Рішення № 118336492, 29.03.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1880/23

Провадження № 2-а/302/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2024 смт. Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В,, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 40108913, адреса місцезнаходження: м.Ужгород вул.Ференца Ракоці, буд.13), Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області (адреса місцезнаходження: смт.Міжгір`я, вул.Воз`єднання, буд.1 Хустського району Закарпатської області), інспектора відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Скунць Івана Івановича (адреса місцезнаходження: смт.Міжгір`я, вул.Воз`єднання, 1 Хустського району Закарпатської області), про скасування постанови серії ЕГА №1207818 від 15.10.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

20.10.2023 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , який в подальшому був уточнений в редакції від 11.01.2024 (а.с.18-20) до відповідачів: відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, інспектора відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Скунць Івана Івановича, про скасування постанови серії ЕГА № 1207818 від 15.10.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 вказує, що 15.10.2023 року працівником поліції ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Скунць І.І. винесена постанова серії ЕГА № 1207818 по справі про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

З винесеною поліцейським Скунць І.І. постановою позивач ОСОБА_1 не погоджується, вважає себе невинуватою, оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що 15.10.2023 року вона викликала поліцейських ВП №2, оскільки її сусіди вчиняли відносно неї неправомірні дії та намагалися застосувати фізичну силу, виражалися на її адресу нецензурною лайкою, погрожували фізичною розправою. Тому вважає, що виклик поліції нею здійснений правомірно. Прибувши за її викликом за адресою: с.Присліп, 205, працівники ВП №2 не поспілкувавшись із сусідами, повідомили її, що складають відносно неї протокол про факт, який не знайшов свого підтвердження, вказуючи на те, що нею здійснено завідомо неправомірний виклик спеціальних служб, та після чого поїхали. Отже, вважає позивач, що лейтенант поліції Скунць І.І. не перевірив та не надав оцінку обставинам, які змусили її зателефонувати на лінію «102», тобто не вивчив фактичні обставини справи. Із вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною, оскільки виклик поліції не був неправдивий, так як щодо неї вчинялися протиправні дії з боку її сусідів, які ображали, погрожували їй фізичною розправо.

З цих підстав ОСОБА_1 вважає, що її звернення до відділу поліції про вчинення відносно неї протиправних дій було цілком підставним і правомірним, а тому вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення відносно неї постанови про накладення адміністративного стягнення, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому позивачка ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1207818 від 15.10.2023 року про накладення на неї, ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП та закрити провадження в цій справі (а.с.1-3, 19-20).

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.10.2023 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, позивачці надано судом десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, починаючи з дати отримання позивачем ухвали суду (а.с.12).

11.01.2024 року на виконання ухвали суду від 25.10.2023 року, від позивачки ОСОБА_1 надійшла до суду заява про усунення недоліків, згідно ухвали суду, до якої додано уточнену позовну заяву, викладену в редакції від 11 січня 2024 року та в якій відповідачами по справі зазначено: відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, інспектора лейтенанта поліції відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Скунць Івана Івановича (а.с.19-20).

Ухвалою суду від 16.01.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення за оскаржуваною постановою відносно ОСОБА_1 (а.с.21-23).

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу 17.01.2024 року та встановлено відповідачу строк подання відзиву на позов - п`ять днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі. Дана ухвала з позовною заявою та додатками до позову відповідачем отримана 15.02.2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання кореспонденції (а.с.26-28).

21.02.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, складений уповноваженим представником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Чубелко О.Ю. та викладений в редакції від 21.02.2024 року. У відзиві відповідач зазначає, що ОСОБА_1 здійснила 15.10.2023 року повідомлення на спецлінію «102» та повідомила про правопорушення, які не знайшли свого підтвердження. Постановою серії ЕГА № 1207818 від 15 жовтня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративно відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та на ОСОБА_1 накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн. Вважають винесену 15.10.2023 інспектором ВП №2 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Скунць І.І. постанову серії ЕГА № 1207818 такою, що оформлена відповідно до вимог КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та вважають, що посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими та позовні вимоги задоволенню не підлягають. Просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.29-30).

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням положень ч.8 ст.262 КАС України, судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній доказів.

Повно та всебічно вивчивши матеріали адміністративної справи №302/1880/23, а також надані сторонами докази, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення відповідача проти позову, та враховуючи всі обставини у справі, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами адміністративної справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з наступним підстав.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1207818, інспектором ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції Скунць Іваном Івановичем відносно ОСОБА_1 винесена 15 жовтня 2023 року постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. та копія цієї постанови є в матеріалах справи (а.с.9).

У змісті оскаржуваної постанови зазначається, що 15.10.2023 року біля 11-20 год. ОСОБА_1 зателефонувала на спецлінію «102» та повідомила про факт, який не знайшов свого підтвердження, чим здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП та вказаною постановою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн. (а.с.9-10).

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до приписів п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії, або бездіяльності.

Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлена чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Із змісту статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, зі змісту оскаржуваної постанови, всупереч вимогам ст.283, ст.284 КУпАП не наведені обставини, які встановлені поліцейським під час розгляду справи, не зазначено жодних доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст..183 КУпАП. У постанові відсутні посилання на факти, які саме не знайшли свого підтвердження, також відсутні пояснення позивача про причини виклику поліції.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови серії ЕГА № 1207818 від 15.10.2023, інспектором поліції постанова винесена відносно ОСОБА_1 , при цьому у постанові посилається на пенсійне посвідчення від 02.12.2015 року серії НОМЕР_1 . Однак, з копії вказаного пенсійного посвідчення, яке додано до позовної заяви та копії паспорту серії НОМЕР_2 вбачається, що до правоохоронних органів зверталася саме ОСОБА_4 . Тобто, працівником поліції Скунць І.І. винесено постанову за ст.183 КУпАП відносно іншої особи ОСОБА_1 , при цьому належним чином перевірити анкетні дані особи, відносно якої дійсно розглядається справа про адміністративне правопорушення, працівник поліції не спромігся.

Крім того, згадана постанова не розкриває такої ознаки суб`єктивної сторони складу правопорушення як здійснення завідомо неправдивого виклику поліції, що ставить під сумнів правильну кваліфікацію розглядуваних дій позивача за ст.183 КУпАП.

Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд наголошує, що для встановлення у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення за ст.183 КУпАП, він повинен викликати представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. При цьому такі дії правопорушника мають бути вчинені з прямим умислом, тобто, повідомляючи певну інформацію та викликаючи дану службу, він повинен усвідомлювати, що вона є неправдивою, і бажати даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

В ході ж розгляду даної адміністративної справи відповідачами належним чином не спростовано доводи позивача ОСОБА_1 щодо неправомірності притягнення її до відповідальності та відсутності доказів скоєння нею правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Відзив відповідача містить лише перелік норм чинного законодавства, проте у відзиві відсутні обґрунтування заперечень проти позову, не додано належні та допустимі доказів на спростовування позиція позивача.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних у оскаржуваній постанові обставин, а тому постанова серії ЕГА № 1207818 від 15 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення в розмірі 850 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи ті обставини, що позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час подачі позову та на теперішній час є особою з інвалідністю ІІ-ої групи, загального захворювання, довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 02.12.2015 року (а.с.8), а відтак згідно положень Закону України «Про судовий збір», позивач звільнена від сплати судового збору при поданні позову, а тому витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок Держави.

Керуючись ст.ст.2,5,9,77,241-246,286 КАС України, ст.ст.9,183,245,251,252,255,256,280,288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, інспектора відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Скунць Івана Івановича, про скасування постанови серії ЕГА №1207818 від 15.10.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1207818 від 15.10.2023 року, винесену інспектором відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Скунць І.І. про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Міжгірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справ апеляційним судом.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО