Рішення № 118293027, 11.04.2024, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/2278/24

провадження № 2-о/0274/79/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.04.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту, згідно якої просить суд встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло від 23.03.1998 року на квартиру АДРЕСА_1 , видане згідно з розпорядженням (наказом ) від 18 березня 1998 року № 9243 на ім`я ОСОБА_1 , належить їй - ОСОБА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 23.03.1988 року. Окрім цього, відповідно до вищевказаного свідоцтва, квартира також належала ОСОБА_2 - її чоловіку та ОСОБА_3 - її сину. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.01.2024 року № 4-85 вона прийняла спадщину за померлим ОСОБА_3 , яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Під час оформлення спадщини, стало відомо про те, що у свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.03.1998 року існує розбіжність в написанні її по батькові , а саме: зазначено " ОСОБА_4 ", замість вірного " ОСОБА_5 ", оскільки на час оформлення вказаного свідоцтва, відповідальними особами не було звернено уваги на правильність написання відомостей про неї і лише нещодавно виявлено наявність помилки у свідоцтві. У зв`язку із виявленою розбіжністю вона зверталась до Квартирно- експлуатаційного відділу м. Житомир та Управління житлово-комунального господарства Бердичівської міської ради з проханням внести зміни у свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_2 , проте їй було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення належності правовстановлюючого документа. Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим шляхом виправити допущену помилку неможливо, просить задовольнити її заяву.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 14.03.2024 відкрито окреме провадження у справі ( а.с.21).

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Від представника заявниці - адвоката Ковальчука А.О. надійшла заява про розгляд справи в його відсутності та відсутності заявниці. Вимоги заяви підтримує.

Заінтересована особа - Виконавчий комітету Бердичівської міської ради, в судове засідання не з`явилася. 08.04.2024 на адресу суду представником направлено заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти задоволення вимог заявниці не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті (п.6 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.03.1998 року Квартирно-експлуатаційною частиною району м.Бердичева, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної, спільної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с.6)

В той же час, відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 23.06.1997 року Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області, дані заявниці зазначено як " ОСОБА_1 " (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про одруження від 13.03.1966 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, в результаті якого заявниці було присвоєно прізвище чоловіка - " ОСОБА_7 " (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 20.12.2007 року (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 29.03.2023 року (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.01.2024 року реєстровий № 4-85 ОСОБА_1 прийняла спадщину за померлим ОСОБА_3 , яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно повідомлення № 386 від 06.02.2024 року вбачається, що відповідно до Директиви Міністра оборони України від 18.01.2008 року № Д-322/1/01 Бердичівська КЕЧ району була розформована 31.10.2008 року та правонаступником визначений КЕВ м. Житомир. Житловий фонд Міністерства оборони України в м. Бердичеві до КЕВ м. Житомир не передавався, оскільки 21.07.2007 року був переданий з балансу Будинкоуправління № 1 Бердичівської КЕЧ району до комунальної власності територіальної громади м. Бердичева. Відповідно до Директиви Міністра оборони України від 08.05.2008 року № Д-322/1/06 Будинкоуправління № 1 Бердичівської КЕЧ району було ліквідовано 31.10.2008. У зв`язку з чим, КЕВ м.Житомир не має підстав внести зміни в свідоцтво про право власності на квартиру (а.с.11).

Судом також встановлено, що усунути помилку іншим способом, окрім як встановлення у судовому порядку факту належності свідоцтва про право власності на житло саме заявниці - неможливо.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який необхідний заявниці для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному випадку, виключним способом захисту прав заявниці є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності свідоцтва про право власності на житло.

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявниці, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу зреалізувати права щодо володіння та розпорядження належною їй квартирою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Аналізуючи наявні в справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що заявниці на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Квартирно-експлуатаційною частиною району м.Бердичева від 23.03.1998 року належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . Однак, свідоцтво містить неправильне написання по батькові заявниці: " ОСОБА_4 " натомість вірно " ОСОБА_5 ". Усунення вказаної описки можливо лише шляхом встановлення факту належності заявниці вказаного правовстановлюючого документа.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа має юридичне значення для заявниці, оскільки наявність належним чином оформленого правовстановлюючого документа дає можливість повною мірою реалізувати їй право володіння квартирою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України передбачено, що при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 10, 76-81,89,211,247,258, 263-265, 294, 315, 319, 354 ЦПК кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло від 23.03.1998 року на квартиру АДРЕСА_1 , видане Квартирно - експлуатаційною частиною району м.Бердичева, згідно з розпорядженням (наказом) від 18 березня 1998 року № 9243 на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2024 року

Суддя : Т.М.Вдовиченко