Рішення № 118325598, 11.04.2024, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/76/24

Провадження № 2-а/362/8/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2024 р. м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ДорошенкоВ.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Чуприк Ігор Йосипович, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції та інспектору взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Боньковського В.П., з вимогою скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 725541 від 31.12.2023, складену інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Боньковського Віталія Петровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розміром 340 грн. (далі оскаржувана постанова).

Позов обґрунтований тим, що 31.12.2023 близько 09:50 год. позивач керував належним йому транспортним засобом ЗАЗ «Славута» д.н.з. НОМЕР_1 по а/д «Київ - Одеса» у напрямку м. Києва та був зупинений працівниками поліції. Надалі позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за здійснення перетину суцільної лінії. Ствердив, що жодних правопорушень не вчиняв, рухався на автомобілі по автодорозі, здійснивши заїзд на автозаправну станцію. Щодо процедури розгляду справи позивач наголосив на тому, що поліцейський не забезпечив повний і всебічний розгляд цієї справи, не надавши для ознайомлення позивачу усі докази порушення ним ПДР України, а також відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення адвоката при розгляді цієї справи.

Ухвалою від 23.01.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження у справі й ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою судувід 09.02.2024 за клопотанням представника Департаменту патрульної поліції суд визначив такий склад учасників адміністративної справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: Департамент патрульної поліції; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_2 . При цьому третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, надано строк для надання пояснень.

Відповідач позов не визнав, скерував до суду відзив, за яким зазначає, що позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими з огляду на те, що позивач, керуючи транспортним засобом ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1. «Суцільна лінія», здійснив її перетин, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Оскільки поліцейський був свідком вчинення позивачем цього правопорушення, то зупинив автомобіль під керуванням позивача. Останнього повідомили про причину зупинки і суть правопорушення, йому було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та ст. 63 Конституцій України та почато розгляд справи. Також за клопотанням позивача його ознайомили з усіма доказами вчиненого правопорушення, позивач надав свої письмові пояснення по суті правопорушення. Зазначив, що не заслуговують на увагу твердження позивача про порушення його прав при розгляді цієї справи у частині незалучення захисника, оскільки поліцейський повідомив позивача про те, що забезпечить прибуття захисника з Центру безоплатної правової допомоги, однак позивач заперечив проти прибуття «державного адвоката», інших клопотань від позивача не надходило. Наголосив, що твердження позивача щодо не вчинення цього правопорушення повністю спростовується відеозаписом з нагрудного реєстратора, що знаходиться на однострої патрульних, а відсутність захисника при винесенні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження цієї постанови, маючи можливість забезпечити захист своїх прав і свобод у суді. З цих підстав просить відмовити в задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції ОСОБА_2 , скерував до суду письмові пояснення, за якими, під час патрулювання 31.12.2023 о 09:40 на а/д М-05 «Київ - Одеса» 17 км. в напрямку м. Києва він став свідком перетину транспортним засобом ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , суцільної лінії дорожньої розмітки при заїзді до АЗС «КЛО». З цих підстав було зупинено транспортний засіб, а водія повідомлено про причину зупинки та суть вчиненого правопорушення. Надалі водію роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституцій України, та почато розгляд справи. Також водія було ознайомлено з доказами вчиненого правопорушення шляхом надання відповідного відеозапису із реєстратора патрульного авто. Надалі, оцінивши докази у справі, визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача належить відмовити в повному обсязі.

Вивчивши наявні при справі докази, суд установив таке.

31.12.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень (постанова від 31.12.2023 серії БАБ № 725541).

За змістом указаної постанови 31.12.2023 о 09:40 у на а/д М-05 «Київ - Одеса» 17 км. у напрямку м. Київ, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110308, д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст.122 КУпАП.

Як вже зазначено, позивач стверджує, що керував автомобілем у вказаному у оскаржуваній постанові місці і час, однак не вчиняв поставлене в провину правопорушення. Вважає, що відсутні докази вчинення ним цього порушення ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватись вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 8.5.1 ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Статтею 251 КУпАП обумовлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи (ч. 3 ст. 77 КАС України).

Як вже зазначено, позивач наполягає на недотриманні з боку поліцейських процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення у частині не ознайомлення його з усіма доказами вчинення ним правопорушення та відмові у відкладенні розгляду справи для залучення захисника, а також заперечує факт порушення ним будь-яких вимог ПДР України.

Щодо допущення з боку поліцейського процедури суд зазначає, що з наявного відеозапису вбачається, як поліцейські роз`яснили позивачу його права, надали можливість написати письмові пояснення по суті правопорушення, надали позивачу для ознайомлення відеозапис події. Також цим відеозаписом підтверджується, що поліцейський пропонував позивачу залучити йому захисника.

Отож суд дійшов висновку, що інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не допущено істотних порушень визначеної законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, в тому числі права на захист.

Разом із цим, суд констатує, що з наданих відповідачем відеозаписі зафіксовано спілкування працівників поліції з позивачем після зупинки автомобіля під керуванням позивача та процедуру розгляду справи з винесенням оскаржуваної постанови. Водночас суду не надано жодного доказу вчинення позивачем поставленого в провину правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови.

Надалі суд нагадує, що адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень, яка полягає в тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих і достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження того, що позивач скоїв це правопорушення.

За змістом пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, з-поміж іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Позивач за звернення до суду з цим позовом сплатив судовий збір у сумі 605,60 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією. З огляду на результат розгляду справи, зазначені судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 139, 244-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії БАБ № 725541 від 31.12.2023, що була складена інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Чуприком Ігорем Йосиповичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Суддя В.М. Дорошенко