Рішення № 118336198, 03.04.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 367/2903/23

провадження № 2/136/557/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участі секретаря судового засідання Рипюк Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", через свого представника, звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

10.09.2021 між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1/4183802, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 25 000,00 грн., строком на 12 місяців, процентна ставка в 15% річних; комісійна винагорода 2,85% у місяць від суми кредиту. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачеві обумовлену договором суму грошових коштів шляхом їх перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника. 23.01.2023 за №1-2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги №1-2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками АТ «Креді Агріколь Банк» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/4183802 від 10.09.2021. Ураховуючи те, що ОСОБА_1 своєчасно не вносив платежів на повернення кредиту як первісному так і новому кредитору, станом на 23.01.2023 виникла заборгованість, яка складає 42 296,90 грн., з яких: 0,00 грн. - залишок за тілом кредиту; 25 000,00 грн. - сума простроченого тіла кредиту; 145,83 грн. - нараховані проценти; 5038,57 грн. - сума прострочених процентів; 712,50 грн. - сума комісії; 11 400, 00 грн. - сума простроченої комісії, які відповідач у добровільному порядку не сплачує.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 15.12.2023 призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін і визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони не подали до суду своїх заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання, яка була вказана у позовній заяві та за зареєстрованою адресою проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, судовий виклик повернуто до суду 28.12.2024, 31.01.2024, 09.02.2024 та 22.02.2024 за відомостями Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також 20.03.2024 судовий виклик повернуто до суду за відомостями Укрпошти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що 10.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» із Заявою-Анкетою №0100102-10092021-001 від 10.09.2021 на отримання готівкового кредиту «Свобода» (а.с. 19) та заповнив відповідні анкети та опитувальники (а.с.16-23), уклавши кредитний договір №1/4183802 від 10.09.2021 (а.с.5-8).

Відповідно до Додатку №1 до комплексного договору (а.с. 10) позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно визначені графіком платежів до кредиту. Крім того, до договору долучено Паспорт споживчого кредиту (а.с. 11) та пам`ятку клієнта за кредитним договором №1/4183802 від 10.09.2021, яка також підписана відповідачем власноручно (а.с. 9).

У п.1.4.1. договору сторони узгодили, що позичальник сплачує процентну винагороду щомісячно в розмірі 15% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за Договором.

У п.1.4.2. Договору сторони узгодили сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,85 % у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. Договору.

У розділі 3 Договору сторонами узгоджена відповідальність сторін за порушення умов Договору.

На підтвердження надання кредитних коштів та користування ними банком надано виписку по рахунка відповідача (а.с.28-37). На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 перед банком надано розрахунок заборгованості (а.с. 38). Заборгованість складає 42 296,90 грн., з яких: 25 000,00 грн. - сума простроченого тіла кредиту; 145,83 грн. - нараховані відсотки; 5038,57 грн. - сума прострочених відсотків; 712,50 грн. - сума комісії; 11 400, 00 грн. - сума простроченої комісії.

23.01.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги №1-2023 (а.с. 39-42), відповідно до якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №1/4183802 від 10.08.2021 (а.с.43).

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 23.01.2023 складеного між первісним та новим кредитором слідує, що вартість прав вимоги, належна до сплати Первісному кредитору за цим Реєстром та визначена згідно п. 4.1 п. «а» Договору, складає 982 622,65 грн. Вказана сума була сплачена позивачем по даній справі на рахунок АТ «Креді Агріколь Банк», в підтвердження чому надано платіжне доручення №69884 від 26.01.2023 (а.с. 44).

12.04.2023 представником ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідачу було направлено досудову вимогу щодо виконання зобов`язання та погашення заборгованості у сумі 42 296,90 грн. (а.с. 46).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Суд звертає увагу, що відповідач був обізнаний про розглядом цивільної справи, повідомлявся в установленому порядку про її розгляд, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив наявної заборгованості, укладення договору, його умов, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості, у тому числі процентів, винагороди.

Відповідач в межах визначеного судом строку відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, не подав, як і жодних доказів на спростування використання кредитних коштів, тощо.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, оскільки усі умови прямо передбачені в Заяві-Анкеті, договорі та додатках до нього, які підписано сторонами, також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за таким кредитним договором. Суд погоджується із розрахунком заборгованості відповідача, оскільки іншого не доведено.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію представника позивача, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 42 296,90 гривень, оскільки останній не виконав своїх зобов`язань згідно укладеного договору № 1/4183802 від 10.09.2021 щодо повернення кредитних коштів.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2684,00 гривень.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, 3-й поверх, м.Львів, Львівська обл., ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - відмова від прийняття) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором № 1/4183802 від 10.09.2021 в розмірі 42 296,90 (сорок дві тисячі двісті дев`яносто шість) гривень 90 копійок на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, р/р НОМЕР_1 , банк АТ «Креді Агріколь Банк», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 3-й поверх).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в сумі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, р/р НОМЕР_1 , банк АТ «Креді Агріколь Банк», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 3-й поверх).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Д. Іванець