділом поліції ГУНП в Житомирській області. Перевіркою встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вбачаються цивільно-правові відносини, рішення яких належать до компетенції суду (а.с.25).

Отже судом встановлено, що власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є сторони у справі: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , їх частки є рівними - 1/2 частки житлового будинку.

17.10.2016 КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник: ОСОБА_1 Житловий будинок 1980 року спорудження. Житловий будинок А-1 має загальну площу 95,2 кв.м, житлову площу 64,1 кв.м. До будинку належать наступні господарські будівлі та споруди: погріб з шийкою Г - 1, сарай б - 1, сарай Б- 1, сарай В - 1, гараж Д - 1, сарай Е - 1, Ганок №1, огорожа №2. Наявна схема розташування будівель та споруд (а.с.19-23).

У статті 41 Конституції України закріплено одне із основоположних прав людини і громадянина - непорушність права власності, відповідно до якого кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно, які ним здійснюються на власний розсуд. Право власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За загальним правом власник самостійно розпоряджається своїм майном. Розпорядження об`єктом спільної власності має свої особливості.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. За вимогами частин першої та другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майно, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Згідно із частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Подільну річ можна поділити на частини, кожна з яких може бути використана для тих же цілей, для яких річ призначалась до її поділу. Тобто житловий будинок може бути поділений на дві частини або більше. При цьому повинна бути збережена можливість використання кожної із частин будинку як житло. Неподільна річ у разі її поділу втрачає своє цільове призначення.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У частині другій статті 367 ЦК України визначено, що в разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 367, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що поділ жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин, то поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Визначальним для поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників і технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 р. у справі №6 -12цс13).

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року (у справі № 6-12цс13), від якої на даний час не відійшов Верховний Суд.

Крім того, суд враховує роз`яснення, що містяться у пункті 6 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», згідно з яким при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Також, в абзаці 4 п. 7 та п. 8 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз`яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

У справі, що розглядається, позивач пред`явив позовні вимоги про виділ зі спадкового майна в його користування в натурі з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , наступні приміщення: ганок № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , гараж та погріб та визнати за ним право власності на них, а відповідачу в користування в натурі виділити решту приміщень, а саме: 6, 7, 8, сараї 6-1, Б-1, В-1, Е-1, огорожу № 2 та визнати на них право власності.

За клопотанням представника позивача в справі проведена судова будівельно-технічна експертиза. З висновку експертів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за результатами проведення експертизи від 12.12.2023 року № 630/12-2023 слідує, що поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , як передбачено п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 (із змінами) вбачається технічно можливим, за умови відступу від ідеальних часток співвласників. На розгляд суду запропоновано технічно можливі варіанти поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані: АДРЕСА_1 , що розроблені із відступом від ідеальних часток співвласників. Можливі варіанти поділу житлового будинку з будівлями та спорудами викладено у дослідницькій частині в таблицях № НОМЕР_2 (варіант 1), №28 (варіант 2), №29 (варіант 3), №30 (варіант 4), №31 (варіант 5), №32 (варіант 6), №33 (варіант 7) висновку (а.с.108-154).

Тобто виділ частки є можливим, однак з відхиленням від розміру частки та з визначенням розміру компенсації співвласнику частка якого буде менша при поділі.

Розглянувши запропоновані варіанти, суд дійшов висновку, що виділенню в натурі підлягають частки згідно варіанту 1додатку 2 висновку експерта № 630/12-2023 від 12.12.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, який погоджено позивачем.

За цим варіантом, відступ від ідеальних часток становить:

в одиницях площі житлового будинку:

- для ОСОБА_1 (1/2 частка) - на 3,2 кв.м більше;

- для ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_3 (1/2 частки) - на 3,2 кв.м менше.

в одиницях ринкової вартості житлового будинку:

- для ОСОБА_1 (1/2 частка) - на 55 747 грн менше;

- для ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_3 (1/2 частки) - на 55 747 грн більше.

При 1 варіанті поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані: АДРЕСА_1 :

ОСОБА_1 (1/2 частки) виділяються приміщення: 1 -коридор 9,50 кв. м, 2 - вбиральня 2,20 кв.м, 3- ванна 3,40 кв.м, 4- кухня 16,00 кв.м, 5- кімната 19,70, №1 - ганок; господарські будівлі: Г-1 погріб, Д-1 Гараж;

ОСОБА_2 (правонаступнику ОСОБА_3 (1/2 частки) виділяються приміщення: 6 - кімната 19,70 кв.м, 7 - кімната 12,50 кв.м, 8 - кімната 12.20 кв.м, Б-1 сарай, б-1 сарай, В-1 сарай, Е-1 сарай.

Обираючи саме такий варіант поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, суд враховує, що згідно цього варіанту хоча і є відхилення від ідеального значення часток, однак воно наближене до розмірів часток співвласників, відповідає фактичному користуванню співвласниками цим будинковолодінням на відміну від варіантів 2-7 та не позбавляє можливості кожного з співвласників користуватись своєю частиною, не завдає неспівмірної шкоди господарському призначенню будівель.

Статтею 152 ЖК України передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Перепланування (переобладнання) квартир та нежитлових приміщень повинно відповідати проектній документації, будівельним нормам і правилам, Державним будівельним нормам України «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» та виконуватися згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572.

Згідно з цими Правилами до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання - улаштування в окремих жилих будинках, квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Водночас, при поділі нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування, до ухвалення рішення суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки. Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

Отже отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування будинку необхідне лише у випадку втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в іншому випадку дозвільна документація не є необхідною.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 654/2080/17-ц (провадження № 61-3792св19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 361/2430/18-ц (провадження № 61-12338св20).

Одночасно суд враховує, що при цьому варіанту виділу частки в натурі із спільного майна, не дивлячись на наближення її до ідеальної частки, визначений розмір грошової компенсації позивачу в розмірі 55 747 грн.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з огляду на викладене позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідач на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з 6893,19 грн судового збору та 8364,30 грн витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,133, 11,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі 1/2 частини житлового будинку , що є у спільній частковій власності - задовольнити.

Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за першим варіантом висновку експерта за результатами проведення комісійної судової будівельно -технічної експертизи від 12.12.2023 року № 630/12-2023, виділивши у приватну власність :

- ОСОБА_1 (1/2 частки) приміщення: 1 -коридор 9,50 кв. м, 2 - вбиральня 2,20 кв.м, 3- ванна 3,40 кв.м, 4- кухня 16,00 кв.м, 5- кімната 19,70, №1 - ганок; господарські будівлі: Г-1 погріб, Д-1 Гараж;

- ОСОБА_2 (правонаступнику ОСОБА_3 (1/2 частки) приміщення: 6 - кімната 19,70 кв.м, 7 - кімната 12,50 кв.м, 8 - кімната 12.20 кв.м, Б-1 сарай, б-1 сарай, В-1 сарай, Е-1 сарай.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для забезпечення ізольованого користування виділеними приміщеннями та для відповідності вимогам будівельних норм провести наступні ремонтно-будівельні роботи:

- в житловій кімнаті 5 ( площею 19,7 кв.м.) демонтувати дверні блоки з подальшим закладенням дверних прорізів із штукатуренням з обох сторін;

- між кухнею 8 ( площею 12,2 кв.м.) та тамбуром 7 ( площею 7,4 кв.м.) пробити новий дверний проріз з подальшим влаштування внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;

- між санвузлом 7 ( площею 5,1 кв.м.) та тамбуром 7 ( площею 7,4 кв.м.) влаштувати нову глуху перегородку;

- в тамбурі 7 ( площею 7,4 кв.м.) демонтувати віконний блок, пробити дверний проріз з подальшим влаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;

- здійснити добудову сходів до тамбуру 7 ( площею 7,4 кв.м.).

Для проведення ремонтно-будівельних робіт та будівельних робіт, співвласникам розробити проектною-кошторисну документацію у встановленому законом порядку, на підставі вихідних даних та погодити з відповідними службами і установами.

За відхилення від ідеальних часток співвласників у домоволодінні стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію різниці часток в розмірі 55 747 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6893,19 грн судового збору та 8364,30 грн витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Вважати невід`ємною частиною рішення суду Схему поділу житлового будинку - додаток №2, до висновку № 630/12-2023 від 12.12.2023 судової будівельно-технічної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2024 року

Суддя : Т.М. Вдовиченко