Рішення № 118330678, 11.04.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/1408/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Петько Антон Володимирович подав через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву за позовом ОСОБА_1 /надалі позивач, ОСОБА_1 / до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області /надалі відповідач/ про визнання протиправною та скасування постанови № 022978 від 23 січня 2024 року, винесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Ткаченком про застосування до гр. ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 гривень /а.с. 1-5/.

Позов обґрунтований тим, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №022978 від 23 січня 2024 року підлягає скасуванню як протиправна, оскільки висновки, які викладені в акті проведення перевірки № АР 019731 від 22 грудня 2023 року, не відповідають дійсності, а спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Звягольським В.П. не було досліджено та перевірено усі обставини справи. Так, відповідно до наданої на перевірку товарно-транспортної накладної № Р887 від 04 грудня 2023 року здійснювалося перевезення будівельних матеріалів з м. Київ до м. Полтава у зв`язку із виробничою необхідністю, а саме: необхідністю доставлення попутних документів. Номенклатура будівельних матеріалів повністю відповідала відомостям, вказаним у товарно-транспортній накладній № Р887 від 04 грудня 2023 року. Також в автомобілі був в наявності протокол перевірки та адаптації тахографа автомобіля марки Mercedes-benz № UA 107-258078W від 27 березня 2023 року. Крім того, перевезення вантажу вказаним транспортним засобом під час проведення інспекційного контролю здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної № Р887 від 04 грудня 2023 року, згідно з якою автомобільним перевізником зазначено ОСОБА_2 . Отже, у спірних правовідносинах транспортний засіб передано позивачем ОСОБА_2 і саме останній є автомобільним перевізником у розумінні Закону N 2344-III в межах спірних правовідносин, а не позивач. З аналізу положень законодавства вбачається, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 30-41/ зазначив, що 22 грудня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області за адресою: а/д Н-12 Суми-Полтава 176 км було проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення вантажних перевезень, за результатами якої встановлено порушення перевізником ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №019731 від 22 грудня 2023 року: при здійсненні вантажних перевезень (будматеріали) у водія відсутня товарно-транспортна накладна (надана ТТН №Р887 від 04 грудня 2023 року на інший маршрут перевезення), відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (транспортний засіб не обладнано тахографом), у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка, що унеможливлює контроль режиму праці та відпочинку, чим порушено вимоги статті 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону. Водій транспортного засобу зі змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, що засвідчив власним підписом, жодних пояснень/заперечень з приводу виявленого порушення чи обставин проведення перевірки не надав. З огляду на зазначене та зважаючи на допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, 23 січня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №022978 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону №2344-ІІІ. Відповідний протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №UA107-258078W від 27 березня 2023 року не надавався водієм транспортного засобу під час проведення перевірки. Крім того, наданий позивачем протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №UA107-258078W від 27 березня 2023 року стосується транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , у той час як у спірних правовідносинах мова йде та під час проведення рейдової перевірки перевірявся транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_2 . Тобто наданий позивачем протокол перевірки та адаптації тахографа №UA107-258078W від 27 березня 2023 року стосується зовсім іншого транспортного засобу. 22 грудня 2023 року під час проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу позивача було надано посадовим особам відповідача товарно-транспортну накладну №Р887 від 04 грудня 2023 року, тобто видану за 18 днів до дати здійснення перевезень та зупинки транспортного засобу. При цьому, звертаємо увагу, що за змістом даної товарно-транспортної накладної перевезення здійснювалися за маршрутом Коцюбинське-Полтава. В свою чергу, відповідний маршрут від смт. Коцюбинське (Бучанський р-н, Київська обл.) до м. Полтава проходить через автомобільну дорогу міжнародного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський. У той же час 22 грудня 2023 року транспортний засіб позивача було зупинено та перевірку проведено на 176 км автомобільної дороги національного значення Н-12 Суми-Полтава, що не перетинається з автошляхом М-03. Позивачем на підтвердження доводів щодо руху транспортного засобу з м. Київ до м. Полтава через смт. Опішня Полтавської області у зв`язку із виробничою необхідністю, а саме: необхідністю доставлення попутних документів жодних доказів до позовної заяви не додано, так само як і не вказано які саме документи та для кого доставлялися. Крім того, водієм такі доводи під час рейдової перевірки також не заявлялись. Таким чином, постанова №022978 від 23 січня 2024 року винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесена відповідно до чинного законодавства уповноваженим державним органом, в рамках повноважень, визначених Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), та щодо належного суб`єкта за наявності встановленого факту порушення.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець, основний зареєстрований вид діяльності за КВЕД якої є: 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас /а.с. 54/.

На підставі графіка проведення рейдових перевірок від 18 грудня 2023 року /а.с. 48/ та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №008232 від 18 грудня 2023 року /а.с. 47-зворот/ 22 грудня 2023 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті у місці: а/д Н-12 Суми-Полтава км 176 проведено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 /а.с. 48-зворот/.

Згідно із Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 /а.с. 49, 49 -зворот/ транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 2011, прізвище або організація ОСОБА_1 , власність - є власником.

За результатами перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР019731 від 22 грудня 2023 року /а.с. 48-зворот/, в якому зафіксовано, що 22 грудня 2023 року о 10:15 а/д Н-12 Суми-Полтава км 176 проведено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_5 , водій ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_6 ), що належить ОСОБА_1 ; під час перевірки виявлено порушення: при здійсненні вантажних перевезень (будматеріали) у водія відсутня товарно-транспортна накладна (надана ТТН №Р887 від 04 грудня 2023 року на інший маршрут перевезення), відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (транспортний засіб не обладнано тахографом), у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка, що унеможливлює контроль режиму праці та відпочинку, чим порушено вимоги статі 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

В графі Пояснення водія про причини порушень акту зазначено: ознайомлено. З вказаним актом водій ОСОБА_2 ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис в акті перевірки /а.с. 48-зворот/.

Лист вих. №102240/34/24-23 від 28 грудня 2023 року /а.с. 50-зворот/, в якому запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 16 січня 2024 року з 10 до 12 годин, надіслано Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням 0600073849907 та вручено адресату 02 січня 2024 року /а.с. 51-53/.

Також лист вих. №4343/34/24-24 від 16 січня 2024 року /а.с. 53-зворот/, в якому запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 23 січня 2024 року з 10 до 12 годин, вручено представнику ОСОБА_1 16 січня 2024 року, про що свідчить його особистий підпис /а.с. 53-зворот/.

23 січня 2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Ткаченком Дмитром винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №022978 /а.с. 46-зворот - 47/, якою до ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано (стягнуто) адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн за допущення 22 грудня 2023 року о 10:15 а/д Н-12 км 176 транспортним засобом MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 , порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту проведення перевірки від 22 грудня 2023 року №019731).

Не погодившись із прийняттям постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №022978 від 23 січня 2024 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05 квітня 2001 року /надалі Закон №2344-III (у відповідній редакції)/.

Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень /стаття 2 Закону №2344-III /.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) /надалі - Порядок №1567 (у відповідній редакції)/, який відповідно до пункту 1 Порядку №1567 визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 14, 15, 21 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду справи про порушення на підставі акту перевірки та наданих водієм документів винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 23 січня 2024 року №022978.

Надаючи правову оцінку цій постанові, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Тож відповідно до вказаних норм контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися автомобільним перевізником та такий контроль не залежить ані від протяжності маршрутів, ані від виду перевезення: внутрішнього чи міжнародного.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Зміст статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17.

Отже, положеннями статті 48 Закону № 2344-ІІІ покладено на автомобільного перевізника обов`язок з забезпечення, а на водія пред`явлення для перевірки документів, безпосередньо зазначених у статті 48 Закону № 2344-ІІІ, в тому числі товарно-транспортної накладної, а також інших документів, передбачених законодавством.

Абзацом 3 частини першої статі 60 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому за визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-III, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільного перевізника за відсутність на момент проведення перевірки документів, що перелічені у статті 48 Закону № 2344-ІІІ, а також інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надати особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, під час здійснення самої перевірки ( а не після її закінчення).

Судовим розглядом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є автомобільним перевізником, оскільки в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Довід позивача, що в товарно-транспортній накладній № Р887 від 04 грудня 2023 року автомобільним перевізником зазначено ОСОБА_2 та саме він є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, суд відхиляє як безпідставний, оскільки ТТН №Р887 від 04 грудня 2023 року містить відомості щодо перевезення вантажу (з пункту навантаження: Коцюбинське, Пономарьова 3 в пункт розвантаження Полтава) -04 грудня 2023 року, тоді як рейдова перевірка на дорозі здійснювалась -22 грудня 2023 року.

Товарно-транспортної накладної, на підставі якої 22 грудня 2023 року здійснювалось перевезення вантажу транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 , на ділянці дороги а/д Н-12 Суми-Полтава км 176, під час перевірки не надано.

Вказані обставини підтверджуються наданим відповідачем відеозаписом нагрудної камери посадової особи Укртрансбезпеки щодо проведення рейдової перевірки на дорозі транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Крім того, в акті перевірки відсутні будь-які письмові пояснення водія як з приводу виявлених порушень, так і зазначеної в акті перевірки інформації щодо найменування автомобільного перевізника: ОСОБА_1 .

Відтак, саме ФОП ОСОБА_1 як автомобільний перевізник не забезпечила водія транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_2 товарно-транспортною накладною, на підставі якої 22 грудня 2023 року здійснювалось перевезення вантажу на ділянці дороги а/д Н-12 Суми-Полтава км 176, та є суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 /надалі - Інструкція № 385/.

За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Інструкції № 385, адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Положеннями пунктів 2.6 та 2.7 Інструкції № 385 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.5. Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за N 811/18106 /надалі - Положення № 340/, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв..

З наведеного правового регулювання слідує, що водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а у разі не обладнання транспортного засобу тахографом - індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв.

Матеріалами справи підтверджується, що водієм транспортного засобу MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_2 не надано особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та індивідуальну контрольну книжку, чим порушено статтю 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

В ході судового розгляду справи позивач почала стверджувати про те, що належний їй транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_2 , обладнано тахографом та відповідний протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №UA107-258078W від 27 березня 2023 року був в наявності.

Під час перевірки водій ОСОБА_2 пояснив посадовим особам Укртрансбезпеки, що згідно із Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 /а.с. 49/ транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_4 , був перереєстрований 30 листопада 2023 року, що підтверджується записом відеофіксації нагрудної камери посадових осіб Укртрансбезпеки.

Надаючи оцінку такому доводу позивача, суд зазначає, що наданий позивачем протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №UA107-258078W від 27 березня 2023 року стосується транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , назва перевізника ОСОБА_3 , у той час як у спірних правовідносинах проведення рейдової перевірки здійснювалося стосовно транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що наданий позивачем протокол перевірки та адаптації тахографа №UA107-258078W від 27 березня 2023 року стосується транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

Крім того, суд зауважує, що належними доказами є документи, що надані в момент здійснення рейдової перевірки. Доданий до позовної заяви протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №UA107-258078W від 27 березня 2023 року не має силу юридично значимого документа, оскільки був відсутній на місці події (під час рейдової перевірки). Фактичні обставини, що мали місце під час здійснення перевірки, зафіксовані в самому акті перевірки, який і є носієм доказової інформації. Надання матеріалів згодом жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті рейдової перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Також варто зазначити, що за правилом частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на доведеність в ході судового розгляду справи факту відсутності у водія товарно-транспортної накладної щодо перевезення вантажу 22 грудня 2023 року, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної книжки, суд доходить висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №022978 від 23 січня 2023 року, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк