Рішення № 118331449, 12.04.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2184/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України по невиконанню положень абзацу 2 пункту 7, абзацу 2 та 3 пункту 12 Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та Розділу III Наказу МВС від 17.09.2018 №760 «Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких відповідно інших осіб» щодо необхідності оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби для розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заяви від 19.03.2018, подання від 19.03.2018 та документів ОСОБА_1 , оригінали яких надіслані 19.03.2018 з управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для прийняття рішення про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

2. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області передбачену абзацом 2 пункту 7 Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та Розділу III Наказу МВС від 17.09.2018 №760 довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби для розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заяву ОСОБА_1 від 19.03.2018 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статей 1, 2, п. «б» статті 12 Закону 2262-ІІ (в редакції Закону від 4 липня 2002 р) №51-IV, який набув чинності 31 липня 2002 р), та прийняти за результатами її розгляду, відповідно до вимог чинного законодавства України, відповідне рішення про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Міністерством внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України, як уповноваженим органом, здійснено неналежний розгляд заяви позивача від 07.06.2023, не взято до уваги інформацію, наявну в документах, наданих позивачем та сектором соціального захисту і супроводу постраждалих та членів їх сімей державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» листом від 31.07.2023 № 33/43-1539, та не надіслано до органу, що призначає пенсії підготовлену відповідним підрозділом в особі сектору соціального захисту і супроводу постраждалих та членів їх сімей державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» передбачену вимогами абз. 2 п. 7 Порядку № 3-1 довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби. Вказує, що ненадсилання Міністерством внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області передбаченої вимогами абз. 2 п. 7 Порядку № 3-1 довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, створює правові наслідки визнання в судовому порядку протиправною бездіяльності уповноваженого структурного підрозділу в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 19.02.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що підстави щодо оформлення ОСОБА_1 подання на пенсію за вислугу років та довідки про додаткові види грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення ОСОБА_1 з військової служби, а також направлення їх до органів Пенсійного фонду України відсутні.

Представник відповідача також вказує, що позивач повторно звернувся з аналогічним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, оскільки у провадженні цього суду перебувала справа № 560/10714/22 зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Вважає, що є підстави для закриття провадження у цій справі.

Щодо такого твердження суд зазначає наступне.

Пунктом четвертим частиною першою статті 238 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, суд встановив, що предметом спору у справі №560/2184/24 було визнання протиправною відмову МВС України в підготуванні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (Закон № 2262-ХІІ). Натомість, у цій справі позивач оскаржує бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України по невиконанню положень абзацу 2 пункту 7, абзацу 2 та 3 пункту 12 Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та Розділу III Наказу МВС від 17.09.2018 №760 «Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких відповідно інших осіб» щодо необхідності оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Таким чином, предмет спору у вищевказаних справах не є тотожним. З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстав для закриття провадження у справі №560/2184/24 немає.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується. Зазначає, що Міністерство внутрішніх справ України є неналежним відповідачем у цій справі, тому поданий відзив не повинен братися до уваги. Наголошує, що належний відповідач, а саме структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту не спростував наданих в обґрунтування позову письмових доказів. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вважає, що міркування та аргументи, які викладені позивачем у відповіді на відзив, не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач звільнений з Кам`янець-Подільського райвиконкому управління внутрішніх справ Хмельницького облвиконкому 13.04.1990 року. Вислуга років станом на момент звільнення становила 14 років 7 місяців 7 днів.

07.06.2023 позивач звернувся із заявою до Міністерства внутрішніх справ України, в якій просив: оформити передбачену вимогами положень абз. 2 п. 7 Порядку № 3-1 довідку про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби та подати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в додатку до заяви) від 19.03.2018 року про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону № 2262-ХІ для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно цього Закону.

Міністерство внутрішніх справ України направило заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 до сектору соціального захисту і супроводу постраждалих та членів їх сімей державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» та в Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України.

31.07.2023 року, у відповідь на заяву позивача від 07.06.2023, із сектору соціального захисту і супроводу постраждалих та членів їх сімей Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Хмельницькій області» на адресу Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України в пакеті документів на 37 аркушах для призначення пенсії за вислугу років на умовах п. «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону від 4 липня 2002 р. № 51-IV) листом від 31.07.2023 № 33/43-1539, надійшла довідка про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби в додатках до надісланої облікової справи ОСОБА_1 ,. №11171, сформованої 19.03.2018 на підставі надходження до уповноваженого структурного підрозділу в особі ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області заяви ОСОБА_1 від 19.03.2018 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту листом №62638/49-16297-2023 від 24.08.2023 повернуло надіслані матеріали без реалізації та повідомило, ОСОБА_1 не має права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених Законом № 2262-ХІІ, тому підстав для оформлення йому подання на пенсію за вислугу років та направлення його до органів Пенсійного фонду України в МВС немає.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненаправлення вищевказаних документів за належністю, протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно ст. 48 Закону № 2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дата їх відправлення.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 3-1).

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.09.2018 року № 760 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань (далі Інструкція).

Згідно з п. 1 Розділу І Інструкції ця Інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України, та Національній гвардії України роботи з: 1) оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262.

Уповноважені структурні підрозділи визначені МВС, структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів (п. 3 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції, Уповноважені структурні підрозділи:

1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком.

Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії;

2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії;

3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів;

4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу).

Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком, забороняється;

5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи;

6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що вищезазначений алгоритм дій відбувається лише за умови, що заяву подає особа, яка набула право на пенсію відповідно до Закону.

Суд звертає увагу, що згідно з наказом МВС України від 18.04.2022 №219 внесено зміни до підп. 1 п. 1 наказу МВС «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» від 25.02.2019 №129, визначивши таким органом Департамент пенсійних питань та соціального захисту.

Отже, саме Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України наділений функціями та повноваженнями щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Отже, вирішуючи спір у цій справі, суд повинен встановити, насамперед, чи має позивач право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Так, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений з Кам`янець-Подільського райвиконкому управління внутрішніх справ Хмельницького облвиконкому 13.04.1990 року. Вислуга років станом на момент звільнення становила 14 років 7 місяців 7 днів.

Умови призначення пенсій за вислугу років передбачені ст.12 Закону №2262-ХІІ.

Відповідно до п. "б" статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ України) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров`я, у зв`язку із скороченням штатів або організаційними заходами і які на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04 липня 2002 року № 51-IV внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема до пункту «б» статті 12, згідно яких право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв`язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року № 3591-IV, який набрав чинності 29 квітня 2006 року, було внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, змінено назву цього Закону, зміст і редакцію окремих статей та доповнено його новими статтями. Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема пункт «б» цієї статті передбачав, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Суд зауважує, що редакція пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» змінювалась, змінюючи при цьому умови і підстави виникнення права на пенсію за вислугу років, зокрема, умову призначення пенсії - досягнення 45-річного віку на час звільнення зі служби.

Так, з 31.07.2002 по 29.04.2006 норма п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ діяла в редакції згідно якої особа могла звільнитися зі служби і раніше, але при досягненні нею 45-річного віку їй могла бути призначена пенсія за вислугу років при наявності інших обов`язкових показників.

Суд звертає увагу, що на час звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ України (13.04.1990) та на час звернення останнього із заявою до відповідача щодо направлення до пенсійного органу необхідних документів для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ (07.06.2023) діяла редакція п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ, згідно якої право на пенсію за вислугу років мали особи в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку за наявності у них трудового стажу (страхового стажу) 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Суд також встановив, що на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України позивач не досяг 45 років та не мав 25 років трудового стажу (страхового стажу).

Водночас у період з 31.07.2002 по 29.04.2006 позивач не звертався до відповідача із вимогами щодо вчинення дій для призначення йому пенсії згідно п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, з огляду на недосягнення позивачем 45 років на час звільнення зі служби зі служби органів внутрішніх справ України та відсутності 25 років трудового стажу (страхового стажу), останній не має права на призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «б» ст.12 Закону №2262-ХІІ.

Указане свідчить відсутність у відповідача правових підстав для направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Наведені вище висновки суду також узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.05.2022 у справі №640/25383/19.

Доводи позивача про те, що на час досягнення ним 45 років останній мав необхідний стаж та вислугу, тому він має право на призначення пенсії за вислугу років згідно Закону №2262-ХІІ, суд відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту щодо направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби для розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заяви ОСОБА_1 від 19.03.2018 про призначення пенсії.

Наведені вище висновки також узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.10.2022 у справі №420/3267/19.

Приписами ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач не довів позовні вимоги, а відповідач спростував доводи, викладені у позовній заяві, внаслідок чого у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту (вул. Богомольця Академіка, 10,м. Київ,01024 , код ЄДРПОУ - 00032684)

Головуючий суддя В.К. Блонський