Ухвала суду № 118318041, 11.04.2024, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1947/24

Провадження № 1-кс/210/633/24

11 квітня 2024 року

Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження №12024046710000139 від 01.04.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання.

У клопотанні ставиться питання про накладення арешту шляхом встановлення заборони видаткових операцій на грошові кошти в розмірі 2000 гривень, що знаходяться на банківському рахунку, який обслуговується банківською карткою НОМЕР_1 , емітованою публічним акціонерним товариством «акціонерним банком «УКРГАЗБАНК».

Виклад обставин та правова кваліфікація

Досудовим розслідуванням встановлено, що до ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою звернулася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом того, що 27.08.2024, приблизно о 09:40 год, використовуючи належний останній мобільний телефон, у мережі Інтернет, а саме у мобільному застосунку месенджеру «Telegram» отримала повідомлення від раніше знайомої їй особи підписаної як « ОСОБА_6 » з проханням надати у борг та надіслати їй на банківську картку грошові кошти у розмірі 2000 гривень. На що заявниця погодилася та у подальшому, самостійно та добровільно, за допомогою мобільного застосунку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснила переказ належних їй грошових коштів у сумі 2000 гривень по номеру банківської картки, а саме НОМЕР_1 . Грошові кошти заявниці повернуті не були. Обставини справи з`ясовуються (ЄО № 4544 від 01.04.2024).

З показань потерпілої ОСОБА_5 , оглядом речей, а саме мобільного телефону «Redmi 9А» (Imei1: НОМЕР_2 ; Imei2: НОМЕР_3 ) з абонентським номером телефону НОМЕР_4 , належного потерпілій, а також долученою в ході допиту останньої платіжної інструкції P24A2515107098D4167 від 27.03.2024 з інформацією про вищевказану банківську операцію по банківській картці НОМЕР_5 емітованій АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ім`я потерпілої з інформацією про вищевказану банківську операцію встановлено, що приблизно протягом останнього року, з моменту працевлаштування у магазині № 74 ТОВ «РУШ» (магазин «Єва»), потерпіла знайома ОСОБА_7 , яка є керуючою вказаного магазину. 27.08.2024, приблизно о 09 год. 30 хв, потерпіла, рухаючись у громадському транспорті проспекту Миру Металургійного р-ну м. Кривого Рогу, та використовуючи належний їй мобільний телефон, у мережі Інтернет, а саме у мобільному застосунку месенджеру «Telegram», отримала повідомлення від ОСОБА_8 з проханням надати у борг та надіслати їй на банківську картку грошові кошти у розмірі 8200 гривень, зазначивши, що поверне вказану суму до вечора вказаного дня. На що потерпіла повідомила, що має на банківській картці лише суму у 2000 гривень. На що ОСОБА_9 надіслала у вказаному месенджері номер банківської картки, а саме НОМЕР_1 , а також попросила надіслати номер банківської картки на яку необхідно буд повернути вказану суму грошових коштів, що потерпіла і зробила. У подальшому, потерпіла, самостійно та добровільно, за допомогою мобільного застосунку «Privat24», здійснила переказ належних їй грошових коштів у сумі 20000 гривень (також сплативши комісію у сумі 10 гривень) з банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» емітованої на ім`я потерпілої, а саме НОМЕР_5 на номер банківської картки вказаної у повідомленні у вказаному месенджері. Про що потерпіла повідомила у вказаному особистому листуванні ОСОБА_8 . Одразу після чого потерпіла помітила, що вказане особисте листування було видалене.

У подальшому, вказаного дня, о 21 год. 14 хв., потерпіла, перебуваючи за місцем мешкання та використовуючи належний їй мобільний телефон, у мережі Інтернет, а саме у «робочому» чаті мобільному застосунку месенджеру «Viber» отримала повідомлення від ОСОБА_8 з повідомленням про те, що вона втратила доступ до свого телеграм-акаунту.

Наступного дня, потерпіла зателефонувала, на мобільний телефон ОСОБА_8 , щоб дізнатися коли їй буде повернуто борг. На що остання відповіла потерпілій, що, судячи з усього, доступом до її телеграм-акаунту завалоділа невідома особа, яка і розсилала повідомлення з проханням надати грошові кошти у борг, оскільки до ОСОБА_8 , напередодні, телефонували також і інші знайомі за аналогічними фактами.

В ході досудового розслідування встановлено, що банківську картку НОМЕР_1 , емітовано публічним акціонерним товариством «акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (Код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478, юридична адреса: 03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1).

02.04.2024 постановою дізнавача визнане в якості речових доказів, по кримінальному провадженню № 12024046710000139 від 01.04.2024, вказане майно, а саме грошові кошти в безготівковій формі які належать - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень, які перераховані на банківську картку НОМЕР_1 , якою обслуговується банківський рахунок відкритий публічним акціонерним товариством «акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (Код ЄДРПОУ 23697280, МФО НОМЕР_6 , юридична адреса: 03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1).

У зв`язку з вищевикладеним, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти розміщені на картці НОМЕР_1 , якою обслуговується банківський рахунок відкритий публічним акціонерним товариством «акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (Код ЄДРПОУ 23697280, МФО НОМЕР_6 , юридична адреса: 03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1), для забезпечення цивільного позову та подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Дізнавач зазначає, що ненакладення арешту та встановлення заборони розпоряджання вказаними грошовими коштами на банківському рахунку може призвести до їх відчуження, а також в подальшому значним чином ускладнить повернення майна до законного власника.

Враховуючи викладене, в даному випадку вбачається доцільним прийняти заходи, направлені на запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вищеозначеного об`єкту нерухомого майна шляхом накладення на нього арешту, оскільки він є речовим доказом.

Позиції сторін

Дізнавач та прокурор, кожен окремо, надали до суду клопотання про розгляд клопотання у їх відсутність, просять задовольнити клопотання та накласти арешт.

Особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у судове засідання не прибула, причини своєї неявки не повідомила, враховуючи встановленні строки розгляду такого клопотання та керуючись положеннями ст. 172 КПК України, розгляд клопотання здійснювався за її відсутності.

Мотиви та оцінка слідчого судді

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити:

1)існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;

2)таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;

3)таке майно відповідає ознакам речовим доказом;

4)за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;

5)наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження

З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.

Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Слідчим суддею встановлено, що майно грошові кошти в розмірі 2000 грн, відносно яких вирішується питання про їх арешт в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12024046710000139 від 01.04.2024, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження даних речових доказів.

Обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено. З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.

Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Відповідно до частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З досліджених матеріалів долучених до клопотання, наявні достатні підстави вважати, що грошові кошти в сумі 2000 гривень, що знаходяться на банківській картці НОМЕР_1 , якою обслуговується банківський рахунок відкритий публічним акціонерним товариством «акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (Код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478, юридична адреса: 03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1) є грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

У зв`язку із наявністю ризику вчинення дій, спрямованих на приховування, перетворення грошових коштів, то необхідність арешту такого майна обґрунтовується запобіганням можливості здійснити їх приховування, знищення, перетворення.

Отже існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що Грошові кошти отримані незаконним шляхом, з огляду на існування ризику щодо можливості приховування, знищення, перетворення грошових коштів та необхідність забезпечення збереження речового доказу, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення Кримінального провадження як арешт грошових коштів відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно,грошіу будь-якій валюті готівкою абоу безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахункахчи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи

Відповідно до статті 174 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою забезпечення речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167-168, 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження №12024046710000139 від 01.04.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт шляхом встановлення заборони видаткових операцій на грошові кошти в розмірі 2000 гривень, що знаходяться на банківському рахунку, який обслуговується банківською карткою НОМЕР_1 , емітованою публічним акціонерним товариством «акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (Код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478, юридична адреса: 03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1).

Заборонити здійснювати будь-які дії щодо розпорядження грошовими коштами у розмірі 2000 гривень (проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів) з банківського рахунку, який обслуговується банківською карткою НОМЕР_1 емітованою публічним акціонерним товариством «акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (Код ЄДРПОУ 23697280, МФО НОМЕР_6 , юридична адреса: 03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1).

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п"яти) днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1